Справа № 127/1496/12
08.02.2013 Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Нечипорук Л.Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ Хмільницького МВ ДАІ Вінницької області старшого лейтенанта міліції Дідуха Юрія Олександровича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ВДАІ Хмільницького МВ ДАІ Вінницької області старшого лейтенанта міліції Дідуха Ю.О. про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою відповідача від 11.01.2013 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП за порушення вимог дорожнього знаку 3.35 „ Стоянку заборонено" та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень. Дану постанову позивач вважає протиправною та просить скасувати, оскільки 11.01.2013 року о 11год. 25 хв. в м. Хмільник позивачем було здійснено зупинку транспортного засобу по вул. 1 - го Травня, яка в свою чергу, перетинає площу Перемоги в м. Хмільнику, для розвантаження вантажу, у зв'язку з тим, що працює в ТОВ «Галичина - продукти». З даним правопорушенням не згідний, тому що робив відгрузку в торговому центрі «Візит» по вул. 1 - го Травня, 1, м. Хмільника, молочної продукції, оскільки обслуговує даний торговий центр. Просив суд позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, за обставин, викладених в позові, суду пояснив, що здійснив зупинку у зв'язку із службовою необхідністю.
Відповідач інспектор ВДАІ Хмільницького МВ ДАІ Вінницької області старший лейтенант міліції Дідух Ю.О. в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить телефонограма (а.с.19), заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не надійшло.
Відповідно до ст. 128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та прийняти постанову на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, постанова інспектора ВДАІ Хмільницького МВ ДАІ Вінницької області старшого лейтенанта міліції Дідуха Ю.О. підлягає скасуванню.
Даного висновку суд дійшов зі слідуючих підстав.
Судом встановлено, що 11.01.2013 року інспектор ВДАІ Хмільницького МВ ДАІ Вінницької області старшим лейтенантом міліції Дідухом Ю.О. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №295231 Серії АА2 за порушення п. 8.4 ПДР України; ст. 122 ч.1 КУпАП (а.с.7), на підставі якого цим же інспектором 11.01.2013 року винесено постанову про визнання винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП, а саме: здійснення стоянки в зоні дії дорожнього знаку „ Стоянку заборонено" і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень (а.с.6).
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Частина перша статті 122 КУпАП передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів за порушення вимог дорожніх знаків.
Відповідно до п. 8.4 ПДР України заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Дорожній знак 3.35 „ Стоянку заборонено" забороняє стоянку транспортних засобів. Відповідно до розділу 3 ПДР «Забороні знаки» 3.1 - 3.8, 3.11 - на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Як встановлено судом, позивач здійснив зупинку автомобіля, для розвантаження вантажу, оскільки працює водієм в ТОВ «Галичина - продукти». А саме здійснював розгрузку в торговому центрі «Візит», по вул. 1-го Травня, 1, м. Хмільника.
Відповідно до ПДР дорожні знаки 3.1-3.8,3.11 - не поширюються на транспортні засоби, що обслуговують громадян, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні.
Інспектор ВДАІ Хмільницького МВ ДАІ Вінницької області старший лейтенант міліції Дідух Ю.О., який склав протокол про адміністративне правопорушення, та на підставі нього виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, дану обставину не прийняв до уваги, у зв'язку з чим, суд прийшов до висновку про те, що його постанова від 11.01.2013 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 122, 251, 252, 287, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 4, 5, 7, 9, 10, 11, 17, 18, 69, 71, 128, 158-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову серії ВН1 № 215100 від 11.01.2013 року про притягнення ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 255 грн.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: