"06" лютого 2013 р. Справа № 18/568/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.
при секретарі Голозубовій О.І..
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 - особисто
відповідача - ОСОБА_2, дор. від 20.12.2012 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 151П/1-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 22.05.2012 р. у справі № 18/568/12
за позовом СПДФО ОСОБА_1, м. Лубни
до СПДФО ОСОБА_3, м. Пирятин
про стягнення 46500 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.05.2012 р. у справі № 18/568/12 (суддя Босий В.П.) позов задоволено повністю. Стягнено з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 46500 грн. боргу, 1609,50 грн. судового збору.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 22.05.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Позивач вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 квітня 2010 р. між ПП ОСОБА_1 (орендодавець) та ПП ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір оренди приміщення, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення.
Згідно з п. 2.1 договору орендар зобов'язувався проводити щомісячну оплату за оренду приміщення в сумі 3000,00 грн. з 1 по 5 число поточного місяця.
Позивач в обґрунтування своєї позиції по справі зазначає, що за весь час користування приміщенням відповідач сплатив позивачу всього 13500 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами ордер № 12940 від 14.06.2010 р., № 13204 від 08.07.2010 р., № 13552 від 04.08.2010 р., № 13843 від 02.09.2010 р., тобто заборгованість відповідача склала 46500,00 грн.
27 січня 2012 р. позивач звернувся до відповідача з претензію з вимогою оплатити заборгованість, яку залишено відповідачем без відповіді.
Вказана обставина стала підставою для звернення позивача з даним позовом.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 2 вказаної статті господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
У ч. 3 ст.180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Таким чином, цивільним законодавством передбачені дві умови, за дотримання яких договір є укладеним: досягнення згоди з усіх істотних умов договору та досягнення згоди в належній формі.
Проте, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору оренди від 16.04.2010 р., у ньому відсутні такі істотні умови, як об'єкт оренди, його місце розташування, строк, на який укладається договір оренди. Єдиною істотною умовою, яку узгодили сторони в договорі оренди, є орендна плата в розмірі 3000 грн. на місяць.
Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Слід також зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п. 5.1 договору оренди орендодавець зобов'язується передавати орендарю в оренду майно та обладнання згідно з розділом 1 цього договору, який підписується одночасно з цим договором.
Проте, будь-які докази на підтвердження того, що об'єкт оренди був переданий від орендодавця до орендаря в матеріалах справи відсутні.
Приймаючи до уваги, що відповідно до чинного законодавства передача майна повинна оформлюватися відповідним Актом приймання-передачі, колегія суддів вважає, що нежитлове приміщення фактично відповідачу не передано.
Таким чином, враховуючи неналежне оформлення договору оренди від 16.04.2010 року та не передання об'єкту оренди, колегія суддів дійшла висновку про те, що договір оренди не є укладеним в розумінні норм ст. 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 638, 640 Цивільного кодексу України.
Не приймаються до уваги посилання позивача на те, що відповідачем було частково сплачено оренду плату, оскільки з наявних в матеріалах справи копій прибуткових касових ордерів не вбачається, що грошові кошти були сплачені відповідачем саме по договору оренди від 16.04.2010 р., доказів протилежного позивачем не надано.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення були порушені норми матеріального права, висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, ухвалене ним рішення не може вважатися обґрунтованим, у зв'язку з чим колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення.
Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу задовольнити повністю.
Рішення господарського суду Полтавської області від 22.05.2012 р. у справі № 18/568/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Постанову складено в повному обсязі 08.02.2013 р.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Россолов В.В.