Головуючий суду 1 інстанції - Антонов Ю.А.
Доповідач - Ступіна Я. Ю.
Справа № 2-754/12
Провадження № 22ц/1290/133/13
11 лютого 2013 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого судді: Ступіної Я. Ю.,
суддів: Темнікової В. І., Коновалової В. А.,
при секретарі Івасенко І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 13 грудня 2012р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення до житлового приміщення, зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні ним та стягнення моральної шкоди,-
Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від 13 грудня 2012р. позов задоволено частково: вселено ОСОБА_3 до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 в користуванні виділеними йому кімнатами і підсобним приміщенням, а також майном, що залишилось їм у спільне користування. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір в сумі 107,30 грн. У задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 3000 грн. відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідачка посилалася на порушення судом норм матеріального і процесуального права та просила рішення суду в частині задоволення позову скасувати і залишити позов без розгляду.
Рішення суду щодо відмови в задоволені позову про відшкодування моральної шкоди сторонами не оскаржене.
Відповідачка та її представник в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином; відповідачка звернулася до суду із заявою про перенесення слухання справи у зв'язку із зайнятістю її представника в іншому процесі. Причини неявки відповідачки та її представника визнанні судом неповажними, їхня неявка згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Як встановлено судом і як вбачається з матеріалів справи, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, належить сторонам на праві спільної часткової власності. Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від 22.08.2003р. визначено порядок користування цим будинком: позивачу виділено в користування кімнату 1-2 площею 11,0 кв.м., кімнату 1-4 площею 11,3 кв.м., сарай „Г", сарай „Ж", навіс та земельну ділянку № 2 площею 399 кв.м., що складає 50/100 часток (на схемі виділено синім кольором); відповідачці виділено в користування кімнату 1-3 площею 14,6 кв.м., літню кухню літ. „Б" з тамбуром „б", сарай „Д", сарай „Е", город площею 399 кв.м., що складає 50/100 часток (на схемі виділено червоним кольором). В загальному користуванні сторін залишено двір, земельну ділянку під будівлями, веранду „1" площею 4,3 кв.м., коридор „11" площею 10,9 кв.м., коридор 1-1 площею 6,4 кв.м., кухню 1-5 площею 7,4 кв.м., топочну- ваную 1-6 площею 7,6 кв.м., вбиральню „У", зливну яму „е", огорожу № 1-4, колодязь № 5, водопровід, каналізацію і замощення №8.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач, як власник житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, має право на вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Зазначені висновки відповідають установленим обставинам справи та вимогам норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини: ст. 391 ЦК, ст.ст.150, 155 ЖК.
Хоча суд помилково послався в рішенні на ст. 48 Закону України „Про власність", оскільки цей Закон втратив чинність на підставі Закону N 997-V від 27.04.2007, проте така помилка суду не впливає на правильність висновків суду про задоволення позову про усунення перешкод у здійсненні позивачем, як власником, права користування своїм майном шляхом вселення позивача до його житлового будинку.
Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції при відкритті провадження у справі мав би врахувати вимоги ст. 119 ЦПК України, а саме: зазначення в позовній заяві доказів, що підтверджують кожну обставину. Оскільки позивач не надав суду жодного доказу перешкоджання йому у здійсненні права власності, тому відповідачка вважає, що спору між ними не існує, у зв'язку з чим просила апеляційний суд залишити позов без розгляду на підставі ст. 310 ЦПК України.
Зазначені доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Згідно ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Тобто підставою залишення позову без розгляду є та обставина, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк згідно ухвали суду.
Оскільки судом не постановлялася така ухвала, то підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
Таким чином судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307, 308, 315, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Станично-Луганського районного суду Луганської області від 13 грудня 2012 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий:
Cудді: