01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"14" лютого 2013 р. Справа № 911/509/13-г
Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Куксинель» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу та зобов'язання звільнити приміщення,
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Куксинель» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу та зобов'язання звільнити приміщення.
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 статті 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
До позовної заяви б/н від 13 лютого 2013 року додано опис вкладення у лист №0100100574610 від 12 лютого 2013 року, який не може підтверджувати направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, оскільки опис вкладення, долучений до позовної заяви датовані раніше ніж сама позовна заява, в зв'язку з чим не зрозуміло яку саме кореспонденцію позивач направив відповідачам 12 лютого 2013 року.
Таким чином, опис вкладення у лист № 0100100574610 від 12 лютого 2013 року не може вважатися належними доказами надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є стягнення боргу та зобов'язання звільнити приміщення, тобто позовна заява майнового і немайнового характеру одночасно.
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, судовий збір до Державного бюджету України за вимогу майнового характеру сплачений позивачем згідно платіжного доручення №132 від 11 лютого 2013 року у розмірі 1720,50 грн., проте за вимогу немайнового характеру судовий збір до Державного бюджету України не сплачений.
Таким чином, платіжне доручення №132 від 11 лютого 2013 року не може бути документом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до п. 4 частини 1 статті 63 ГПК України позовна заява не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Крім того, пунктом 2 частини 2 статті 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Як вбачається із позовної заяви позивачем зазначено назву відповідача як „ Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ", тобто не зазначено повного найменування відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
З цих підстав, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Куксинель» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу та зобов'язання звільнити приміщення підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі положень п.п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.
Керуючись п.п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Куксинель» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу та зобов'язання звільнити приміщення повернути без розгляду.
2. Копію ухвали, позовну заяву з доданими до неї документами надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Куксинель».
3. Копію ухвали надіслати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1
Суддя Черногуз А.Ф.