Справа № 2-930/13
31 січня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:
головуючого - судді Кравченко Н.О.,
при секретарі -Савченко Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго"до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши, що ЛМКП «Теплокомуненерго» постачало теплову енергію в квартиру відповідачів. Відповідачі своєчасно не здійснювали розрахунки за надану теплову енергію та гаряче водопостачання, тому за ними виникла заборгованість по сплаті за послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання в сумі 5779,93 грн. за період з 01.10.2008 року по 01.04.2012 року, що підтверджується витягом з особового рахунку № 192700. Тому позивач просить суд стягнути з відповідачів суму заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання у розмірі 5779,93 грн., втрати від інфляційних процесів у сумі 570,09 грн., 3 % річних у сумі 262,40 грн., а всього 6612,42 грн., а також судовий збір.
В судовому засіданні представником позивача не підтримано позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляційних процесів та 3 % річних, в іншій частині просила позовом задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3. у судовому засіданні визнав позовні вимоги частково, надав суду заперечення, у яких зазначив, що позивач транспортує теплу пару та гарячу воду у мережі виконавця послуг, які приєднані до його мереж, укладає договори на теплопостачання лише з виконавцем відповідних послуг. Розрахунки відбуваються безпосередньо між позивачем і виконавцем відповідних услуг. А вже останній безпосередньо надає такі послуги мешканцям будинків, системи опалення та гарячої води яких приєднанні до мереж виконавця. У зв'язку з цим, у позивача існує право вимоги лише до виконавців послуг. Тому він вважає, що твердження позивача про постачання тепла до квартири відповідача та наявність договірних відносин не відповідає дійсності. Також у зв'язку з тим, що строки оплати для відповідача не встановлені, тому і нарахування суми інфляції та 3 % річних є незаконними. Однак, відповідач не заперечує проти оплати дійсно отриманих послуг із застосуванням строків позовної давності та без додатково нарахованих до основного боргу сум тоб то визнає борг в розмірі 5054 гривні, про що в судовому засіданні заявлено представником відповідача. Відповідно до ст. 217 ЦПК України, відзивач просить розстрочити виконання рішення терміном на п'ять років, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 є жінкою похилого віку, є інвалідом, ОСОБА_1 одна виховує малолітню дитину.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, до початку розгляду справи надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала частково у межах строку позовної давності у сумі 5054,96 грн. Прохала розстрочити виконання рішення строком на п'ять років.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково - у межах строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України.
Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, ЖК України, Законом України „Про житлово-комунальні послуги", Законом України „Про теплопостачання", іншими нормативно-правовими актами.
Статтями 20, 21 Закону України від 24 червня 2004 р. N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. При цьому, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, зокрема не пізніше 20 числа кожного місяця вносити плату за користування жилим приміщенням (квартплату) та за комунальні послуги. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Такі ж права та обов'язки встановлені і Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків.
Судом встановлено, що відповідачі, будучи мешканцем квартири АДРЕСА_1 (а.с.6), користувалися послугами з теплопостачання та гарячого водопостачання, проте оплату проводили нерегулярно, внаслідок чого за ними утворилася заборгованість, відповідно до розрахунку 5779 гривень, 93 копійки (а.с.7).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 18 травня 2012 року відмовлено у прийнятті заяви Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 суми заборгованості за послуги теплопостачання (а.с. 5).
Згідно зі ст. 67 ЖК України наймач жилого приміщення зобов'язаний оплачувати комунальні послуги, у тому числі і послуги з теплозабезпечення та постачання гарячої води.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено у судовому засіданні позивач надає послуги з теплозабезпечення та постачання гарячої води до квартири відповідачів. В порушення вимог ст. 68 ЖК України, відповідачі оплачують зазначені послуги нерегулярно, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка складає 5779,93 грн.
Згідно ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість утворилася з 01 жовтня 2008 по 01 квітня 2012 року, доказів поважності пропуску позивачем трирічного строку позовної давності суду не надано. Таким чином, на думку суду, з відповідача підлягає стягненню заборгованість із застосуванням строку позовної давності, а саме з дня звернення до суду - 28.08.2012 року по квітень 2012 року, оскільки надалі заборгованість згідно показників лічильника відсутня: у розмірі - 4 704, 93 грн. (5779,93-1075,00)
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, договір відсутній.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Луганська від 31.01.2013 року позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів втрат від інфляційних процесів та 3 % річних залишені без розгляду.
Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Як вбачається з п.37 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»№2 від 12.06.2009 року, відповідно до статті 217 ЦПК України, визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання, за наявності для цього підстав, зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні.
Відповідачі просили розстрочити виконання рішення на п'ять років, представник позивача не заперечував проти розстрочки на двадцять чотири місяці, а тому суд вважає, враховуючи матеріальне становище відповідачів, розстрочити виконання рішення на три роки із щомісячним стягненням по 130 грн.78 коп., з першою оплатою за лютий 2013 року в розмірі 130 гривень 78 копійок та в подальшому по 130 гривень 69 копійок з кінцевим терміном оплати - січень 2016 року (4704,93 грн).
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 214, 60 грн.
Керуючись ст. ст. 256,257,267, 526, 625 України, ст.ст. 13, 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 15, 57, 60, 61,209, 213-215, 217 ЦПК України, -
Позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго"до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, які зареєстровані за адресою : АДРЕСА_1 на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго" заборгованість за послуги з теплозабезпечення та гарячого водопостачання у розмірі 4704 (чотири тисячі сімсот чотири) грн. 93 коп.
Виконання рішення розстрочити на три роки із стягненням з ОСОБА_1, ОСОБА_2 за лютий 2013 року в розмірі 130 гривень 78 копійок та в подальшому по 130 гривень 69 копійок з кінцевим терміном оплати - січень 2016 року.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, які зареєстровані за адресою : АДРЕСА_1 на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго" сплачений судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн.60 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено 31 січня 2013 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н.О.Кравченко