"07" лютого 2013 р. Справа № 5023/6451/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Білоусова Я.О.
при секретарі Деркач Ю.О.
сторони не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємства Круліковскої Л.Л., м. Зміїв (вх. № 753 Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2012 р. у справі № 5023/6451/11 (суддя Бринцев О.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі Харківського обласного управління АТ «Ощадбанку», м. Харків
до Фізичної особи - підприємця Круліковскої Л.Л., Зміїв
про стягнення коштів, -
В серпні 2011 р. Харківське обласне управління АТ «Ощадбанка» звернулось до місцевого господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Круліковскої Л.Л. на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі Харківського обласного управління АТ «Ощадбанку» 338433,09 грн. - заборгованості по кредитному договору, 28208,47 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 6075,08 грн. - 3% річних, 24691,54 грн. - інфляційних втрат, 4210 грн. - судових витрат, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна №85 від 12.11.2007 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 30.01.2012 р. по даній справі позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Круліковської Людмили Леонідівни на користь Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" 338433,09 грн. заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії № 60 від 12.11.2007р.; 28208,47 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 6075,08 грн. 3% річних; 24691,54 грн. інфляційних витрат; 3974,08 грн. державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки нерухомого майна № 85 від 12.11.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області Кротовою І.К., зареєстрованого в реєстрі за № 2634 - нерухоме майно, розташоване за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Жовтневе, вул. Лугова, буд. № 8, а саме:
- нежитлові будівлі птахоферми № 2, які складаються з пташника № 4 літ. „В-1", загальною площею 1343,7 кв. м.; пташника № 5 літ. „Б-1", загальною площею 1332,2 кв. м.; санпропускника літ. А-1", загальною площею 418,2 кв. м.; трансформаторної літ. „Г", загальною площею 21,9 кв. м.; протипожежний резервуар літ. "Д", загальною площею 33,6 кв. м.; протипожежний резервуар літ. „Ж", загальною площею 36,6 кв. м.;
- нежилі будівлі, які складаються з пташника № 2 літ. „З-1", загальною площею 1340,4 кв. м.; пташника № 3 літ. „К-1., загальною площею 1340,7 кв. м.
Рішенням визначено спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом продажу на прилюдних торгах та встановлено початкову ціну для реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Жовтневе, вул. Лугова, буд. № 8 (нежитлові будівлі птахоферми № 2, які складаються з пташника № 4 літ. „В-1", загальною площею 1343,7 кв. м.; пташника № 5 літ. „Б-1", загальною площею 1332,2 кв. м.; санпропускника літ. А-1", загальною площею 418,2 кв. м.; трансформаторної літ. „Г", загальною площею 21,9 кв. м.; протипожежний резервуар літ. "Д", загальною площею 33,6 кв. м.; протипожежний резервуар літ. „Ж", загальною площею 36,6 кв. м.; нежилі будівлі, які складаються з пташника № 2 літ. „З-1", загальною площею 1340,4 кв. м.; пташника № 3 літ. „К-1., загальною площею 1340,7 кв. м.) - 276300,00 грн. Зобов'язано видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині заявлених позивачем позовних вимог про встановлення початкової ціни реалізації предмету іпотеки, що перевищує суму 276300,00 грн. відмовлено в задоволенні позову.
Відповідач, не погодившись з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якої просить рішення господарського суду Харківської області по справі № 5023/6451/11 за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до Фізичної особи-підприємця Круліковської Л.П. про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - змінити. Початкову ціну для реалізації нежилих приміщень, які включають: пташник № 2 літ. « 3-1» загальною площею 1340,4 кв.м., пташник № 3 літ, «К-1» загальною площею 1340,7 кв.м. розташовані за адресою: село Жовтневе, вулиця Лугова, будинок 8, Вовчанського району Харківської області - належних Круліковській Людмилі Леонідівні на підставі Договору купівлі-продажу (нежилих будівель) від 16.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вовчанського нотаріального округу Харківської області Кротовою І.К., зареєстровано в реєстрі за №2011 та нежитлових приміщень будівлі птахоферми № 2, які складаються з: пташника № 4 літ «В-1» загальною площею 1343,7 кв.м, пташника № 5 літ «Б-1» загальною площею 1332,2 кв.м., санпропускника літ «А-1» загальною площею 418,2 кв.м, трансформаторної літ «Г» загальною площею 21,9 кв.м, протипожежний резервуар літ «Д» загальною площею 33,6 кв.м. протипожежний резервуар літ «Ж» загальною площею 36,6 кв.м, розташовані за адресою: село Жовтневе, вулиця Лугова, будинок 8 Вовчанського району Харківської області - належних Круліковській Людмилі Леонідівні на підставі Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 24.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вовчанського нотаріального округу) Харківської області Ворона Г.В., зареєстровано в реєстрі за № 1443, встановити в розмірі 910000,00 (дев'ятсот десять тисяч) грн. 00 коп. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області по справі № 5023/6451/11 за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до Фізичної особи-підприємця про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без змін. Апелянт також просив призначити судову експертизу для визначення ринкової вартості спірних нежилих приміщень
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2012р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2012р. клопотання відповідача про проведення судової будівельно-технічної експертизи задоволено, провадження по даній справі зупинено, справу направлено до Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса для проведення вищевказаної експертизи.
У зв'язку з закінчення проведення судової експертизи та надходження справи разом з висновком експертизи до Харківського апеляційного господарського суду, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2012р. провадження по даній справі поновлено, справу призначено на 6 вересня 2012р.
06.09.2012р. позивач звернувся з клопотанням про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи, в якому позивач не погоджується з висновком проведеної експертизи вважає, що він є необґрунтованим, та таким, що викликає сумніви у його правильності, та складений з порушенням норм, які регламентують проведення експертизи.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2012р. клопотання позивача про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи задоволено, призначено по справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, здійснення якої доручено Харківському НДІ судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса. Провадження по даній справі зупинено.
У зв'язку з закінчення проведення повторної судової експертизи та надходження справи разом з висновком повторної експертизи до Харківського апеляційного господарського суду, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. провадження по даній справі поновлено, справу призначено на 7 лютого 2013р.
Сторони в судове засідання не з'явились, відповідач у клопотанні від 06.02.2013р. (вх. №1091) просить розглянути його апеляційну скаргу без нього.
Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
12.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" (Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанку" є правонаступником відповідно до статуту товариства та внесених до нього змін від 06.04.2011р. - позивач по справі) та Фізичною особою-підприємцем Круліковською Людмилою Леонідівною (відповідач по справі) було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 60 (далі за текстом -Кредитний договір), за умовами якого позичальнику надано кредит в сумі 400000,00 грн. з остаточним строком повернення не пізніше 10 листопада 2010р. та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних.
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з наступним графіком зниження ліміту:
- з 10 вересня 2010р. - зниження ліміту на 135000,00 грн.;
- з 10 жовтня 2010р. - зниження ліміту на 135000,00 грн.
У відповідності до п. 1.3. договору кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів (цільове призначення) з щорічним повним погашенням заборгованості за кредитом.
Згідно Договору про внесення змін № 1 від 01.10.2008. до Кредитного договору встановлено процентну ставку в розмірі 19 % відсотків річних з 01.10.2008р.
Згідно Договору про внесення змін № 2 від 11.11.2008. до Кредитного договору встановлено процентну ставку в розмірі 20 % відсотків річних з 11.11.2008р., а також змінено порядок користування кредитом: повне погашення заборгованості за перший рік користування кредитом - не пізніше Ліміту кредитування лише за умови погашення попередньої заборгованості за Договором.
Порядок нарахування та сплати процентів за користування Кредитом передбачений п. 1.6.1, 1.6.1.6. Кредитного договору.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору відповідач зобов'язаний отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит в розмірі 400000,00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 1.6. за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (відсотки) в порядку та розмірах, визначених договором.
Пунктом 2.1.3. кредитного договору передбачено, що будь-яке невиконання позичальником зобов'язання або його частини в строки, визначені цим договором, породжує у банка право відмінити наступні видачі кредиту (його частини), а у позичальника створює обов'язок достроково погасити заборгованість в повному обсязі.
Згідно до п. 4.3.1. відповідач зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за договором обов'язки.
У відповідності до п. 4.3.3. кредитного договору відповідач зобов'язаний точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно у визначені цим договором строки сплачувати плату (відсотки) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки.
Згідно п. 6.1.1. кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту, своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.
Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконував належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку про рух коштів по рахунках відповідача, розрахунком заборгованості, наявними в матеріалах справи розпорядженнями позивача про видачу кредитних коштів та підписаними між сторонами актами перевірки цільового використання кредитних коштів.
Проте, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав належним чином, кредит по закінченню терміну його користування не погасив, у зв'язку з чим за договором відновлювальної кредитної лінії № 60 від 12.11.2007р. утворилась заборгованість, яка станом на 01.06.2011р. становить 397408,18 грн., з яких: 338433,09 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 28208,47 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 6075,08 грн. - 3% річних; 24691,54 грн. - сума нарахованих інфляційних витрат.
У зв'язку з несплатою відповідачем суми кредиту, на підставі п. 2.3.1., п. 2.3.2. Кредитного договору у позивача виникло право вимагати негайного повернення суми кредиту та суми нарахованих відсотків за користування кредитом.
Згідно п. 2.3.2. Кредитного договору після отримання позичальником від банку повідомлення про відкликання кредиту, позичальник зобов'язаний не пізніше 15 банківських днів з моменту одержання такого повідомлення, здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму кредиту, нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору).
13.12.2010р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про усунення порушення та повідомлення про наявність заборгованості перед позивачем № 31/3-29/333, в якій вимагав від відповідача вжити всі необхідні заходи щодо повного погашення кредиту та попереджав про примусове стягнення заборгованості за кредитом.
У відповідності до умов Кредитного договору, а саме п. 1.4.1. в забезпечення виконання зобов'язань 12.11.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки нерухомого майна № 85, посвідчений приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області Кротовою І.К., зареєстрований в реєстрі за № 2634, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого відповідач передав позивачу в якості забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором належне йому на праві власності нерухоме майно, розташоване за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Жовтневе, вул. Лугова, буд. № 8, а саме:
- нежитлові будівлі птахоферми № 2, які складаються з пташника № 4 літ. „В-1", загальною площею 1343,7 кв. м.; пташника № 5 літ. „Б-1", загальною площею 1332,2 кв. м.; санпропускника літ. А-1", загальною площею 418,2 кв. м.; трансформаторної літ. „Г", загальною площею 21,9 кв. м.; протипожежний резервуар літ. "Д", загальною площею 33,6 кв. м.; протипожежний резервуар літ. „Ж", загальною площею 36,6 кв. м.;
- нежилі будівлі, які складаються з пташника № 2 літ. „З-1", загальною площею 1340,4 кв. м.; пташника № 3 літ. „К-1., загальною площею 1340,7 кв. м., (далі за текстом - Предмет іпотеки).
Право власності відповідача на предмет іпотеки підтверджується наявними в матеріалах справи договорами купівлі-продажу.
Відповідно до п. 1.4. договору іпотеки вартість предмета іпотеки визначена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності і згідно зі Звітом про оцінку майна від 23 серпня 2007 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "САБО Консалтінг", становить 641800,00 грн.
Згідно висновку іпотекодержателя від 27.07.2011р. оціночна вартість предмету іпотеки станом на 27.07.2011. становить 657236,00 грн.
Згідно п.1.5. договору іпотеки нерухомого майна на період дії цього договору предмет потеки залишається у володінні та користуванні іпотекодавця.
Відповідно до положень п. 4.2. договору іпотеки нерухомого майна, у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язання в цілому чи тієї або іншої його частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором.
Так, на підставі п. 6.1. договору іпотеки нерухомого майна іпотечного договору іпотекодержатель (Банк) набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною.
Згідно з п. 3.1.4. договору іпотеки нерухомого майна іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання Зобов'язання за Кредитним договором та/або цим Договором, в тому числі: при несплаті або частковій сплаті у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій сплаті суми процентів, та/або при несплаті або частковій сплаті комісійних винагород, та/або при несплаті або частковій сплаті штрафних санкцій, збитків та/або в разі невиконання зобов'язань, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 4.3. договору іпотеки нерухомого майна іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги у повному обсязі, який визначається іпотекодержателем самостійно на момент реалізації права іпотеки, у тому числі, але не виключно, вимагати до сплати на користь іпотекодержателя:
- основну суму кредиту;
- проценти за користування кредитом;
- комісійні винагороди, сплата яких передбачена кредитним договором;
- нараховані та несплачені на момент реалізації права іпотеки штрафні санкції за порушення зобов'язань за кредитним договором (штраф, пеня);
- витрати, понесені іпотекодержателем у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією, у тому числі витрати, на оплату послуг аудиторів, адвокатів та інші документально підтверджені витрати іпотекодержателя, якщо вони будуть мати місце;
- спричинені іпотекодержателю збитки в повному обсязі.
12.05.2011р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про усунення порушень договорів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки № 19-08/264.
Отже, частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначає, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що перший відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором у відповідності до п. 6.1.1. кредитного договору позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту в сумі 28208,47 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню. (Розрахунок, наявний в матеріалах справи, зроблено за подвійною ставкою НБУ).
Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений кредитним договором позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 6075,08 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, тому позовні вимоги в сумі 24691,54 грн. інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що станом на день подання позову, зобов'язання за кредитним договором відповідачем в повному обсязі не виконані, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості та штрафних санкцій обґрунтовані, підтверджені доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та підлягають задоволенню.
Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить ФОП Круліковській Л.Л., а саме нерухоме майно, розташоване за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Жовтневе, вул. Лугова, буд. № 8, з подальшою реалізацією предмета іпотеки на прилюдних торгах та визначення початкової ціни продажу спірного предмету іпотеки, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду щодо визначення початкової ціни саме у розмірі 276300,00 грн., з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека -це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із ст.19 Закону України "Про іпотеку", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Аналогічне за змістом правило передбачено і у ст. 589 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень п. 4.2. договору іпотеки нерухомого майна, у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язання в цілому чи тієї або іншої його частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором.
Так, на підставі п. 6.1. договору іпотеки нерухомого майна іпотечного договору іпотекодержатель (Банк) набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною.
У відповідності до п. 6.2. договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріусу або рішення господарського суду у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Частина 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і у тому числі на підставі рішення суду.
Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є способом виконання присудженого боргу, а тому така заява розглядається у межах справи про присудження боргу.
Відповідно до ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до частини 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Таким чином, при винесенні судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно враховувати норми статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку", зокрема, вказати початкову ціну продажу предмету іпотеки не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку по Кредитному договору.
Так, господарським судом Харківської області ухвалою від 7.10.2011р. в порядку статті 41 ГПК України, було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено ХНДІСЕ ім. проф. М.С. Бокаріуса. Однак, проведення якої стало для експертів неможливим, у зв'язку з залишення без розгляду клопотання експерта про надання додаткових документів та забезпечення прибуття експерта до об'єкту дослідження.
Тому, господарський суд дійшов висновку про визначення початкової ціни продажу спірного предмету іпотеки, виходячи з висновку про оцінку нерухомого майна, здійсненого суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Вип-Експерт», та згідно якої вартість спірного майна становить 276300,00 грн.
Проте, при зверненні до апеляційного суду зі скаргою на рішення місцевого господарського суду ФОП Круліковська Л.Л. просить призначити судову експертизу та визначити ринкову вартість спірного нерухомого майна.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2012р. клопотання відповідача задоволено, призначено судову будівельно-технічну експертизу. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 03.08.2012р. №3736 при дослідженні об'єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою вул. Лугова, 8 в с. Жовтневе Вовчанського району Харківської області експертами визначено ринкову вартість птахоферми № 2, які складаються з пташника № 4 літ. „В-1", загальною площею 1343,7 кв. м.; пташника № 5 літ. „Б-1", загальною площею 1332,2 кв. м.; санпропускника літ. А-1", загальною площею 418,2 кв. м.; трансформаторної літ. „Г", загальною площею 21,9 кв. м.; протипожежний резервуар літ. "Д", загальною площею 33,6 кв. м.; протипожежний резервуар літ. „Ж", загальною площею 36,6 кв. м., - 520398 грн., та нежилі будівлі, які складаються з пташника № 2 літ. „З-1", загальною площею 1340,4 кв. м.; пташника № 3 літ. „К-1., загальною площею 1340,7 кв. м. - 450935 грн., загалом - 971333,00 грн.
Проте, не погоджуючись з результатами експертизи, позивач звернувся до апеляційного суду з клопотанням про проведення повторної судової експертизи, яке задоволено колегією суддів та призначено проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 04.01.2013р. №9592 при повторному дослідженні об'єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою вул. Лугова, 8 в с. Жовтневе Вовчанського району Харківської області експертами визначено ринкову вартість птахоферми № 2, які складаються з пташника № 4 літ. „В-1", загальною площею 1343,7 кв. м.; пташника № 5 літ. „Б-1", загальною площею 1332,2 кв. м.; санпропускника літ. А-1", загальною площею 418,2 кв. м.; трансформаторної літ. „Г", загальною площею 21,9 кв. м.; протипожежний резервуар літ. "Д", загальною площею 33,6 кв. м.; протипожежний резервуар літ. „Ж", загальною площею 36,6 кв. м., - 558904 грн., та нежилі будівлі, які складаються з пташника № 2 літ. „З-1", загальною площею 1340,4 кв. м.; пташника № 3 літ. „К-1., загальною площею 1340,7 кв. м. - 470302 грн., загалом - 1029206 грн.
Відповідно до статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Отже, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стискається з необхідністю встановлення фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять у предмет доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006р., зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Тому, враховуючи принципи змагальності, рівності всіх сторін перед законом та судом, загальний принцип диспозитивності судового процесу, а також те, що висновок судової експертизи має пріоритетне значення перед висновком оцінки спірного майна здійсненого поза судовим розглядом, оскільки проведений в межах судового розгляду, з дотримання процесуальної процедури, та попередженням експерта про кримінальну відповідальність при здійсненні ним експертизи, колегія суддів дослідивши висновок повторної експертизи вважає за необхідне визнати його належним та допустимим доказом визначення початкової ціни продажу спірного майна на прилюдних торгах у сумі 1029206 грн.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2012р. в частині визначення початкової ціни для реалізації спірного нерухомого майна у розмірі 276300,00 грн. підлягає зміні, та встановленню початкової ціни для реалізації спірного нерухомого майна виходячи з висновку повторної експертизи - 1029206,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись 99, 101, 102, п. 4, ст. 103, п.4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Круліковської Людмили Леонідівни задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 30.01.2012р. по справі №5023/6451/11 змінити в частині визначення початкової ціни для реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Жовтневе, вул. Лугова, буд. № 8 (нежитлові будівлі птахоферми № 2, які складаються з пташника № 4 літ. „В-1", загальною площею 1343,7 кв. м.; пташника № 5 літ. „Б-1", загальною площею 1332,2 кв. м.; санпропускника літ. А-1", загальною площею 418,2 кв. м.; трансформаторної літ. „Г", загальною площею 21,9 кв. м.; протипожежний резервуар літ. "Д", загальною площею 33,6 кв. м.; протипожежний резервуар літ. „Ж", загальною площею 36,6 кв. м.; нежилі будівлі, які складаються з пташника № 2 літ. „З-1", загальною площею 1340,4 кв. м.; пташника № 3 літ. „К-1., загальною площею 1340,7 кв. м.) - 276300,00 грн.
Прийняти в цій частині нове рішення.
Визначити початкову ціну для реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Жовтневе, вул. Лугова, буд. № 8 (нежитлові будівлі птахоферми № 2, які складаються з пташника № 4 літ. „В-1", загальною площею 1343,7 кв. м.; пташника № 5 літ. „Б-1", загальною площею 1332,2 кв. м.; санпропускника літ. А-1", загальною площею 418,2 кв. м.; трансформаторної літ. „Г", загальною площею 21,9 кв. м.; протипожежний резервуар літ. "Д", загальною площею 33,6 кв. м.; протипожежний резервуар літ. „Ж", загальною площею 36,6 кв. м.; нежилі будівлі, які складаються з пташника № 2 літ. „З-1", загальною площею 1340,4 кв. м.; пташника № 3 літ. „К-1., загальною площею 1340,7 кв. м.) у розмірі 1029206,00 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови підписано 11.02.2013р.
Головуючий суддя Фоміна В.О.
Суддя Кравець Т.В.
Суддя Білоусова Я.О.