Справа № 0308/17635/12
Провадження № 2/161/467/13
06 лютого 2013 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Шандерик В.В.,
з участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Еліт Сервіс» в особі Волинської філії про визнання недійсним аукціону, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_5,-
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (далі - Другий ДВС ЛМУЮ) про визнання недійсним аукціону, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Еліт Сервіс» (далі - ТзОВ «ТД «Еліт Сервіс») в особі Волинської філії, ОСОБА_5
Позовні вимоги мотивує тим, що при виконанні судового рішення про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, державний виконавець в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, передав на реалізацію, а торговельна організація реалізувала на аукціоні належний йому на праві власності автомобіль «Toyota Camry», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. Вважає, що порушення полягають у не надісланні йому державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, неповідомлення його про проведення аукціону, а також у тому, що звіт про визначення вартості цього майна на момент проведення торгів був недійсним.
Просить суд, визнати недійсним аукціон з реалізації спірного майна, який відбувся 19.10.2012 року.
Ухвалою суду від 23.01.2013 року притягнуто до участі у справі в якості співвідповідача - третю особу ТзОВ «ТД «Еліт Сервіс» в особі Волинської філії.
Судом ставилося на обговорення питання щодо доцільності залучення до участі у справі у якості співвідповідача - третьої особи ОСОБА_5, як переможця аукціону, однак, представник позивача в судовому засіданні не заявив відповідного клопотання, а згідно вимог ст.33 ЦПК України, суд не вправі з власної ініціативи, без відповідного клопотання позивача, залучати співвідповідача у справі.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, із зазначених в заяві підстав. Просив суд позов задовольнити.
Представники відповідачів Другого ДВС ЛМУЮ та ТзОВ «ТД «Еліт Сервіс» в дане судове засідання не з?явилися по невідомим суду причинам, в минулому судовому засіданні заперечили щодо задоволення позову.
Представник третьої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову. Просив суд відмовити у його задоволенні.
Суд вважає за можливим слухати справу у відсутності учасників процесу, що не з'явилися, по наявним у справі доказам.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 07.04.2011 року державним виконавцем Другого відділу ВДВС ЛМУЮ Воробей О.А., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа Луцького міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрінбанк» коштів на загальну суму 153348,83 грн. (а.с. 80, 81).
23.08.2011 року державним виконавцем Другого відділу ВДВС ЛМУЮ Воробей О.А. в ході здійснення виконавчих дій було накладено арешт на належний боржнику ОСОБА_3 автомобіль «Toyota Camry», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який згідно договору застави №075 від 21.03.2008 року перебуває у заставі стягувача ПАТ «Укрінбанк» (а.с. 75,76, 82-90).
Зазначене майно на підставі постанови державного виконавця від 29.11.2011 року було оцінено експертом Обуховим О.В. та визначено ринкову вартість майна в розмірі 150797 грн. (а.с.91, 110-111).
Із матеріалів справи вбачається, що згідно договору №03-00126/12 від 02.08.2012 року уповноваженим органом щодо реалізації автомобіля «Toyota Camry», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 являється ТзОВ «ТД «Еліт Сервіс» в особі Волинської філії (а.с.70-71).
Судом встановлено, що 19.10.2012 року за наслідками проведеного аукціону щодо продажу вищезазначеного транспортного засобу згідно протоколу №03-00126/12-З переможцем аукціону визначений третя особа ОСОБА_5 (а.с.64).
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ч.2 ст.16, ч.1 ст.215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав про недодержання державним виконавцем та Волинською філією ТзОВ «ТД «Еліт Сервіс» при проведенні прилюдних торгів норм Законів України «Про виконавче провадження», Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5 (далі - Тимчасове положення) та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 року N 42/5.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, визначав Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 (далі - Інструкція № 74/5), а з 17.04.2012 року Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5 (далі - Інструкція № 512/5).
Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їх права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст.ст. 1, 2, 5, 7, 11, 12, 82 Закону).
Разом із тим аналіз положень цього Закону та Інструкції № 74/5, Інструкції № 512/5 свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення аукціону, а лише закріплюють, як і ст.650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на аукціоні, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення аукціону з реалізації арештованого майна (ст.62 Закону та п.п. 5.11, 5.12 Інструкції № 74/5, п.п.4.5. Інструкції № 512/5).
Відповідно до положень зазначених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п.5.11 Інструкції № 74/5).
Процедура реалізації арештованого майна при проведенні виконавчих дій передбачена Порядом реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 року N 42/5 (далі - Порядок) та Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5 (далі - Положення).
Цим Порядком визначено, що аукціон - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п.2.3. Порядку), та передбачені певні правила проведення цих торгів (розділи 3, 4 Порядку).
Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника аукціону, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, складання за результатами його проведення акта про проведення аукціону є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на аукціоні, а відтак є правочином.
Отже, враховуючи те, що відчуження майна на аукціоні відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч.1-3 та 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 цього Кодексу).
Разом із тим слід зазначити, що оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами аукціону правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами аукціону, то підставами для визнання аукціону недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених саме Порядком та Положенням.
Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення аукціону, у тому числі щодо накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому ст.82 цього Закону та розділу VII Цивільного процесуального кодексу України.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем подавалися відповідні скарги на дії державного виконавця щодо проведення оцінки майна та початку процедури реалізації майна на аукціоні (а.с. 107-109). Однак, представник позивача в судовому засіданні не надав суду належних доказів того, що дана скарга повністю чи частково була задоволена судом.
Крім того, відсутність заперечень як стягувача, так і боржника щодо накладення арешту на заставне майно при виконанні судового рішення про стягнення коштів стверджує про їх згоду на такі дії державного виконавця. Позивач ОСОБА_3 заперечував лише визначену вартість спірного майна, а не сам факт його опису та накладення арешту.
Посилання представника позивача про необізнаність ОСОБА_3 із висновком оцінки автомобіля суд вважає безпідставними, оскільки, державний виконавець двічі надсилав позивачу зазначені звіти, які ним не отримувалися, а представник позивача ОСОБА_9 13.08.2012 року ознайомилася із матеріалами виконавчого провадження (а.с.96-100).
Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання аукціону недійсним.
Як було зазначено вище, процедура реалізації арештованого рухомого майна при проведенні виконавчих дій передбачена Порядом реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 року N 42/5 (далі - Порядок) та Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5 (далі - Положення).
Згідно п.п. 3.6. Порядку організатор аукціону не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення аукціону розміщує в порядку, визначеному Положенням, на відповідному веб-сайті інформацію про майно, що реалізується. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації. Зміст інформаційного повідомлення повинен містити: а) найменування, опис і характеристику майна; б) місцезнаходження майна; в) стартову ціну; г) строки сплати та суму гарантійного внеску учасника аукціону, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати; ґ) порядок та строки розрахунку за придбане на аукціоні майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів; д) дату, час та місце ознайомлення з майном; е) дату, час та місце проведення аукціону; є) реквізити спеціалізованої організації, яка проводить аукціон; ж) кінцевий термін реєстрації для участі в аукціоні. Інформація може містити інші відомості, потрібні для проведення аукціону.
Відповідно до п.п. 4.3. Положення відомостями про арештоване державними виконавцями майно, передане на реалізацію, які вносяться до Єдиного реєстру, є характеристика майна (кількісні та якісні характеристики, необхідні покупцю при виборі майна, яке він бажає купити); у разі потреби фотографічне зображення майна; початкова вартість майна, що виставляється на торги; обтяження майна.
Із матеріалів справи вбачається, що 27.09.2012 року ТзОВ «ТД «Еліт Сервіс» в особі Волинської філії належним способом на відповідному веб-сайті розмістило оголошення щодо продажу з аукціону під лотом №3 автомобіля «Toyota Camry», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 за ціною 105 557 грн. (а.с. 102).
У зазначеному оголошенні розміщена уся необхідна інформація, що викладена у п.п. 3.6. Порядку та п.п. 4.3. Положення, зокрема щодо назви, опису майна, стартової ціни, строки та порядок сплати гарантійного внеску, проведення розрахунків; кінцевий термін проведення реєстрації; дати, часу та місця проведення аукціону тощо.
Про час та дату проведення аукціону ТзОВ «ТД «Еліт Сервіс» листом №6697 від 27.09.2012 року повідомило також Другий ВДВС Луцького МУЮ (а.с.101).
Обов?язок організатора аукціону повідомляти учасників виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією, як це вказував позивач, ні Положенням, ні Порядком не передбачено.
Посилання представника позивача про те, що його довіритель не був повідомлений про проведення аукціону суд вважає безпідставними, оскільки, ОСОБА_3 мав змогу ознайомитися із розміщеним на веб-сайті оголошенням. Крім того, про обізнаність позивача із проведенням аукціону свідчать подані ним скарги до суду, в яких він просить зупинити реалізацію автомобіля (а.с.107-109, 112-113).
Із протоколу проведення аукціону вбачається, що при його проведенні були присутні 6 учасників, які виконали умови допуску до торгів, та яким було доведено до відома умови проведення аукціону (а.с. 64, 66, 67).
Враховуючи те, що реалізовувалось майно, яке перебувало у заставі і жодних заперечень щодо його опису та арешту не висловлювалось як боржником ОСОБА_3 так і стягувачем майна, ТзОВ «ТД «Еліт Сервіс» підставно провело оспорюваний аукціон. При цьому майно було продано виходячи із стартової (початкової) ціни, що була визначена 21.09.2012 року після переоцінки (уцінки) майна у зв?язку із тим, що аукціон, призначений на 20.08.2012 року, не відбувся (а.с. 69).
Не заслуговують на увагу доводи представника позивача, що аукціон має бути визнаний недійсним тому, що вартість майна визначена державним виконавцем в ході виконавчого провадження не відповідала дійсній ринковій вартості на момент проведення аукціону.
Зокрема, позивачем не надано суду належних доказів, що підтверджують невідповідність визначеній оцінювачем у висновку ринковій вартості майна (а.с.72-74).
Таким чином, суд вважає, що при проведенні аукціону відповідачем ТзОВ «ТД «Еліт Сервіс» дотримано вимоги Порядку та Положення, оскільки оголошення про проведення аукціону було розміщено на веб-сайті за 17 днів до його проведення, а викладена у оголошенні інформація забезпечила учасникам аукціону достатнє інформування про товар.
Щодо доводів представника позивача про обов?язкове розміщення оголошення про аукціон в засобах масової інформації, то згідно п.п. 3.6. Порядку це є правом, а не обов?язком організатора аукціону.
При цьому суд вважає також безпідставними доводи позивача про те, що відповідачі порушили вимоги Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою КМУ від 22.12.1997 р. N 1448, оскільки згідно п.1 Положення, воно стосується реалізації заставного майна, на яке згідно із законодавством звернено стягнення, а в даному випадку на належний боржнику ОСОБА_3 автомобіль не було звернуто стягнуто стягнення у передбаченому законом порядку і він був арештований в ході виконавчого провадження згідно постанови державного виконавця.
Посилання представника на вимоги Тимчасового положення суд також не бере до уваги, оскільки зазначене положення регулює процедуру продажу нерухомого майна, яким автомобіль не являється.
Отже, при проведенні вищезазначеного аукціону з реалізації автомобіля, суд не вбачає порушень вимог Порядку та Положення, ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, а також порушень прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати аукціону.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. 57, 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 року N 42/5, Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5 суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Еліт Сервіс» в особі Волинської філії про визнання недійсним аукціону, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_5 - в і д м о в и т и.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк