Провадження № 2/235/362/13
Справа № 235/375/13-ц
13 лютого 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді Філь О.Є.
при секретарі Колосовій О.П.
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про визнання права власності на квартиру, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1, про визнання права власності на квартиру, посилаючись на те, що 14 вересня 2006 року вона та відповідач ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запит за № 413, шлюб зареєстровано відділом РАЦС по м.Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області.
17.07.2007 року відповідач уклав кредитний договір № 460/нг-07-07 з ТОВ «Український промисловий банк». Предметом договору є кредитні кошти, які банк надав позичальнику в сумі 110600,00 грн. Відповідно до п. 3.1 вказаного договору виконання позичальником зобов'язань за договором забезпечується іпотекою трьохкімнатною квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею з лоджіями 65,9 кв. м., житловою площею 39,7 кв. м.
Згідно договору поруки № 460/нг-07-07 від 17.07.2007 року укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» та позивачкою, вона виступила поручителем. Згідно п.1 даного договору поручителі поручаються перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 460/07-07 від 17.07.2007 р. Відповідно до умов договору поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.
17.07.2007 року відповідач уклав договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Даний договір був укладений в інтересах їх сім»ї, квартира була придбана для їх спільного мешкання з відповідачем.
З 17.07.2007 року по грудень 2011 року сторони мешкали з відповідачем у вказаній квартирі та вчасно сплачували кредит та відсотки. Але з грудня 2011 року вони припинили фактичні шлюбні відносини та відповідач переїхав до квартири своїх батьків.
Оскільки сторони припинили фактичні шлюбні відносини між ними була укладена усна домовленість, що вони так і продовжують сплачувати кредит за квартиру в рівних долях. Позивачка залишається мешкати у квартирі та після розірвання шлюбу сплачує в подальшому кредит та повертає відповідачу половину від сплаченої суми за станом на 01.09.2012 року. Сторони продовжували разом сплачувати кредит до вересня 2012 року. А саме станом на 01.09.2012 року рідний брат позивачки ОСОБА_3 в її присутності сплатив до установи банку кредитора залишок коштів по кредиту та процентів в сумі 83297,35 грн.
110600,00 грн - загальна сума кредиту.
28909,00 грн. - сплачено спільно з відповідачем.
81691,00 грн. - сплачено позивачкою.
Позивачка вважає, що оскільки вона фактично виконала зобов'язання за кредитним договором, право власності на квартиру слід визнати за нею.
Позивачка ОСОБА_2 у попереднє судове засідання не з»явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, на позові наполягає.
Відповідач ОСОБА_1 у попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріли справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав:
Судом встановлено, що 14 вересня 2006 року позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запит за № 413, шлюб зареєстровано відділом РАЦС по м.Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області (а.с.8).
17.07.2007 року відповідач уклав кредитний договір № 460/нг-07-07 з ТОВ «Український промисловий банк» (а.с.17-23). Предметом договору є кредитні кошти, які банк надав позичальнику в сумі 110600,00 грн. Відповідно до п. 3.1 вказаного договору виконання позичальником зобов'язань за договором забезпечується іпотекою трьохкімнатною квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею з лоджіями 65,9 кв. м., житловою площею 39,7 кв. м.
Згідно договору поруки № 460/нг-07-07 від 17.07.2007 року укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» та позивачкою (а.с.24-), вона виступила поручителем. Згідно п.1 даного договору поручителі поручаються перед кредитором за виконання боржником зобов»язань за кредитним договором № 460/07-07 від 17.07.2007 р. Відповідно до умов договору поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.
17.07.2007 року відповідач уклав договір купівлі-продажу квартири (а.с.25), розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Даний договір був укладений в інтересах їх сім»ї, квартира була придбана для їх спільного мешкання з відповідачем.
З 17.07.2007 року по грудень 2011 року сторони мешкали з відповідачем у вказаній квартирі та вчасно сплачували кредит та відсотки. Але з грудня 2011 року вони припинили фактичні шлюбні відносини та відповідач переїхав до квартири своїх батьків.
Оскільки сторони припинили фактичні шлюбні відносини між ними була укладена усна домовленість, що вони так і продовжують сплачувати кредит за квартиру в рівних долях. Позивачка залишається мешкати у квартирі та після розірвання шлюбу сплачує в подальшому кредит та повертає відповідачу половину від сплаченої суми за станом на 01.09.2012 року. Сторони продовжували разом сплачувати кредит до вересня 2012 року. А саме станом на 01.09.2012 року рідний брат позивачки ОСОБА_3 в її присутності сплатив до установи банку кредитора залишок коштів по кредиту та процентів в сумі 83297,35 грн.
110600,00 грн. - загальна сума кредиту.
28909,00 грн. - сплачено спільно з відповідачем.
81691,00 грн. - сплачено позивачкою.
Позивачка вважає, що оскільки вона фактично виконала зобов'язання за кредитним договором, право власності на квартиру слід визнати за нею.
У відповідності до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу є їхньою сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
У відповідності до ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в т.ч. й ті, що забезпечували його виконання.
Ч.1 ст. 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.
Ч.3 ст. 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 69, 71 СК України, ст. ст. 556, 346, 365, 368, 370, 372 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 75, 118-120 ЦПК України , суд,
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею з лоджіями 65,9 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м.
Припинити право власності ОСОБА_1 на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею з лоджіями 65,9 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
13.02.2013