05 лютого 2013 р. Справа № 9104/138483/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Большакової О.О., Коваля Р.Й.,
з участю секретаря судового засідання Шаблій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Прокурор Львівської області, Головне управління Державного казначейства України у Львівській області, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Прокуратури Львівської області, яким з врахуванням уточнення позовних вимог просила: визнати недійсним трудовий договір, оформлений наказом Прокурора Львівської області від 06.07.2011 року № 827к про її переведення на посаду старшого помічника прокурора Пустомитівського району Львівської області на час перебування ОСОБА_2 у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку; визнати протиправним і скасувати наказ Прокурора Львівської області від 06.07.2011 року № 827к; визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Львівської області від 07.12.2011 року № 1811к про її звільнення; поновити її на роботі на посаді прокурора району чи іншій рівнозначній посаді в Прокуратурі Львівської області з 08.12.2011 року; стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08.12.2011 року по день поновлення на роботі.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року в позові відмовлено повністю. Постанова мотивована, зокрема, тим, що позивач була переведена на посаду старшого помічника прокурора Пустомитівського району Львівської області на час перебування ОСОБА_2 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, на підставі поданого нею рапорту. Жодних доказів про те, що на неї чинився тиск з боку прокурора Шевченківського району м. Львова позивач суду не подала, отже, її твердження про те, що у зв'язку з тиском на неї зі сторони безпосереднього керівника, відносно якого перебувала у залежності, вона змушена була перейти на посаду на час відпустки для догляду за дитиною та погіршити свої умови праці є голослівним та необґрунтованим.
Постанову в апеляційному порядку оскаржила позивач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що необхідними та достатніми передумовами для укладення строкового трудового договору або зміни істотної умови договору, з безстрокового на строковий є воля працівника, обумовлена виникненням певних життєвих обставин, та неможливості укладення договору безстроково і зміна умов договору із безстрокового на строковий можлива лише за наявності обох згаданих обставин. Однак на момент переведення її на посаду старшого помічника прокурора Пустомитівського району Львівської області на час перебування ОСОБА_2 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку на підставі її рапорту, у прокуратурі Львівської області існували вакантні посади помічника та старшого помічника прокурора району. Тобто обставина щодо неможливості укладення безстрокового трудового договору, а також обставини, які б спонукали позивача до подання рапорту про переведення, були відсутні. Відповідно до ст. 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Відповідачу було відомо про те, що строк відпустки ОСОБА_2 по догляду за дитиною до досягнення нею 6-ти річного віку закінчувався у грудні 2011 року, однак при написанні рапорту позивачем її було неправдиво повідомлено про те, що ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, про що позивач вказала в рапорті. Наведене підтверджує факт неповідомлення її про істотні умови договору, а саме скільки часу вона виконуватиме обов'язки основного працівника. Крім того, на неї чинився шалений тиск протягом кількох місяців з боку її безпосереднього керівника, відносно якого вона перебувала у службовій залежності, що стало причиною її перебування на стаціонарному лікуванні безпосередньо перед написанням рапорту на переведення. Таким чином, з незалежних від позивача причин та всупереч її волі було встановлено строк трудового договору до виходу із відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_2 При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється за погодженням сторін, однак жодної згоди на зміну істотних умов договору, а саме зміни строку трудового договору вона не надавала, а рапорт нею написано не з власної волі. Наведені факти свідчать про односторонню зміну істотних умов договору в частині строку без згоди працівника та внаслідок обману. Наказ про звільнення було видано в період її тимчасової непрацездатності, оскільки з 05.12.2011 року вона перебувала на амбулаторному, а з 08.12.2011 року - стаціонарному лікуванні, що є порушенням вимог ст. 40 КЗпП України. Також апелянт зазначає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом в тому числі у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. Звільнення працівника з такої підстави допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Проте відповідач не надав їй можливості перевестись на іншу роботу, не запропонував такого переведення, обмеживши при цьому її право на працю, гарантоване Конституцією України та КЗпП України. При цьому відповідач не надав суду відомостей про вакансії в органах прокуратури Львівської області в період з травня 2011 року до 07.12.2011 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 відповідно до наказу прокурора Львівської області від 26.10.2004 року № 1169 була призначена на посаду помічника прокурора Галицького району м. Львова, а наказом прокурора Львівської області від 15.07.2008 року № 618к - переведена на посаду помічника прокурора Шевченківського району м. Львова.
Наказом прокурора Львівської області від 06.07.2011 року № 827к ОСОБА_1 була переведена на посаду старшого помічника прокурора Пустомитівського району Львівської області (на час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку ОСОБА_2.).
З даним наказом ОСОБА_1 ознайомилась 06.07.2011 року, що підтверджується її особистим підписом.
З 06.07.2011 року до 08.12.2011 року позивач виходила на роботу в Прокуратуру Пустомитівського району Львівської області, виконувала функціональні обов'язки старшого помічника прокурора району, отримувала заробітну плату, що підтверджується табелем обліку робочого часу Прокуратури Пустомитівського району Львівської області, довідкою Відділу фінансування та бухгалтерського обліку та іншими документами і поясненнями сторін.
Переведення було здійснене на підставі власноручно написаного нею рапорту від 05.07.2011 року.
Доводи ОСОБА_1 про те, що даний рапорт вона написала внаслідок тривалого (протягом кількох місяців) тиску на неї з боку її безпосереднього керівника, відносно якого вона перебувала у службовій залежності - прокурора Шевченківського району м. Львова є необґрунтованими, оскільки позивач не надала жодних доказів на їх підтвердження, про що правильно зазначив суд першої інстанції.
Колегія суддів не бере до уваги доводів апелянта про те, що підтвердженням цього є факт її перебування на амбулаторному лікуванні у Міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги в період з 17 до 27 травня 2011 року у Львівському психоневрологічному диспансері з 24 червня 2011 року, оскільки позивачем не надано жодних доказів того, що погіршення стану її здоров'я є наслідком певного впливу (тиску) на неї інших осіб, зокрема, прокурора Шевченківського району м. Львова, а також існування причинно-наслідкового зв'язку між можливим впливом та станом її здоров'я.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що на момент переведення її на посаду старшого помічника прокурора Пустомитівського району Львівської області у прокуратурі Львівської області існували вакантні посади помічника та старшого помічника прокурора району, тобто були відсутні обставини щодо неможливості укладення безстрокового трудового договору та обставини, які б спонукали її до подання рапорту про переведення, оскільки ОСОБА_1 самостійно та добровільно (про недоведеність фактів будь-якого тиску на неї з боку керівництва зазначено вище) написала рапорт про переведення на вказану посаду, будучи повідомленою про те, що переводиться на іншу посаду на визначений строк та усвідомлюючи наслідки виходу з відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_2
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність наказу прокурора Львівської області від 06.07.2011 року № 827к про переведення ОСОБА_1 на посаду старшого помічника прокурора Пустомитівського району Львівської області (на час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку ОСОБА_2.)
Наказом прокурора Львівської області від 07.12.2011 року № 1811к ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України було звільнено з 08.12.2011 року з посади старшого помічника прокурора Пустомитівського району Львівської області у зв'язку з виходом на роботу основного працівника і закінченням строкового договору.
Підставою для винесення даного наказу стало подання ОСОБА_2 06.12.2011 року рапорту про приступлення до виконання службових обов'язків з 09.12.2011 року.
07.12.2011 року прокурором Львівської області видано наказ №1810к про приступлення до виконання службових обов'язків старшого помічника прокурора Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_2 з 09.12.2011 року після виходу із відпустки для догляду за дитиною.
З даним наказом позивач була ознайомлена шляхом зачитування їй тексту наказу заступником прокурора Пустомитівського району Львівської області Гаврилюком В.О. в присутності працівників прокуратури, що підтверджується рапортом Гаврилюка В.О. та актом від 08.12.2011 року про відмову позивача від підпису на наказі про ознайомлення з ним.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Одним із різновидів строкового трудового договору є виконання роботи на посаді працівника, який перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Строк такого договору закінчується із виходом на роботу основного працівника.
Отже, вихід на роботу основного працівника є безумовною та достатньою підставою звільнення працівника, який виконував роботу на час його відсутності, в даному випадку - перебування у відпустці по догляду за дитиною.
При цьому ні Кодексом законів про працю України, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено обов'язку роботодавця працевлаштувати особу в такому випадку на іншій посаді.
Тому колегія суддів не бере до уваги доводів апелянта про те, що за наявності вакансій в органах прокуратури Львівської області їй не було запропоновано іншої посади.
Також колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що оскаржуваний наказ про звільнення було видано в період її тимчасової непрацездатності, оскільки з 05.12.2011 року вона перебувала на амбулаторному, а з 08.12.2011 року - стаціонарному лікуванні, що є порушенням вимог ст. 40 КЗпП України, виходячи з наступного.
Листок непрацездатності серії АВН № 367154, в якому зазначено про перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні з 05 до 09 грудня 2011 року у зв'язку з невиробничою травмою та листок непрацездатності серії АВИ № 763145 про перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 08 грудня 2011 року до 13 січня 2012 року, копії яких вона долучила до позовної заяви, в Прокуратуру Львівської області не подавався, що підтверджується відповідною довідкою відповідача, яка є в матеріалах справи.
Крім того, факт перебування ОСОБА_1 07 та 08 грудня 2011 року на робочому місці підтверджується наявними в матеріалах справи копіями табеля обліку робочого часу Прокуратури Пустомитівського району Львівської області за грудень 2011 року, рапорту заступника прокурора Пустомитівського району Львівської області Гаврилюка В.О. від 08.12.2011 року, поданого на ім'я прокурора Львівської області про оголошення позивачу наказу про її звільнення, акта від 08.12.2011 року про оголошення ОСОБА_1 зазначеного наказу.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність звільнення ОСОБА_1 з посади старшого помічника прокурора Пустомитівського району Львівської області, а отже, і наказу Прокуратури Львівської області від 07.12.2011 року № 1811к.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2012 року у справі № 2а-2669/12/1370 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Прокурор Львівської області, Головне управління Державного казначейства України у Львівській області, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді О.О. Большакова
Р.Й. Коваль
Ухвала складена в повному обсязі 08.02.2013 року