06 лютого 2013 року Справа №13079/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Львівській області в особі відділу Державної виконавчої служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі ВП шахти «Відродження» до Головного управління юстиції у Львівській області в особі відділу Державної виконавчої служби про визнання протиправними дій та скасування постанови,
ДП «Львіввугілля» в особі ВП шахти «Відродження» 02.12.2009 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області в особі відділу Державної виконавчої служби, в якому просило визнати протиправними дій начальника Кошевої Н.І. та скасувати постанову від 17.11.2009 року про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 30.12.2005 року в частині стягнення на користь ОСОБА_2 2 550,00 гривень моральної шкоди.
Представник позивача уточнив позовні вимоги, просить скасувати постанову від 17.11.2009 року про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 30.12.2005 року в частині стягнення на користь ОСОБА_2 2 550,00 гривень моральної шкоди.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року позов задоволено. Скасовано постанову від 17.11.2009 року про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 30.12.2005 року в частині стягнення з ДП «Львіввугілля» в користь ОСОБА_2 2550 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ГУЮ у Львівській області в особі відділу Державної виконавчої служби оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що судом порушено вимоги ст.133 КАС України, тобто допущено порушення норм процесуального права, а саме, всупереч вимог ст.133, 160, 165 КАС України судом не розглянуто клопотання про закриття провадження у справі, яке зареєстровано в суді 14.12.2009 року у встановленому Законом порядку, та не постановлено ухвали, а про наслідки розгляду клопотання їх не повідомлено.
Апелянт вважає, що відповідно до ст.181 КАС України дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, справу розглянуто без їх участі та винесено постанову, якою задоволено вимоги позивача без повідомлення відповідача належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати і провадження у справі закрити.
Розглядаючи даний позов по суті та відмовляючи в закритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, позаяк виконавчий лист видано на підставі рішення Червоноградським міським судом Львівської області 24.02.2003 року, тобто до набрання чинності ЦПК України 2004 року.
Проте такий висновок є помилковим, так як право на оскарження дій державного виконавця, регламентоване ст.383 ЦПК України 2004 року по суті аналогічне ст.248-20 ЦПК України 1963 року (глава 31-Г ), тобто був встановлений такий порядок оскарження по ЦПК УКраїни, що є визначальним для визначення підсудності.
Так, згідно ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ст.85 Закону України «Про виконавче провадження», скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії державного виконавця подається до суду, який видав виконавчий документ.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Як видно з матеріалів справи до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області надійшла копія ухвали №2а-7889/09/1370 від 02.12.2009 року про відкриття провадження по справі за позовною заявою ДП «Львіввугілля» до ВДВС ГУЮ у Львівській області про скасування постанови від 17.11.2009 року про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 30.12.2005 року в частині стягнення на користь ОСОБА_2 2 550,00 гривень моральної шкоди.
Відповідач зазначив, що оскільки розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ДП «Львіввугілля», за наслідками якого Червоноградським міським судом Львівської області 24.02.2003 року було винесено рішення на користь ОСОБА_2 та видано виконавчий лист №2-2087 від 25.03.2003 року, під час виконання якого була винесена оскаржувана постанова, відбувався в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, відповідно й скарги на дії ДВС повинні подаватися до Червоноградського міського суду Львівської області та розглядатися в порядку, встановленому Розділом VII ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, оскільки до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.
До адміністративної юрисдикції також належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби під час виконання рішень, ухвалених за правилами Кодексу адміністративного судочинства України господарськими чи цивільними судами, які виконували функції адміністративних судів до їх утворення та з обов'язковим дослідженням судового провадження, за яким ухвалено рішення, що перебуває на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Отже, позивачем порушено правила підсудності, встановлені КАС України, ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2012 року за позовом ДП «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ, третя особа - ДП «Луганськвугілля» про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що дана справа не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, а порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, повинен розглядатися у порядку, встановленому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, так як постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 157 ч.1 п.1, 160, 195, 197, 198 п.4, 203 ч.1, 205 ч.1 п.4, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Львівській області в особі відділу Державної виконавчої служби задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі №2а-7889/09 скасувати і провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
М.П. Кушнерик