25.12.2012 Справа № 2-266/12
Справа № 2-266/2012
(з а о ч н е)
«13» грудня 2012 року Оболонський районний суд м.Києва
у складі: головуючого-судді - Жежери О.В.,
при секретарях - Барзул І.М., Гриненко І.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представник третьої особи - Карпенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Третя особа: Служба у справах дітей Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання батьківства, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання батьківства стосовно малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 посилаючись на те, що у 2000 році він познайомився з відповідачкою та почав проживати з нею разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу. У 2001 році ОСОБА_4 завагітніла, однак, оформити шлюб офіційно відмовилась, посилаючись на заперечення своєї матері. Після народження дитини, відповідачка відмовилась вказувати позивача батьком, обґрунтовуючи це тим, що хоче отримувати від держави допомогу, як мати-одиначка. В свою чергу позивач матеріально допомагав ОСОБА_4 утримувати себе та дитину. З часом позивач одружився, в нього народилась інша дитина, однак, він не припиняв допомагати відповідачці, намагався брати участь у вихованні дочки, і остання знала його як батька. В подальшому ОСОБА_4 віддала дочку ОСОБА_5 до інтернату, де вона практично постійно знаходилась, а позивач на вихідні намагався забирати дитину до себе. З інтернату дитину направляли до Італії, після повернення, позивач забрав ОСОБА_5 до себе, де вона продовжує проживати, до позивачки дитина повертатись не бажає. ОСОБА_4 дочкою цікавиться лише інколи, коли дзвонить по телефону. Позивач зазначає, що дитина продовжує навчатися у інтернаті і він не має змоги перевести її до звичайної школи, оскільки офіційно не вказаний батьком дитини. Просив позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечували.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась. Про час і дату судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Суд вжив всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідачки, тому вважає можливим розглянути справу у відповідності до ст.ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.
Представник третьої особи -Служби у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації просила суд при ухваленні рішення врахувати інтереси малолітньої дитини, та висновки експертизи, та позовні вимоги задовольнити.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника третьої особи, дитину, свідків, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
Судом встановлено, що у 2000 році він познайомився з відповідачкою та почав проживати з нею разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу. У 2001 році ОСОБА_4 завагітніла, однак, оформити шлюб офіційно відмовилась, посилаючись на заперечення своєї матері.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 народила дочку ОСОБА_5, у свідоцтві про народження батьком дитини вказано ОСОБА_7 (а.с. 5).
Після народження дитини, відповідачка відмовилась вказувати позивача батьком, обґрунтовуючи це тим, що хоче отримувати від держави допомогу, як мати-одиначка. В свою чергу позивач матеріально допомагав ОСОБА_4 утримувати себе та дитину.
З часом позивач одружився, в нього народилась інша дитина, однак, він не припиняв допомагати відповідачці, намагався брати участь у вихованні дочки, і остання знала його як батька.
В подальшому ОСОБА_4 віддала дочку ОСОБА_5 до інтернату, де вона практично постійно знаходилась, а позивач на вихідні намагався забирати дитину до себе. З інтернату дитину направляли до Італії, після повернення, позивач забрав ОСОБА_5 до себе, де вона продовжує проживати, до позивачки дитина повертатись не бажає. ОСОБА_4 дочкою цікавиться лише інколи, коли дзвонить по телефону.
Згідно висновку експерта відділення судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського бюро судово-медичної експертизи № 281 від 17.02.2012 року, біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 доведено (а. с. 90-93).
Таким чином в судовому засіданні батьківство позивача відносно ОСОБА_5 достовірно встановлено, а тому його необхідно визнати її батьком.
На підставі наведеного і керуючись, ст. 129 СК України, ст.ст. 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати батьківство ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, щодо неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянки України, уродженки м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається в Апеляційний суд м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: О.В. Жежера