Справа № 0540/6805/2012
Провадження № 1-кп/261/10/13
м. Донецьк 12 лютого 2013 року
Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючого - судді Жупанової О.О., при секретарі Дівів'євій Я.О., за участю прокурора Румянцевої К.В., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012050870000220 від 16.12.2012 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, с середньою освітою, громадянина України, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше засудженого:
- 02.09.2005 року Петровським районним судом м. Донецька за. ч.3 ст.187, ч.2 ст.187, ч.3 ст.186, ч.2 ст.186, ч.3185, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.263 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 21.10.2005 року Мар'їнським районним судом Донецької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України згідно зі ч.4. ст. 70 КК України приєднано покарання Петровського районного суду м. Донецька від 02.09.2005 року, остаточно визначено до відбування покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 10.09.2012 року на підставі постанови Микитівського районного суд м. Горлівки Донецької області умовно достроково звільнений, не відбутий термін покарання 2 року 5 місяців 4 дня;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, с середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресу: м. Донецьк-22, вул. Крюкова, 182, раніше засудженого:
- 01 лютого 2012 року Мар'їнським районним судом Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до 100 годин громадських робіт; 01 червня 2012 року знятий з обліку в зв'язку з відбуттям покарання
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2С, приблизно 13 грудня 2012 року, точний час та дату в ході досудового розслідування встановити не довелось можливим, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вступив в попередню змову, діючи спільно та узгоджено, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом крадіжки, з корисних мотивів, повторно, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, перелізли через огорожу у двір домоволодіння №180 по вул. Крюкова в Петровському районі м. Донецька, звідки таємно викрали чуже майно, що належить ОСОБА_3, а саме міст від автомобілю «Мерседес», вартістю - 1000 грн.. Потім, шляхом вільного доступу, через незаперті двері обвинувачені проникли у підсобне приміщення (комору) домоволодіння, звідки викрали колінчастий вал від автомобілю «Мерседес», вартістю - 1500 грн., а всього на суму 2 500 грн. Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з викраденим майном залишили місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на свій розсуд.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується, визнав повністю та пояснив, що приблизно,13 грудня 2012 року, коли саме не пам'ятає, після спільного розпивання спиртних напоїв, він разом з ОСОБА_2С, з метою крадіжки проникли у двір домоволодіння №180 по вул. Крюкова, звідки викрали міст від автомобілю «Мерседес». Потім, через незаперті двері проникли у підсобне приміщення (комору) дому, звідки викрали колінчастий вал від автомобілю «Мерседес», які по дорозі до пункту прийому металобрухту продали незнайомому парню за 100 грн. З вартістю викраденого у розмірі 2500 грн. згоден. У вчиненому щиро кається.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2С свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується, визнав повністю та пояснив, що приблизно 13 грудня 2012 року, коли саме не пам'ятає, після спільного розпивання спиртних напоїв, він разом з ОСОБА_1, з метою крадіжки проникли у двір домоволодіння №180 по вул. Крюкова, звідки викрали міст від автомобілю «Мерседес». Потім, через незаперті двері проникли у підсобне приміщення (комору) дому, звідки викрали колінчастий вал від автомобілю «Мерседес», які по дорозі до пункту прийому металобрухту продали незнайомому парню за 100 грн. З вартістю викраденого у розмірі 2500 грн. згоден. У вчиненому щиро кається.
Крім того, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що зібрані під час досудового розслідування матеріали кримінального провадження відповідають дійсності, вони не мають заперечень щодо повноти пред'явленого їм обвинувачення та кваліфікації їх дій, а тому вважають недоцільним дослідження доказів, стосовно фактичних обставин справи, які вони не оспорюють. Розуміють, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів, що характеризують їх особу.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї вини, а також те, що вони не піддають сумніву фактичні обставини справи, правильність розуміння обвинуваченими змісту цих обставин, у суду не виникає сумніву у добровільності та істинності позиції обвинувачених, а тому їх винуватість в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, на думку суду, є доведеною.
Суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у житло.
Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ними злочину, а саме те, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії тяжких злочинів, особу обвинувачених, пом'якшуючі і обтяжуючі покарання обставини.
Вивченням даних про особу обвинувачених встановлено: ОСОБА_1 раніше був неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком, що свідчить про його відверте небажання стати на шлях виправлення, офіційно суспільно-корисною працею не займається, проте за місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення злочину проти власності, на час скоєння нового злочину, попереднє покарання у вигляді громадських робіт відбув повністю, офіційно суспільно-корисною працею не займається, за місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд визнає щире каяття обвинувачених, активне сприяння розкриттю злочину.
Згідно ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив.
Згідно ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.
У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченим, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та запобігав вчиненню інших злочинів.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, що є підставою до призначення їм покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у вигляді позбавлення волі на певний строк, що буде необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Оскільки вироком Мар'їнського районного суду Донецької області від 21 жовтня 2005 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, згідно зі ч. 4. ст. 70 КК України приєднано покарання Петровського районного суду м. Донецька від 02 вересня 2005 року, остаточно визначено до відбування покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є власністю ОСОБА_1, з місця відбування покарання звільнений 10 вересня 2012 року умовно достроково на 2 роки 5 місяців 4 дня, протягом невідбутої частини покарання вчинив, новий злочин,остаточне покарання йому необхідно призначити відповідно до ч.4 ст.81, ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до покарання, що призначається.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Речових доказів по справі не має.
Судових витрат по справі немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 366-368,370,371, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 81, ч. 1., ч. 3 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Мар'їнського районного суду Донецької області від 21 жовтня 2005 року у виді 5 (п'яти) місяців позбавлення волі та остаточно ОСОБА_1 призначити до відбування покарання у виді 3 (трьох) років 5 (п'яти ) місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є власністю ОСОБА_1, рахуючи строк відбування основного покарання з 25 грудня 2012 року.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, рахуючи строк відбування покарання з 12 лютого 2013 року.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 тримання під вартою в Донецькому слідчому ізоляторі УДПС України в Донецькій області залишити незмінним, до набранням вироком законної сили.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання змінити на тримання під вартою в Донецькому слідчому ізоляторі УДПС України в Донецькій області ,взявши засудженого ОСОБА_2 під варту в залі суду.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію
вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя О.О.Жупанова