06 лютого 2013 р. Справа №13250/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 22 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню смт. Ратне та району УДАІ УМВС України у Волинській області Корецького Андрія В'ячеславовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 01.12.2009 року звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню смт. Ратне та району УДАІ УМВС України у Волинській області Корецького А.В., в якому просив скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АС №042637.
Постановою Ратнівського районного суду Волинської області від 22 грудня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 22 грудня 2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права.
Зазначає, що він 08.07.1993 року одружився із громадянкою Республіки Білорусь ОСОБА_6 Перебуваючи в шлюбі, за спільні кошти подружжя, ними в жовтні 2009 року в м. Брест було придбано автомобіль марки «Форд-Транзит», який вони зареєстрували в Республіці Білорусь на дружину ОСОБА_6 15.10.2009 року, посвідчення про реєстрацію НОМЕР_2
Оскільки майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної власності подружжя, в зв'язку із чим, на думку позивача, він має право розпоряджатися придбаним автомобілем спільно з дружиною на власний розсуд. Тобто керувати транспортним засобом без відповідного доручення від дружини на території України, так як на території Республіки Білорусь це дозволено робити.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою старшого інспектора ДПС ВДАІ по обслуговуванню смт. Ратне та району УДАІ УМВС України у Волинській області Корецького А.В. від 24.11.2009 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП, піддано штрафу, у розмірі 425 грн., за те, що він 24.11.2009 року, о 21 год. 10 хв., на вул. Кузьміна смт. Ратне Волинської області, керував автомобілем НОМЕР_1 без доручення на право керування вказаним транспортним засобом, чим порушив вимоги пункту 2.1 ПДР.
Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом.
Власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також особі, яка навчається водінню транспортним засобом відповідно до вимог цих Правил. (п.2.2 Правил дорожнього руху)
Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1, керуючи автомобілем, не мав при собі документів, що підтверджують його право користування чи розпорядження даним транспортним засобом на території України, як це передбачено пунктом 2.1 ПДР.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП підтверджується змістом протоколу від 24.11.2009 року серія АС №048951.
Таким чином, колегія суддів вважає, що він був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Саме свідоцтво про шлюб не надає права позивачеві ОСОБА_1, в силу вимог Правил дорожнього руху України, самостійно користуватися чи розпоряджатися на території України транспортним засобом зареєстрованим на його дружину в іноземній державі (РБ), без власника транспортного засобу, та виданих ним відповідних документів на право користування чи розпорядження належним транспортним засобом.
В зв'язку із цим, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено правомірно.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 22 грудня 2009 року у справі №2а-1297/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
М.П. Кушнерик