79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.02.13 Справа № 5015/4381/12
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Давид Л.Л.
Суддів Данко Л.С.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за № 14/2-685 від 04.01.2013р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 99 від 15.01.2013р.)
на рішення господарського суду Львівської області від 26.12.2012 р.
у справі № 5015/4381/12 (суддя - Кидисюк Р.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Енергія-Новояворівськ", м. Новояворівськ Львівська область
про стягнення 263 265,99 грн. заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання з оплати спожитого природного газу за договором № 29/09/11-ТЕ від 29.09.2011 року
за участю представників сторін:
від позивача: Гусак Б.М. - представник (довіреність № 14-5 від 08.01.2013 р.);
від відповідача: Луців О.М. - представник (довіреність №30-10/12 від 30.10.2012 р.);
Рішенням господарського суду Львівської області від 26.12.2012 р. (суддя - Кидисюк Р.А.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничого підприємства «Енергія - Новояворівськ» (надалі - відповідач) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - позивач) 11918,21 грн. пені, 10916,71 грн. штрафу, 5626,78 грн. 3 % річних, 2227,90 грн. інфляційних нарахувань та 5266,00 грн. судового збору. В частині стягнення суми 222789,99 грн. основного боргу провадження у справі припинено.
Рішення місцевого господарського суду в частині задоволеної позовної вимоги мотивовано тим, що відповідач вчасно не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 29/09/11 - ТЕ від 29.09.2011 р. на купівлю - продаж природного газу, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті 5626,78 грн.- 3% річних, 2227,90 грн. інфляційних нарахувань, 11918,21 грн. пені, 10916,71 грн. штрафу - зменшений розмір пені та штрафу. В частині позовної вимоги щодо стягнення боргу 222789,99 грн. провадження у справі припинено, оскільки відповідач погасив основну суму боргу.
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 26.12.2012 р. в частині зменшення пені на 5107,8 грн. та штрафу на 4678,59 грн. В іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 26.12.2012 р. у даній справі залиши без змін.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, вказує на вину відповідача у виникненні боргу, а його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення пені та штрафу. Крім того, при розгляді даної справи суд дослідив лише ступінь виконання зобов'язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, що призвело до порушення вимог ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України. В оскаржуваному рішенні жодним чином не вмотивовано, не наведено та необґрунтовано в чому саме полягає винятковість обставин у даній справі та не надано жодних належних доказів щодо винятковості таких обставин.
Скаржник зазначає, що зменшення судом пені та штрафу спричиняє позивачу додаткові збитки та дозволяє відповідачу в подальшому порушувати договірні умови.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу від 11.02.2013 р. за №11-02/13-01 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки суд згідно чинного законодавства вправі зменшити розмір штрафних санкцій та вказав, що основною категорією споживачів природного газу є населення, рівень оплат якого дуже незадовільний і це призводить до порушення договірних зобов'язань між сторонами щодо своєчасності розрахунків за отриманий газ.
В судове засідання 11.02.2013 р. з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
29 вересня 2011 р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець - за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково - виробничим підприємством «Енергія - Новояворівськ» (Покупець- за договором) укладено Договір № 29/09/11-ТЕ на купівлю - продаж природного газу (а.с. 16-21) з додатковою угодою до нього за № 1 від 11.10.2011 р. ( а.с. 22).
Згідно п. 1.1. Договору продавець зобов'язується предати у власність покупця у 4 кварталі 2011 р. та у 2012 році імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (п.1.2. Договору).
Пунктом 2.1. зазначеного Договору встановлено, що продавець передає покупцеві з 1 жовтня 2011 р. по 31 грудня 2012 р. газ в обсязі 62100 тис. м. куб., в т.ч. по місяцях.
Розділом ІІ Договору передбачено кількість та якість природного газу, який поставлятиметься, розділом ІІІ - порядок та умови передачі газу; розділом ІV - порядок обліку газу, V - ціна газу.
Пунктом 3.4. Договору сторони погодили, що не пізніше 5-го числа, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
На виконання умов Договору позивач поставив протягом жовтня 2011 р., а відповідач прийняв природний газ обсягом 3813,619 тис. куб. метрів на загальну суму 4992789,99 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2011 р. (а.с.23).
Як вбачається з матеріалів справи, на момент подачі позовної заяви відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, оплати за отриманий природний газ в повному обсязі не провів, заборгувавши 222789,99 грн.
З метою досудового врегулювання спору між сторонами, 3 серпня 2012 р. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничого підприємства «Енергія - Новояворівськ» з вимогою оплати основної суми боргу 222789,99 грн. та нарахованих на підставі п. 7.2. Договору штрафних санкцій на загальну суму 32621,31 грн. (пеня в сумі 17026,01 грн. та штраф в сумі 15595,30 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, дана вимога залишена без відповідного реагування з боку відповідача.
При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.
Відповідно до положень ст.509 Цивільного кодексу України - зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов"язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зібрані у справі докази свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 222789,99 грн. основного боргу за природний газ. Однак, судова колегія з'ясувала, що в процесі розгляду справи місцевим господарським судом, відповідач погасив основну суму боргу, про що свідчить подана оборотно - сальдова відомість по рахунку 631 за період 01.11.2011 р. по 30.11.2012 р. на суму 222789,99 грн. і даний фатк не заперечується позивачем. З огляду на вищевикладені обставини, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про припинення провадження в цій частині позовних вимог відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Втім, внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем за отриманий природний газ позивач нарахував, крім основної суми боргу 2227,90 грн. інфляційних втрат, 17026,01 грн. пені, 5626,78 грн. три відсотки річних та 15595,30 грн. 7% штрафу.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до 6.1. договору, оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договром.
Відповідно до п.7.2 Договору, у разі невиконання покупцем (відповідачем) п.6.1 цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю (позивачу) крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом трьох банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця.
Статтею 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
З огляду на викладене, позивач також правомірно просить стягнути з відповідача 7% штрафу, розмір якого становить 15595,30 грн. та 17026,01 грн. пені.
Однак, суд першої інстанції при прийнятті рішення зменшив розмір штрафних санкцій, з чим не погодився позивач та вважає, що таким чином було порушено його законні права.
Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Судова колегія зазначає, що зменшення розміру неустойки в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а обставини застосування даних норм є оціночними та , водночас, потребують відповідного доведення заінтересованою особою з урахуванням норм ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, штраф та пеня є видами забезпечення виконання зобов'язань, спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язань боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а не основним боргом, а тому при зменшенні штрафу та пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 3.17.4 Постанові Пленуму від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» з наступними змінами зазначено, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони , що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересу сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язань, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Правовий аналіз названої статті свідчить, що вона не є імперативною нормою та застосовується за визначених умов на розсуд суду.
Зокрема, як вбачається із Протоколів №4 від 13.07.2012 р. та від 21.08.2012 р. засідання обласної територіальної комісії, утвореної відповідно до п.7 Порядку , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 р. № 626 «Про внесення змін до Порядку та умов надання у 2012 р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування», станом на 21 серпня 2012 р. відповідачу не було відшкодовано 2301872,39 грн. за послуги теплопостачання, в тому числі:1178172,39 грн. за 2009 р., 775500,00 грн. за 2011р. і 348200,00 грн. за перше півріччя 2012 р.
Судова колегія, досліджуючи договір купівлі - продажу природного газу, з'ясувала, що предметом даного договору є природний газ, який передається покупцю для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.
Безпосередньо в судовому засіданні з'ясовано, що споживачем основної кількості послуг, для надання яких було поставлено природний газ, є населення, якому відповідач згідно законодавства не має можливості нараховувати штрафні санкції за несвоєчасне проведення розрахунків, при цьому позивачем не доведено факту завдання йому збитків внаслідок несвоєчасної плати відповідачем коштів, відповідачем погашено основну суму боргу, а відтак враховуючи ступінь виконання зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство «Енергія - Новояворівськ», судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вірним за можливе, як виняток, в силу вимог ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням як інтересів позивача та відповідача зменшення місцевим господарським судом розміру пені до 11918,21 грн. та штрафу до 10916,71 грн.
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно наданого суду розрахунку, який перевірено судовою колегією, розмір інфляційних втрат, який стягнуто з відповідача дійсно становить 2227,90 грн., 3 % річних - 5626,78 грн.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, висновки місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача 10916,71 грн. -7% штрафу, 2227,90 грн. інфляційних втрат, 5625,78 грн. 3 % річних та пені 11918,21 грн. є вірними та документально підтвердженими.
Враховуючи наведене, судова колегія, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 26.12.2012 р. у справі № 5015/4381/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за № 14/2-685 від 04.01.2013. - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 5015/4381/12 повернути господарському суду Львівської області.
повний текст постанови підписано 13.02.2013р.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Юрченко Я.О.