08 лютого 2013 р. Справа № 9104/13948/10
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Левицької Н.Г., Клюби В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до голови Верховного Суду України Онопенко Василя Васильовича про визнання неправомірною організації судової влади,-
ОСОБА_1 08.02.2010 року звернувся в суд із позовом до голови Верховного Суду України про визнання неправомірною організації судової влади під керівництвом Онопенка В.В. в частині не розгляду і не вирішення скарг.
В обґрунтування позовних вимог покликається на систематичне невдоволення діями посадових осіб державної влади, зокрема голови Верховного Суду України Онопенка В.В., які полягають, на його думку, «в неправомірній організації діяльності адміністративних судів, недоліках, неясності та суперечливості законодавства, яке розробляв саме Онопенко В.В. та корупційних стосунках суддів з прокурорами у спосіб переписки, співпраці, взаємодії, координації дій, що порушують права та індивідуальні інтереси позивача», а також в тому, що Онопенко В.В. «вигадав неконституційну владу суддівського самоврядування в особі влад голів апеляційних судів, які самі себе назвали Радою суддів України».
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року відмовлено у відкритті провадження. Суд виходив з того, що у спірних правовідносинах голова Верховного Суду України Онопенко В.В. не здійснює владних управлінських функцій. Відповідно до ст. 6 Конституції України судова влада є окремою гілкою влади і повноваження голови Верховного Суду України не передбачають його втручання у здійснення правосуддя судами, у вигляді дій, які позивач саме вважає неправомірними, а саме вирішення головою Верховного Суду питання права на оскарження дій прокурора, вирішення скарг по суті. Відтак, голова Верховного Суду України не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій» щодо позивача, а тому немає ознак суб'єкта владних повноважень у розумінні, наведеному у ст. 3 КАС України. Беручи до уваги вищевикладене, слід відмовити у відкритті провадження у відповідності до норм п.1 ч.1 ст. 109 КАС України.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням стороною позивача було подано апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати.
У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задоволити частково.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду може скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень згідно з пунктом 7 частини першої вищезгаданої статті КАС України це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відтак, слід погодитися із висновками суду першої інстанції, що відповідач при здійсненні своїх функцій, пов'язаних з реалізацією функцій суддівського самоврядування, не є суб'єктом владних повноважень, а тому не може бути відповідачем в адміністративному суді.
Однак, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповідей на скарги підсудні адміністративному суду, адже в даних спірних правовідносинах відповідач виконує владні управлінські функцій, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Беручи до уваги вищевикладене, випливає, що у випадку порушення норм законодавства при наданні відповіді на звернення ОСОБА_1, останній має право звернутися до адміністративного суду з позовом про захист своїх прав.
Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги являються частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи. Тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалу місцевого суду слід скасувати в частині і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 199, 205 ч.3, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року про відмову у відкритті провадження по справі № 2а-1144/10/1370 в частині визнання неправомірної діяльності щодо ненадання відповіді на скарги скасувати і в цій частині справу скерувати до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
В іншій частині ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року про відмову у відкритті провадження по справі № 2а-1144/10/1370 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Обрізко І. М
судді Левицька Н.Г.
Клюба В.В.