29 січня 2013 р. Справа № 8757/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2011 року про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії , -
05 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати рекомендації відділу забезпечення соціальних виплат ДФЗБО МВС України щодо рекомендації від 16. 06.2008 року №15/5-М-1114,1126 такими, що суперечить розпорядженню МВС України від 26.03.08 року №308; зобов'язати Головне управління МВС України у Львівській області в особі управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку направити довідку в управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян для перерахунку йому пенсії з 01.01.2008 року, в якій встановити посадовий оклад 1150 грн. згідно довідки Головного управління МВС України у Львівській області №91-09757 від 27.05.2008 року.
Також просив зобов'язати начальника управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок його пенсії з 01.01.2008 року згідно довідки Головного управління МВС України у Львівській області №91-09757 від 27.05.2008 року.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2011 року задоволено клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав пропущення строку звернення до суду.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги його доводи про поважність причин пропущення строку звернення до суду.
Так, в заяві про поновлення строку звернення до суду він зазначав, що він неодноразово звертався до відповідача з приводу видачі копії рішення комісії, яка визначала йому розмір посадового окладу. Однак, йому надавали лише відповіді, позбавивши його можливості своєчасно звернутись до суду. Лише в липні 2011 року йому стало відомо, що жодного рішення по визначенню його посадового окладу для перерахунку пенсії комісія не приймала. Довідка про визначення розміру його посадового окладу видавалась лише на підставі вказівок МВС.
Наведені обставини позивач вважає поважними причинами пропущення строку звернення до суду, а тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Галицького районного суду м. Львова для продовження розгляду.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають обставинам справи, нормам процесуального права та є вірними.
Так, статтею 99 КАС України ( в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (ч.1). Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (ч.2).
З позовної заяви апеляційний суд вбачає, що дії та рішення, які оскаржує позивач, мали місце в березні-липні 2008 року, а до суду позивач звернувся лише в жовтні 2011 року.
В матеріалах справи наявні ухвали Галицького районного суду м. Львова від 29 серпня 2011 року та Львівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 з підстав непідсудності справи цим судам.
На підставі викладеного апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду.
Покликання позивача на поважність причин пропущення цього строку апеляційний суд визнає безпідставним, оскільки в матеріалах справи наявна остання відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відсутності підстав для перерахунку його пенсії, яка датована 28.08.2009 року.
З часу отримання даної відповіді до часу звернення до суду пройшло майже два роки, інших поважних причин пропущення строку звернення до суду позивачу не навів.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що у суду першої інстанції не було належних підстав для поновлення строку звернення до суду.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм процесуального права, ухвала суду ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування ухвали немає.
Керуючись ст.195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.199, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 09 грудня 2011 року про залишення позову без розгляду у справі № 2а-1242/2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді О.М. Довгополов
Р.Й.Коваль