07 лютого 2013 р. Справа № 9104/25386/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Святецького В.В., Макарика В.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 р. про відмову в забезпеченні позову по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправним дій та скасування постанови,-
встановив:
02.02.2011 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі ГУ ПФУ у Львівській області) звернулося до суду з адміністративним позовом з вимогами про скасування постанови державного виконавця від 17.11.2011 ВП №27973923 про накладення штрафу в розмірі 2040,00 грн.
Одночасно із позовною заявою позивачем відповідно до ст. ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України подано клопотання про забезпечення позову шляхом постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню юстиції у Львівській області, відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області вчиняти будь-які дії по виконанню постанови від 17.11.2011 ВП №27973923 про накладення штрафу в розмірі 2040,00 грн., в тому числі: заборонити накладати арешт на кошти або виставляти платіжні вимоги про списання коштів з рахунків головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, до набрання чинності судовим рішенням по даному спору.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову в такий спосіб обґрунтована тим, що вчинення дій щодо виконання оскаржуваної постанови, яка винесена з порушенням вимог Закону, спричинить порушення чинного законодавства, заподіяння значної шкоди правам та інтересам позивача, свободам та інтересам пенсіонерів, які отримують пенсії відповідно до інших законів за рахунок страхових внесків підприємств, які обліковуються на рахунках органів Пенсійного фонду, відкритих в Ощадному банку.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 року в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, зазначивши, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової, якою слід задовольнити клопотання про забезпечення позову.
Суд, дослідивши матеріали апеляційної скарги, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, вважає за необхідне її відхилити із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З огляду на викладену правову норму, самостійними підставами забезпечення адміністративного позову є:
1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі;
2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів;
3) необхідність докладення значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів;
4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності.
Слід зазначити, що суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи із конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна із передбачених ст. 117 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При прийнятті рішення судом враховано пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Також, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається із наявного у матеріалах справи клопотання ГУ ПФУ у Львівській області, підставою для вжиття заходів забезпечення позову позивач вважає наявність існування очевидної небезпеки у вигляді заподіяння значної шкоди його правам та інтересам та очевидність ознак протиправності рішення, дії відповідача.
Зокрема, апелянт посилається на те, що вчинення дій щодо виконання оскаржуваної постанови, яка винесена з порушенням вимог Закону, спричинить порушення чинного законодавства, заподіяння значної шкоди правам та інтересам позивача та правам, свободам та інтересам пенсіонерів, які отримують пенсії відповідно до інших законів за рахунок страхових внесків підприємств, які обліковуються на рахунках органів Пенсійного фонду, відкритих в Ощадному банку.
Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що позивачем - ГУ ПФУ у Львівській області не надано конкретних доказів та належним чином не обгрунтовано підстав для забезпечення адміністративного позову.
Крім того, слід зазначити, що заходи забезпечення позову не є співрозмірними з шкодою, що може бути заподіяна позивачу в майбутньому.
Позивачем не обгрунтовано неможливості виконання у майбутньому постанови суду в разі задоволення позовних вимог.
Надаючи правову оцінку заявленому позивачем клопотанню про забезпечення адміністративного позову відповідно до ст.117 КАС України (а.с.19-22) та доводам апеляційної скарги (а.с.33-38) суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом - ГУ ПФУ у Львівській області в порушення вимог ст.ст.69,71 КАС України не надано конкретних доказів та належним чином не обгрунтовано підстав для забезпечення адміністративного позову.
Дослідивши матеріали позову, суд не вбачає очевидної небезпеки, заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам позивача та не вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, щодо яких є клопотання позивача, може привести до того, що відновлення його прав буде потребувати значних зусиль.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції викладеному в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 р. про те, що позивачем - ГУ ПФУ у Львівській області не наведено переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також ним не подано на розгляд суду належних та допустимих доказів наявності очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача, неможливості або ускладнення захисту їх, без вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що мотиви позивача, зазначені у матеріалах справи, не дають підстави припускати, що відмова суду від вжиття заходів забезпечення позову може призвести до заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Керуючись ст.ст.117, 118, ст. 160, ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд ,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 р. про відмову в забезпеченні позову по справі № 2а-13712/11/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді В.В. Святецький
В.Я. Макарик