79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
05.02.13 Справа № 5010/1119/2012-13/71
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Хабіб М.І.
суддів Зварич О.В.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Ретро", б/н від 21.11.2012 року;
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2012 року
у справі № 5010/1119/2012-13/71
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Болехів, Івано-Франківська область
до відповідача: приватного підприємства "Ретро", м. Болехів, Івано-Франківська область
про спонукання укласти договір та стягнення штрафу.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_3 - представник (довіреність в матеріалах справи);
відповідача - Шабан В.Г. - представник (довіреність в матеріалах справи).
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2012 року у справі №5010/1119/2012-13/71 (суддя Шкіндер П.А.) позовні вимоги задоволено частково.
Вирішено укласти договір купівлі-продажу частки майнового комплексу в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.
Присуджено до стягнення з ПП "Ретро" на користь підприємця ОСОБА_2 штраф в розмірі 431 982,39 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.ст. 20, 174, 182, 187, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 16, 509, 526, 610,635,649 Цивільного кодексу України. Зокрема, місцевий суд виходив з того, що на підставі попереднього договору , у сторін виник обов'язок укласти основний договір. Відмова відповідача від укладення основного договору на попередньо визначених та погоджених умовах порушує права позивача та вимоги чинного законодавства. З огляду на те, що запропоновані позивачем умови договору ( ч.2 п.4 та п.17 проекту договору купівлі-продажу) щодо порядку надання земельної ділянки для обслуговування приміщень та розірвання договору, не відповідають нормам чинного законодавства, суд першої інстанції, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виклав договір купівлі-продажу частки майнового комплексу у зміненій редакції, виключивши їх з договору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник вважає, що суд першої інстанції дав невірну правову оцінку таким доказам, як листи від 02.07.2012р. та 27.07.12р., надіслані позивачем відповідачу з вимогою про укладення основного договору, відтак, дійшов необґрунтованого висновку про неукладення основного договору з вини відповідача та про стягнення штрафу. Поряд з тим, зазначає що під час розгляду справи судом не з'ясовувалось чи може Івано-Франківський РСП ТзОВ «Аеро-Експрес» здійснювати надання послуг з доставки пошти та чому позивачем обрано такий спосіб доставки. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що оплата за попереднім договором купівлі-продажу була повернена позивачу, що підтверджується розпискою від 22.06.2012р. На думку апелянта, місцевим судом неправильно встановлено факт оплати за об'єкт нерухомості та факт погодження сторонами такої істотної умови договору купівлі-продажу як ціна договору.
Позивач у відзиві (вх.205 від 14.01.2013р.) на апеляційну скаргу спростовує доводи відповідача та зазначає, що норми чинного законодавства не покладають на особу обов'язку направляти документи іншій особі, користуючись послугами саме ДППЗ «Укрпошта». Пояснює, що через тиждень після укладення попереднього договору директор ПП « Ретро» Очкан П.Г. повідомив , що не буде укладати основного договору. Оскільки до встановленої дати укладення основного договору залишився 1 тиждень, позивач обрав спосіб надсилання проекту договору купівлі-продажу відповідачу експрес-доставкою, скориставшись послугами ТзОВ « Аеро-Експрес», в особі його регіонального структурного підрозділу. Зазначає, що розписка від 22.06.2012р., на яку посилається скаржник, як на доказ повернення передоплати, не має жодного відношення до спірних правовідносин, оскільки стосується заборгованості відповідача, присудженої до стягнення на користь позивача рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі № 5010/2091/2011-17/113. Крім того, вказує, що у попередньому договорі сторонами чітко і недвозначно визначені істотні умови основного договору, зокрема, ціну продажу об'єкта (п.1.2 попереднього договору). Більш того, чинним законодавством імперативно не встановлено погодження ціни договору експертною оцінкою.
В судове засідання 05.02.2013р. представники сторін з'явилися та підтримали свої доводи.
Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання (вх.764 від 05.02.13р.) про зупинення провадження у справі до вирішення Львівським апеляційним господарським судом справи № 5010/1364/2012-27/73 за позовом ПП «Ретро» до ФОП ОСОБА_2 за участю третьої особи - ОСОБА_7 про визнання недійсним Попереднього договору купівлі-продажу частки майнового комплексу від 22.06.2012р. На підтвердження подав копію позовної заяви ПП «Ретро», копію ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2012р. у справі №5010/1364/2012-27/73, копію рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.12.2012р. у справі №5010/1364/2012-27/73, копію ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2013р. у справі № 5010/1364/2012-27/73 про прийняття до свого провадження апеляційної скарги.
Колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі належить відхилити з огляду на наступне.
Частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати:
- як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;
- чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
При цьому, пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Як вбачається з поданих процесуальних документів, на момент вирішення судом першої інстанції (на 11.10.2012р.) спору у даній справі №5010/1119/2012-13/71, спір про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу частки майнового комплексу від 22.06.2012р. (справа №5010/1364/2012-27/73) не розглядався судом, оскільки позов ще не був заявлений, провадження у справі №5010/1364/2012-27/73 порушене господарським судом Івано-Франківської області лише 31.10.2012р.
За таких обставин рішення господарського суду Івано-Франківської області у справі № №5010/1364/2012-27/73, яке переглядається Львівським апеляційним господарським судом, не унеможливлює та не може вплинути на розгляд апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, оскільки на момент винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення у справі №5010/1119/2012-13/71, самої справи №5010/1364/2012-27/73 та рішення в цій справі не існувало.
Отже, у разі набрання законної сили рішенням у справі №5010/1364/2012-27/73, яким будуть встановлені обставини, що мають значення для справи №5010/1119/2012-13/71, відповідач вправі звернутися із заявою про перегляд оскаржуваного ним рішення за нововиявленими обставинами.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22.06.2012р. приватним підприємством "Ретро" та ФОП ОСОБА_2 укладено попередній договір купівлі - продажу частки майнового комплексу, за умовами якого сторони зобов'язуються в майбутньому в строк, вказаний в п.4 даного Договору, укласти і належним чином оформити Договір купівлі-продажу частки майнового комплексу( далі - Основний договір) на наступних умовах.
Характеристика частки майнового комплексу, що продається за Основним договором: адреса місцезнаходження об'єкта: АДРЕСА_1; опис об'єкта згідно технічного паспорта, виданого Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації від 10.10.2011р., а саме:
майстерня-склад за планом земельної ділянки Літ. А загальною площею 56,3 кв.м., склад за планом земельної ділянки Літ. Б загальною площею 213,2 кв.м., склад за планом земельної ділянки Літ. В загальною площею 99,3 кв.м., склад за планом земельної ділянки Літ. Г загальною площею 651,6 кв.м., склад-навіс за планом земельної ділянки Літ. Є загальною площею 193,6 кв.м., ворота за планом земельної ділянки під №1 загальною площею 14,6 кв.м., колонка питна за планом земельної ділянки під № 2, огорожа за планом земельної ділянки № 4 загальною площею 251,0 кв.м., що становить 92/100 часток.
Згідно з п. 1.2 попереднього договору сторони погодили ціну основного договору (вартість частки майнового комплексу) - 431 982,39 грн. Ці грошові кошти продавець отримав від покупця до підписання цього договору як попередню оплату за частку майнового комплексу щодо якої буде укладено Основний договір.
Підписанням цього договору продавець підтверджує, що продавцем одержано 431 982,39 гривні 39 копійок повного розрахунку за продаж частки майнового комплексу щодо якої буде укладено Основний договір.
Підписанням цього договору продавець підтверджує відсутність надалі будь-яких претензій до покупця з приводу оплати вартості частки майнового комплексу щодо якої буде укладено Основний договір.
Підписанням цього договору, сторони підтверджують, що вказана у цьому пункті вартість частки майнового комплексу відповідає волевиявленню продавця і покупця, а також сторони підтверджують факт повного попереднього розрахунку за купівлю - продаж частки майнового комплексу.
Відповідно до п.4 попереднього договору строк укладення основного договору встановлено до 05 липня 2012р. у приміщенні приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_8, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно із п.10 попереднього договору на момент укладення Основного договору продавець зобов'язується мати в наявності всі необхідні документи для відчуження Об'єкта.
Пунктом 11 попереднього договору встановлено, що не пізніше як за один день до підписання Основного договору продавець зобов'язаний надати покупцю оригінали довідок про відсутність заборгованості по платі за землю та інших витратах, пов'язаних з експлуатацією та/або утриманням об'єкту.
Згідно п.20 попереднього договору у випадку неукладення Основного договору у вказаний у даному договорі строк з вини продавця, покупець має право на свій вибір отримати від продавця подвійний розмір ціни об'єкту, яка вказана у п.1.2. цього Договору та додаткової сплати суми коштів у розмірі 100% вартості об'єкту чи укладення Основного договору у судовому порядку та стягнення з продавця штрафу у розмірі 100 % вартості об'єкта.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до моменту виконання сторонами усіх своїх зобов'язань по ньому у повному обсязі( п.21).
Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_8 22.06.2012р. , зареєстрований у реєстрі за № 1228.
22.06.2012р. позивач сплачено відповідачу попередню оплату в розмірі 431 982,39 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера № 22/6 від 22.06.2012р.(а.с.17).
Позивачем погоджено із нотаріусом проект договору купівлі-продажу частки майнового комплексу ( Основного договору) та розроблено схему розподілу земельної ділянки, на якій розташований майновий комплекс ( а.с. 18-21).
02.07.2012р. позивач надіслав на адресу ПП "Ретро" через Івано-Франківський РСП ТОВ "Аеро-Експрес" проект договору купівлі-продажу частки майнового комплексу, що підтверджується описом вкладення у лист від 02.07.2012р.та копією квитанції № 113664 до прибуткового касового ордера від 02.07.2012р. .
Листом Івано-Франківського РСП ТОВ "Аеро-Експрес" (а.с.30) підтверджується, що назване відправлення не було вручене відповідачу, оскільки керівник ( власник) був відсутній, а працівники підприємства категорично відмовилися приймати документи. Телефоном керівник повідомив, що за його відсутності ніхто не прийме документів і що він до кінця місяця перебуватиме за межами населеного пункту.
27.07.12 р. позивач повторно надіслав на адресу ПП "Ретро" проект договору купівлі-продажу частки майнового комплексу та о вимогу про укладення договору , що підтверджується описом вкладення та копією квитанції №113691 до прибуткового касового ордеру від 27.07.2012р..
Проте, і це відправлення не було вручене відповідачу у зв'язку з відсутністю на території підприємства керівника чи особи, яка б мала право одержувати документи та розписуватися про їх одержання. При повторній доставці працівника Івано-Франківського РСП ТОВ "Аеро-Експрес" не пропустили на територію підприєства( лист Івано-Франківського РСП ТОВ "Аеро-Експрес" в матеріалах справи а.с.34)
Зобов'язання, встановлені попереднім договором, відповідачем не виконані, доказів повідомлення позивача про причини невиконання умов попереднього договору матеріали справи не містять, а ПП «Ретро» суду не подано.
Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарського договору застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У силу ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України).
Стаття 526 Цивільного кодексу України зазначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Нормами статті 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ч.1 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Згідно з ч.1 ст.182 ГК України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з частинами 1 та 2 ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Матеріалами справи підтверджено, що 22.06.2012р.позивачем і відповідачем укладений попередній договір купівлі - продажу частки майнового комплексу, який посвідчений нотаріусом та зареєстрований у реєстрі. Як вбачається з умов попереднього договору, він містить передбаченні нормами чинного законодавства істотні умови договору купівлі - продажу нерухомого майна, зокрема, предмет та ціну основного договору, та укладений у формі, встановленій для основного договору. Позивач ( покупець) сплатив відповідачу повну вартість майна, яке є предметом договору.
Згідно з ч.3 ст.635 ЦК зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Попереднім договором встановлений строк укладення основного договору - до 05 липня 2012р. . До настання строку укладення основного договору позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти основний договір, надсилав проект основного договору.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ухилився від укладення основного договору, причин та підстав неукладення основного договору позивачу не повідомив.
Відповідно до п.21 попереднього договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до моменту виконання сторонами усіх своїх зобов'язань по ньому у повному обсязі.
Пунктом 20 попереднього договору передбачено, у разі неукладення основного договору у встановлений строк з вини продавця, покупець має право, зокрема, на укладення Основного договору у судовому порядку та стягнення з продавця штрафу у розмірі 100 % вартості об'єкта.
Частиною 3 статті 182 ГК України встановлено, що у разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку. шляхом укладення основного договору на умовах, погоджених сторонами у попередньому договорі
Водночас, в редакції договору купівлі-продажу, викладеній в резолютивній частині рішення місцевого суду, не вказано найменування, місцезнаходження сторін, якими укладається договір.
Крім того, як вказано у п.36 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 07.04.2008 № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", згідно з частиною другою статті 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Згідно з частиною третьою статті 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Зазначені норми не суперечать одна одній, оскільки суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. Тому в резолютивній частині рішення, яким задовольняється позов про спонукання укласти договір, слід вказувати на те, що спірний договір є укладеним.
Оскільки в резолютивній частині рішення місцевого вказано «Укласти договір в наступній редакції», колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції належить змінити, замість ««Укласти договір в наступній редакції» вказати « Договір є укладеним в наступній редакції». Крім того, доповнити вступну частину договору купівлі-продажу частки майнового комплексу, викладеного в резолютивній частині рішення, найменуванням сторін договору та їх місцезнаходженням.
Апеляційний суд також погоджується з висновком місцевого суду та вважає, що місцевим господарським судом правомірно на підставі норм чинного законодавства та п.20 попереднього договору застосовано відповідальність, встановлену сторонами за відмову від укладення основного договору, та присуджено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 100 % вартості об'єкта, що становить 431 982,39 грн.
Доводи відповідача про те, що надіслані йому позивачем 02.07.2012р. та 27.07.2012р. листи є неналежними доказами, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки фактично надсилались не листи, а проект основного договору та вимога про його укладення. Їх надсилання експрес-доставкою не суперечить нормам чинного законодавства. Доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на виконання зобов'язань , встановлених попереднім договором щодо укладення основного договору, відповідач суду не подав, як і не спростував доводів позивача про ухилення відповідача від укладення основного договору.
Більш того, основний договір не був укладений і після звернення позивачем з позовом. За таких обставин, твердження відповідача про відсутність його вини в неукладенні основного договору суперечать фактичним обставинам справи.
Крім того, не можуть братися до уваги доводи відповідача про повернення позивачу коштів, сплачених позивачем за об'єкт продажу з огляду на наступне.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.11.2011р. у справі № 5010/2091/2011-17/113 присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 427 471,67грн. боргу 4 274,72грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що разом становить 431 982,39грн.Згідно з постановою від 29.05.2012р. відкрите виконавче провадження з виконання цього рішення. Названою постановою накладено арешт на все майно відповідача та заборонено відчуження майна.( а.с. 23-26). Як пояснив позивач, на виконання цього рішення керівник ПП «Ретро» Очкан П.Г. 22.06.2012р. передав позивачу кошти в сумі 431 982,39грн , у зв'язку з чим позивач дав розписку про їх отримання.( а.с.43).Відтак, 25.06.2012р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із сплатою боргу(а.с.49).
Слід також зазначити, що в розписці не вказано про те, що ОСОБА_2 отримав кошти, які були ним раніше сплачені за приміщення. З розписки не вбачається, що вона надана після сплати позивачем коштів за приміщення та укладення попереднього договору.
Отже, названа розписка не може бути доказом повернення коштів, сплачених позивачем за приміщення згідно з прибутковим касовим ордером №22/6 від 22.06.2012р.
Інші доводи відповідача не беруться до уваги як такі, що не спростовують висновків місцевого суду, викладених в рішенні.
Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Скаржником не доведено, доказів не подано наявності підстав для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1.В задоволенні апеляційної скарги відмовити.
2.Резолютивну частину рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2012 року у справі № 5010/1119/2012-13/71 змінити.
- замість слів «Укласти договір в наступній редакції», вказати «Договір є укладеним в наступній редакції»;
- доповнити резолютивну частину рішення після слів «Договір купівлі-продажу частки майнового комплексу», абзацом наступного змісту:
«Продавець - юридична особа Приватне підприємство «Ретро», ідентифікаційний код 20540922, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, місто Болехів, вулиця Коновальця, буд.7, та Покупець -: фізична особа -підприємець ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця на бланку серії НОМЕР_2, виданого виконавчим комітетом Болехівської міської ради, Івано - Франківської області із змінами від 28.01.2008 року за НОМЕР_3, уклали цей договір про наступне»
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3.Справу повернути до місцевого господарського суду.
.
Головуюча-суддя Хабіб М.І.
суддя Зварич О.В.
суддя Якімець Г.Г.