33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"11" лютого 2013 р. Справа № 6/5007/1138/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Петухов М.Г.
суддя Маціщук А.В. ,
суддя Олексюк Г.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"
на рішення господарського суду Житомирської області від 21.11.2012 р.
у справі № 6/5007/1138/12 (суддя Терлецька - Байдюк Н.Я.)
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення 195 274, 58 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Грицевва О.І.;
відповідача: не з'явився
Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.11.2012 р. у справі № 6/5007/1138/12 в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 195274,58 грн. відмолено.
При винесенні вищевказаного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 21 січня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", правонаступником якого є ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено черговий Договір №11/2010/ПД-85 купівлі-продажу природного газу. 08.12.2010 р. між ПАТ "Житомиргаз" та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір №11-2011-ПП-85 на постачання природного газу, за умовами якого газозбутова організація (позивач) зобов'язується передати у власність споживача (відповідач) в 2011 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та сплатити за газ на умовах договору в обсягах, зазначених в п.1.2 даного договору.
Також 08.12.2010 р. між тими ж сторонами було підписано договір №11-2011-Т-86 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств.
ПАТ "Житомиргаз" (виконавець) та ФОП ОСОБА_3 (відповідач) 08.12.2010 р. уклали технічну угоду № 11/11/ТУ-86-Т про порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільними мережами.
Судом першої інстанції було встановлено, що станом на 31.12.2010 року відповідачем не було внесено попередньої оплати за газ згідно п.7.1 договору постачання.
13 січня 2011 року представниками ПАТ "Житомиргаз" було відключено від газопостачання обладнання ПП ОСОБА_3
10 лютого 2012 року представниками позивача була здійснена перевірка цілісності пломби на пристрої відповідача в зв'язку з відключенням 13.01.2011 року, в результаті якої було виявлено факт несанкціонованого відбору газу - самовільне підключення до системи газопостачання без відома позивача шляхом демонтажу заглушки в газовому редукторі, зриву пломби на вхідному крані та пуску газу на об'єкт, про що складено відповідний акт від 10.02.2012 р.
22.02.2012 року працівниками Малинського УЕГГ повторно було проведено перевірку вузла обліку газу всередині приміщення вже в присутності відповідача, в результаті чого встановлено відсутність лічильника всередині приміщення та вказано про те, що пломба на фільтрі на трубі подачі газу не порушена.
Судом першої інстанції, при вирішенні спірних правовідносин, було враховано відповідні положення Цивільного та Господарського процесуального кодексів України.
З врахуванням положень ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України, місцевий господарський суд зазначив, що при огляді акту перевірки від 22 лютого 2012 року, наявного у позивача та відповідача встановлено, що примірник позивача містить в окремих пунктах дописаний текст, тому даний акт не можна вважати належним та беззаперечним доказом.
Також місцевий суд звернув увагу на те, що акт позивача від 10.02.2012 р. про встановлення несанкціонованого відбору газу на об'єкті відповідача складений без участі представника відповідача, носить односторонній характер, а тому не може прийматися судом до уваги в якості належного доказу.
Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що недоведеним є порушення, на яке посилається позивач, про самовільне зняття відповідачем лічильника обліку газу, так як згідно акту від 13.01.2011 року газопостачання на об'єкт відповідача було припинено. Тому, зі слів відповідача, лічильник, який є його власністю, він продав.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення діючого законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 21.11.2012 р. у справі № 6/5007/1138/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.
Згідно з п. 13 постанови КМУ від 27.12.2001 р. № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" постачання природного газу всім категоріям споживачів здійснюється тільки за умови забезпечення його 100 - відсоткової оплати грошима.
Станом на 31.12.2010 року відповідачем не було внесено попередньої оплати згідно п. 7.1. Договору постачання.
Скаржник в обгрунтування своїх вимог посилається на п. 8.1. Договору постачання, згідно якого газозбутова організація на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1687 від 8 грудня 2006 року "Про затвердження Порядку пооб'єктового припинення газопостачання споживачам, крім населення" може обмежити або припинити постачання газу споживачу шляхом опломбування газоспоживаючого обладнання або вхідної засувки із складанням двостороннього акту при невиконанні умов пункту 2.1. дананого Договору, а також у випадках несвоєчасних або неповних розрахунків за спожитий газ.
13 січня 2011 року представниками ПАТ "Житомиргаз" було відключено від газопостачання ФОП ОСОБА_3, після чого відповідач до позивача не звертався з проханням підключити його до газопостачання та заяви про відмову від використання газу позивачу не подавав. Крім того, відповідно до п. 12.2. Договору постачання, Договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін, якщо інше прямо не передбачено умовами даного Договору. Відмова від виконання умов Договору в односторонньому порядку не допускається за винятком випадків передбачених даним Договором. Даний договір був чинним до 31.12.2011 р.
Також скаржник звертає увагу на те, що відповідачем у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні було зазначено про самовільне зняття лічильника газу.
Тому відповідно до п. 5.13.2. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України № 618 від 27 грудня 2005 року, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюється обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача за відповідною формулою.
Скаржник зазначає, що період роботи котла з моменту останньої перевірки 13 січня 2011 року і до моменту виявлення порушень 10 лютого 2012 р. складає 392 календарних днів.
На підставі вищевикладеного, відповідачу було зроблено розрахунок за несанкціонований відбір природного газу з 13.01.2011 р. по 10.02.2012 року, що складає 48921 м 3 .
Загальна сума за несанкціонований відбір складає 195 655,63 грн., з них 180 409,89 грн.- вартість природного газу та 15 245,74 грн. - транспортування розподільчими трубами.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2010 року за ФОП ОСОБА_3 рахувалася передоплата в сумі 381,06 грн.
З урахуванням вказаного, скаржник звертає увагу на те, що станом на 17 вересня 2012 року сума збитків понесених позивачем становить 195 274,58 грн.
Також, в обгрунутвання своєї правової позиції, скаржник посилається на положення ст. 193 ГК України, ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 5, 7 Закону України "Про нафту і газ", ст. 8 Закону України "Про основи національної безпеки України".
Таким чином, враховуючи наведені вище аргументи на підтвердження своєї правової позиції, скаржник стверджує, що судом першої інстанції було неправомірно відмовлено в задоволенні позову, у зв'язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати.
Від відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує наступне.
При огляді в судовому засіданні примірників акту перевірки від 22.02.2012 року, наявного у позивача та відповідача, судом першої інстанції було встановлено, що примірник позивача містить в окремих пунктах дописаний текст. Зокрема, в числі перевіряючих дописано ст. майстра та його підпис; у пункті 5 дописано речення: "У приміщенні теплогенераторної відсутній котел на інших альтернативних видах палива"; пункт 6 доповнено виразом: "(самовільно знятий власником без відома Малинського УЕГГ)"; висновки доповнено виразом: "до моменту відрізання"; а на звороті акту дописано текст про ознайомлення ФОП ОСОБА_3 з актом перевірки та відмову його від підписання цього акту.
Разом з тим, відповідач зважає на те, що на виклик суду представників позивача, які проводили перевірку вузла обліку газу у відповідача 22.02.2012 року, а саме: начальника МУЕГГ, контролера та майстра, в судове засідання, яке відбувалось 13.11.2012 року, з'явився лише контролер. На запитання суду контролер пояснив, що акт від 22.02.2012 року складав він, почерк та підпис його, однак, на запитання, чому відрізняються по тексту примірники цього акту, наявні у позивача та відповідача, відповіді не дав, оскільки не пам'ятає всіх подій тієї перевірки. Отже, як стверджує відповідач, даний акт при таких текстових відмінностях його примірників не можна вважати належним беззаперечним доказом.
Також процесуальний опонент скаржника зважає на те, що газове обладнання відповідача, зокрема, котли, внутрішній вузол обліку (опломбований) не перевірялись. При цьому, порушення, на які вказує позивач, встановлені на підставі зовнішнього візуального огляду приміщення, належного відповідачу.
Відповідач звертає увагу на одностороннє складання акту, що суперечить п. 3.21 Технічної угоди, укладеної між сторонами, яким передбачено, що кожне включення, відключення (пломбування і розпломбування) систем і приладів фіксується двосторонніми актами із зазначенням дати і часу відключення, або включення. Замовник відповідає за збереження цілісності встановлених пломб.
Окрім того, на підтвердження своєї позиції, відповідач вказує, що на звернення Малинського УЕГГ до правоохоронних органів про притягнення ФОП ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, Малинський МВ УМВС України в Житомирській області листом від 21.08.2012 року за вих. № 9754 повідомив, що за результатами перевірки прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст. 185 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України, оскільки в його діях відсутні ознаки складу злочину, про що 21.08.2012 року винесено відповідну постанову.
Враховуючи вказане вище, відповідач наголошує на тому, що визначені законом підстави для задоволення позову відсутні, тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у позові, у зв'язку з чим оскаржуване рішення слід залишити без змін.
11 лютого 2013 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було допущено порушення норм матерільного та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 21.11.2012 р. у справі № 6/5007/1138/12 слід скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов.
Представник відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився.
Крім того, у запереченні на апеляційну скаргу відповідач просить розглянути справу без його участі у зв'язку із неможливістю з'явитися в судове засідання.
Враховуючи приписи ст.ст.101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (а.с. 137-140), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується той факт, що 21 січня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", правонаступником якого є ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (продавець/позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (покупець/відповідач) було укладено черговий Договір № 11/2010/ПД-85 купівлі-продажу природного газу (а.с.17), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2010 році природний газ (надалі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору в обсягах, передбачених п. 2.1 договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору постачання № 11-2011-ПП-85 газозбутова організація зобов'язується постачати газ на об'єкт Споживача: АДРЕСА_1 на січень 2011 року в обсязі 1 000 куб. м вартістю 3009,30 грн.
Відповідно до п. 8.1 вказаного договору газозбутова організація на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1687 від 08 грудня 2006 року "Про затвердження Порядку пооб'єктового припинення газопостачання споживачам, крім населення" може обмежити або припинити постачання газу Споживачу шляхом опломбування газоспоживаючого обладнання або вхідної засувки із складанням двостороннього акту при невиконанні умов пункту 2.1 даного Договору, а також у випадку несвоєчасних або неповних розрахунків за спожитий газ.
Згідно з п. 12. 1 Договору від 21.01.2010 р. даний договір набирає чинності з 1 січня 2010 року і діє в частині постачання газу по 31 грудня 2010 року, а в частині розрахунків за газ та послуги - до їх повного здійснення.
Із наявного в матеріалах справи акту ПАТ "Житомиргаз" від 20 жовтня 2010 року вбачається, що представником ПАТ "Житомиргаз" ст. майстром ОСОБА_5 у присутності власника ОСОБА_3 відбулася заміна лічильника газу Візар G 6 №0168150 у зв'язку з закінченням його терміну державної повірки на новий Октава G4/G6 та опломбовано пломбою відтиском № 3853828 (а.с. 20).
Як вбачається із заяви ФОП ОСОБА_3 від 25.10.2010 р. відповідач звернувся до позивача із проханням відновити газопостачання в зв'язку з початком опалювального сезону (а.с. 22).
Згідно акту ВАТ "Житомиргаз" від 27 жовтня 2010 року представниками Малинського УЕГГ ПАТ "Житомиргаз" було відновлено газопостачання у зв'язку з початком опалювального сезону на 2011 рік. Лічильник газу було опломбовано раніше, пломба без пошкоджень відтиск АС 3853828 (а.с. 24).
08.12.2010 р. між ПАТ "Житомиргаз" та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір № 11-2011-ПП-85 на постачання природного газу (а.с. 24-25), за умовами якого газозбутова організація (позивач) зобов'язується передати у власність споживача (відповідач) в 2011 році природний газ (надалі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та сплатити за газ на умовах договору в обсягах, зазначених в п.1.2 даного договору.
Відповідно до п. 7.1 вказаного договору оплата за газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% - ої попередньої оплати вартості запланованих місячних обсягів згідно п.1.2 цього договору - за 5 банківських днів до початку місяця постачання. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Крім того, 08.12.2010 р. між тими ж сторонами було підписано договір № 11-2011-Т-86 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств (а.с. 26-27), за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язується надати замовнику послуги по транспортуванню природного газу (надалі - газ), який замовник отримує від постачальника ПАТ "Житомиргаз" по договору № 11-2011-ПП-85 від 08.12.2010 р. в кількості 6,65 тис. куб.м. на 2011 р.
Оплата за транспортування газу здійснюється замовником на умовах попередньої оплати на підставі замовлених обсягів газу згідно п.1.1 даного договору, виключно грошовими коштами в наступному порядку: 50 % до 25 числа попереднього місяця і 50 % до 10 числа місяця транспортування газу, або іншими безгрошовими формами, які не суперечать діючому законодавству України.
Разом з тим, 08.12.2010 р. ПАТ "Житомиргаз" (виконавець) та ФОП ОСОБА_3 (відповідач) уклали технічну угоду № 11/11/ТУ-86-Т про порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільними мережами (а.с. 28-29), якою визначено порядок організації обліку природного газу для об'єкту, що входить до складу замовника: частина приміщення торгової бази - АДРЕСА_1.
Згідно з п. 8.1. дана технічна угода набирає чинності з 01.01.2011 р. та діє до 31.12.2011 р.
13 січня 2011 року представниками ПАТ "Житомиргаз" було відключено від газопостачання обладнання ПП ОСОБА_3 шляхом встановлення заглушки та опломбовано кран в закритому стані пломбою з відбитком 4842669 у зв'язку з невнесенням 100% - ої попередньої оплати вартості запланованого місячного обсягу згідно п.1.2 Договору постачання, про що складено акт від 13.01.2011 р. (а.с.32).
10 лютого 2012 року представниками позивача була здійснена перевірка цілісності пломби на пристрої відповідача в зв'язку з відключенням 13.01.2011 року. При перевірці даного об'єкту в АДРЕСА_1 позивачем було виявлено факт несанкціонованого відбору газу, про що складено відповідний акт від 10.02.2012 р. При проведенні перевірки власник приміщення був відсутній (а.с.33).
22.02.2012 року представників ПАТ "Житомиргаз" було допущено до перевірки вузла обліку газу, якими в присутності ФОП ОСОБА_3 на об'єкті по АДРЕСА_1 було зафіксовано факт відсутності лічильника газу. Від підпису акту ОСОБА_3 відмовився, про що було зроблено відповідну відмітку. При цьому в матерілах справи міститься два примірника акта від 22.02.2012 р., наявного як у позивача, так і у відповідача (а.с. 34, 68).
З врахуванням періоду роботи котла, який, як зазначив позивач, складає 392 кал. дні, акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2010 року, відповідно до якого за ФОП ОСОБА_3 рахувалася переплата в сумі 381,06 грн., позивач провів розрахунок збитків, згідно якого станом на 17 вересня 2012 року сума збитків становить 195 274,58 грн.
Таким чином, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків на суму 195 274,58 грн.
Аналізуючи встановлені обставини справи та, переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позову, суд апеляційної інстанції враховує наступні положення діючого законодавства та наявні в матеріалах справи докази.
З наявного в матеріалах справи акту позивача від 10.02.2012 р. про встановлення несанкціонованого відбору газу на об'єкті відповідача (а.с. 33) вбачається, що останній складений без участі представника відповідача, носить односторонній характер. Газове обладнання відповідача, зокрема, котли, не перевірялось. Порушення, на які вказує скаржник, встановлені на підставі зовнішнього візуального огляду приміщення, належного відповідачу.
Пунктом 3.21 Технічної угоди, укладеної між сторонами, передбачено, що кожне включення, відключення (пломбування і розпломбування) систем і приладів фіксується двосторонніми актами із зазначенням дати і часу відключення, або включення. Замовник відповідає за збереження цілісності встановлених пломб.
Таким чином, всупереч наведеним вище положенням Технічної угоди, позивачем було складено акт від 10.02.2012 р. в односторонньому порядку, у зв'язку з чим вказаний акт не може прийматися судовою колегією до уваги в якості належного та допустимогу доказу в розумінні ст. 34 ГПК України на підтвердження факту несанкціонованого відбору газу на об'єкті відповідача.
Згідно з актом від 13.01.2011 року газопостачання на об'єкт відповідача було припинено шляхом встановлення заглушки.
Як вбачається з письмових пояснень відповідача, наведених у відзиві на позов (а.с. 65-67), з метою організації опалення приміщення альтернативним джерелом відповідачем було придбано твердопаливний котел, закуплено дрова і таким чином здійснювалось опалення приміщення у опалювальний період 2011 року та 2012 року, на підтвердження чого надані накладні №127 від 03.12.2010р., б/н від 16.12.2010, 03.12.2011 та 05.09.2012р., копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.69,70). Після відключення обладнання від газу відповідач у березні 2011 року зняв та продав внутрішній лічильник газу, який був ним придбаний за власні кошти.
При цьому, матеріалами справи стверджується той факт, що 13.01.2011 року працівниками позивача було проведено повне пломбування, чим унеможливлено відбір газу.
Вказані факти свідчать про те, що необхідності та можливості користуватись природним газом відповідач не мав.
Також судова колегія зважає на те, що з наявних в матеріалах справи примірників акту перевірки від 22 лютого 2012 року позивача та відповідача (а.с.13, 68) вбачається, що примірник позивача містить в окремих пунктах дописаний текст. Зокрема, в числі перевіряючих дописано ст.майстра ОСОБА_5 та його підпис; у пункті 5 дописано речення: "У приміщенні теплогенераторної відсутній котел на інших альтернативних видах палива"; пункт 6 доповнено виразом: "(самовільно знятий власником без відома Малинського УЕГГ)"; висновки доповнено виразом: "до моменту відрізання"; а на звороті акту дописано текст про ознайомлення ФОП ОСОБА_3 з актом перевірки та відмову його від підписання цього акту.
Таким чином, даний акт від 22 лютого 2012 року при таких текстових відмінностях його примірників не можна вважати належним та беззаперечним доказом на підтвердження вимог позивача.
Приписами статті 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
В силу статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З врахуванням наведених вище приписів процесуального права та встановлених у даній справі обставин, судова колегія зазначає, що акти від 10.02.2012 р. та від 22.02.2012 р. не можуть прийматися судом до уваги в якості належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, оскільки останні були оформлені з порушенням порядку, встановленого Технічною угодою та нормами закону.
Також суд апеляційної інстанції зважає на те, що на звернення Малинського УЕГГ до правоохоронних органів про притягнення ФОП ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності (а.с.96) Малинський МВ УМВС України в Житомирській області листом від 21.08.2012р. за вих. № 9754 повідомив, що за результатами перевірки прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.185 КК України на підставі ст.6 п.2 КПК України, оскільки в його діях відсутні ознаки складу злочину, про що 21.08.2012р. винесено відповідну постанову (а.с.97-99).
Отже, вказані обставини доводять той факт, що відповідач не здійснював несанкціонований відбір газу.
Серед наведених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів вказано такий спосіб, як відшкодування збитків.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, таких як: 1) протиправна поведінка; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 та 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Натомість, як свідчать наявні в матеріалах справи докази, в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення. При цьому позивач не довів належними та допустимими доказами факт заподіяння йому збитків, розмір цих збитків, наявність протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними позивачу збитками.
Приймаючи до уваги вищевказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно відсутності визначених законом підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, заявлені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в порядку статті 104 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Житомирської області від 21.11.2012 р. у справі № 6/5007/1138/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 21.11.2012 р. у справі № 6/5007/1138/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" - без задоволення.
2. Справу № 6/5007/1138/12 надіслати господарському суду Житомирської області.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.