"11" лютого 2013 р.Справа № 5016/941/2012(9/57)
за позовом: Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" /адреса для листування: регіональне відділення АТ "ОТП Банк" в м. Миколаїв, 54055, м. Миколаїв, вул. Садова, 10/
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномортрансдизель" /54000, м. Миколаїв, вул. Садова, 1/4/
про визнання грошової вимоги в розмірі 1051520,89 грн. та її включення до реєстру кредиторів першої черги
Суддя Д.О. Бездоля
від позивача: Кузьменко О.С. (довіреність від 13.08.12р.)
від відповідача: Клюєва І.С.(довіреність від 04.01.11р. № 27)
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про визнання грошових вимог позивача до відповідача у загальному розмірі 1051520,89 грн., які складаються з: 45633,91 грн. заборгованості за кредитним договором від 18.08.05р. № СМ-400/045/2005; 335220,10 грн. заборгованості за кредитним договором від 24.07.07р. № СМ-SME400/078/2007; 670666,88 грн. заборгованості за кредитним договором від 23.04.08р. № СМ-SME400/72/2008, а також про включення вимог позивача в сумі 1051520,89 грн. до реєстру вимог кредиторів відповідача першої черги як вимог, забезпечених заставою.
Ухвалою суду від 20.07.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 03.08.12р. о 15 год. 00 хв.
У судовому засіданні 03.08.12р. судом оголошувалась перерва до 15.08.12р. о 14 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 14.08.12р. провадження у справі було зупинено до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги відповідача на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.12р. № 5016/941/2012 та повернення справи до господарського суду Миколаївської області.
Ухвалою суду від 04.12.12р. провадження у справі було поновлено, а розгляд справи призначений на 17.12.12р. о 16 год. 00 хв.
У судовому засіданні 17.12.12р. судом оголошувалась перерва до 25.12.12р. о 14 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 25.12.12р. провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.12.2012р. у справі № 2/1412/2510/12. Цією ж ухвалою строк розгляду спору був продовжений на 15 днів.
Ухвалою суду від 15.01.13р. провадження у справі було поновлено, а розгляд справи призначений на 28.01.13р. о 15 год. 00 хв.
У судовому засіданні 28.01.13р. судом оголошувалась перерва до 11.02.13р. о 16 год. 30 хв.
Розглянувши у судовому засіданні 11.02.13р. матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, господарський суд дійшов висновку про наступне.
15.12.10р. загальними зборами відповідача було прийнято рішення, оформлене протоколом № 1/12, про ліквідацію відповідача та обрання членів ліквідаційної комісії останнього.
24.12.10р. у газеті «Голос України» № 244 (4994) були опубліковані відомості про ліквідацію відповідача та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до відповідача.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 105 ЦК України, в редакції станом на час прийняття рішення про ліквідацію відповідача, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи. З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Згідно з ч. 4 ст. 105 ЦК України, в чинній редакції, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Отже, згідно з наведеними нормами права, ліквідаційна комісія є органом управління справами юридичної особи, що перебуває у стані ліквідації, та виступає в суді не від власного імені, а від імені юридичної особи, що припиняється.
Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України, в редакції станом на час публікації оголошення про ліквідацію відповідача, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 111 ЦК України, в редакції станом на 24.02.11р. (закінчення двохмісячного строку з дня публікації повідомлення про ліквідацію відповідача), ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.
Відповідно до ч. 8, 9 ст. 111 ЦК України, в чинній редакції, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.
Учасники відповідача до цього часу не затвердили проміжний ліквідаційний баланс відповідача. На підтвердження іншого сторонами не подано суду жодного доказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України, в редакції станом на 03.03.11р., у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Згідно з ч. 3 ст. 112 ЦК України, в чинній редакції, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Отже, даними нормами права визначено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора він має право звернутись до суду з позовом до ліквідаційної комісії, яка, як зазначалось вище, не діє від власного імені, а діє від імені саме юридичної особи, що ліквідується, тобто власне з позовом до юридичної особи.
Позивач стверджує, що 07 лютого 2011 року він звернувся до ліквідаційної комісії відповідача з заявою від 07.02.11р. № 04-214 про визнання кредиторських вимог на суму 1051520,89 грн.
Відповідач зазначає, що 03 березня 2011 року позивач отримав від нього відповідь від 01.03.11р. б/н на вищеназвану заяву, повторно 06 квітня 2012 року - відповідь від 03.04.12р. № 03-04/12.
У даному листі - відповіді відповідач зазначив:
- в зв'язку з тим, що на момент прийняття рішення про ліквідацію відповідача набрало законної сили рішення господарського суду Миколаївської області від 05.08.10р. у справі № 8/279/09, відповідач визнає кредиторські вимоги позивача, що виникли з договору кредиту від 18.08.05р. № СМ-400/045/2005, на суму 40964,88 грн. та включає їх до складу кредиторських вимог, в іншій частині вимоги на суму 4669,03 грн. відповідачем не визнаються;
- відповідач не визнає кредиторські вимоги на суму 335220,10 грн. за кредитним договором № СМ-SME400/078/2007 та кредиторські вимоги на суму 670666,88 грн. за кредитним договором № СМ-SME400/72/2008. Заборгованість за вказаними договорами не є безспірною. Станом на сьогоднішній день Заводським районним судом м. Миколаєва слухаються справи за позовами позивача до відповідача та поручителів про стягнення заборгованості, рішеннями за якими не прийнято. У зв'язку з цим, ліквідаційна комісія відповідача не визнає та не включає до реєстру кредиторських вимог вищезгадані вимоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 112 ЦК України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Отже, згідно з даною нормою права, погашеними вимогами кредиторів є:
1. вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом;
2. вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено;
3. вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується.
Позивачем подано суду докази звернення ним ще 13.10.09р. до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовними заявами до відповідача, Пряжко С.М., Петровського С.В. про стягнення спірної заборгованості за кредитними договорами від 24.07.07р. № СМ-SME400/078/2007 та від 23.04.08р. № СМ-SME400/72/2008.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.12.12р. у справі № 2/1412/2510/12 з відповідача (солідарно з Пряжко С.М. та Петровським С.В.) на користь позивача стягнуто спірну у даній справі заборгованість за кредитним договором від 23.04.08р. № СМ-SME400/72/2008 в розмірі 447643,52 грн.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.12.12р. у справі № 2/1412/1785/12 з відповідача (солідарно з Пряжко С.М. та Петровським С.В.) на користь позивача стягнуто спірну у даній справі заборгованість за кредитним договором від 24.07.07р. № СМ-SME400/078/2007 в розмірі 257726,00 грн.
Таким чином, позивач, обраним ним способом захисту, вже реалізував своє право на позов до відповідача, а Заводський районний суд м. Миколаєва, стягуючі зазначені грошові кошти з відповідача, фактично визнав вказані спірні вимоги позивача до відповідача за кредитними договорами від 24.07.07р. № СМ-SME400/078/2007 та від 23.04.08р. № СМ-SME400/72/2008, і відповідач, у разі набрання вказаними рішеннями суду законної сили, зобов'язаний виконати ці рішення суду у порядку та спосіб, визначені чинним законодавством України, а факти, встановлені Заводським районним судом у наведених рішеннях мають значення для вирішення даного спору та є преюдиціальними (у разі набрання законної сили цими рішеннями) для господарського суду в силу ч. 4 ст. 35 ГПК України.
Разом з цим, станом на час судового засідання вищеозначені рішення Заводського районного суду м. Миколаєва ще не набрали законної сили з підстав їх перегляду в апеляційному порядку, що підтверджується обома сторонами.
Предметом даного позову позивача є:
- визнання грошових вимог позивача до відповідача у загальному розмірі 1051520,89 грн., які складаються з: 45633,91 грн. заборгованості за кредитним договором від 18.08.05р. № СМ-400/045/2005; 335220,10 грн. заборгованості за кредитним договором від 24.07.07р. № СМ-SME400/078/2007; 670666,88 грн. заборгованості за кредитним договором від 23.04.08р. № СМ-SME400/72/2008;
- включення вимог позивача в сумі 1051520,89 грн. до реєстру вимог кредиторів відповідача першої черги як вимог, забезпечених заставою.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
З цього приводу, пленум Вищого господарського суду України у п. 3.16 постанови від 26.12.11р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснив, що відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
За вищевикладених обставин, господарський суд, враховуючи, що Заводський районний суд м. Миколаєва встановив факти, що мають значення для вирішення спору у даній справі (проте рішення суду не набрало законної сили), а також одночасність розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами, з метою недопущення різного встановлення фактів та дотримання приписів ч. 4 ст. 35 ГПК України, вважає, що об'єктивне, всебічне, виважене, законне та справедливе вирішення спору у даній справі є неможливим без зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.12.12р. у справі № 2/1412/2510/12.
Керуючись ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Зупинити провадження у справі № 5016/941/2012(9/57) до набрання законної сили рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.12.2012р. у справі № 2/1412/2510/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорномортрансдизель", Пряжко Сергія Михайловича, Петровського Сергія Вікторовича про стягнення кредитної заборгованості.
2. Зобов'язати сторони повідомити суд про набрання законної сили рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.12.2012р. у справі № 2/1412/2510/12.
Ухвала підлягає оскарженню.
СуддяД.О.Бездоля