ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/1057/13 12.02.13
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»
Провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 29 351,08 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивача Голоднюк О.Г.
від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 29 351,08 грн.
Ухвалою від 22.01.2013р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.
Представником позивача 12.02.2013р. в судовому засіданні було подано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Від М(Т)СБУ відповідь на судовий запит станом на час судового засідання не надходила.
Представники відповідача в призначене судове засідання не з'явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Вимоги ухвали суду від 22.01.2013р. відповідачем не виконано.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 12.02.2013р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
20.04.2012р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (Позивач, Страховик) та Мозговою Є.М. (Страхувальник, Вигодонабувач) було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011071/4010/0000006 (Договір страхування), за яким Позивачем було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Хюндай», д.р.н. AI 6297 СН (Застрахований автомобіль).
Згідно розгорнутої довідки ДАІ, 16.05.2012 р. на перехресті вул. Київська та вул. Черняховського у м. Бровари, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки «ВАЗ - 21013», д.р.н. В 5323 КХ, під управлінням водія Вишкварка П.О., та Застрахованого автомобіля під управлінням Страхувальника.
Відповідно до Постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2012 р. по справі № 1007/5671/2012, Вишкварка П.О. було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Страхувальником 18.05.2012р. було подано до Позивача заяву на виплату страхового відшкодування.
Вартість матеріальної шкоди, завданої Страхувальнику внаслідок ДТП, склала 30 386, 08 грн., що підтверджується Рахунком-фактурою № АТ-0001488 від 13.06.2012р., Рахунком-фактурою № АТ-0002143 від 14.08.2012р. та Рахунком-фактурою № АТ-0002019 від 14.08.2012 р., наданих TOB «Автоком».
Також, за результатами автотоварознавчого дослідження відповідно до Звіту № 52Б/05/12 від 21.08.2012 р. розмір матеріального збитку склав 32 559,53 грн.
На підставі вищенаведених та інших залучених до матерів справи документів, Позивачем було складено Страхові акти № 00091198 від 19.06.2012р. та № 00091198 від 22.08.2012р., відповідно до яких страхове відшкодування склало 29 351,08 грн. (за вирахуванням франшизи) та було виплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 021168 від 20.06.2012 р. та платіжним дорученням № 029580 від 27.08.2012 р.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Цивільно-правова відповідальність водія Вишкварка П.О., який є винним у ДТП, на момент ДТП була застрахована Відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Лафорт» на підставі Полісу № АВ/3217838, при цьому ліміт відповідальності за полісом «по майну» - 50 000 грн., франшиза - 1000 грн.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Як зазначалось вище, відповідно до Постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2012 р. по справі № 1007/5671/2012, Вишкварка П.О. було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.
При виплаті страхового відшкодування Позивачем вже було вирахувано франшизу, передбачену Договором страхування, проте при зверненні до суду з даним позовом Позивачем не було вирахувано франшизу, встановлену Полісом №АВ/3217838 в сумі 1000 грн., тому суд самостійно зменшує заявлену до стягнення суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - 29 351,08 грн. на суму франшизи - 1000 грн., що дорівнює: 29 351,08 - 1000 = 28 351,08 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 28 351,08 грн.
Сплачена Позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог; в іншій частині відноситься на Позивача та йому не відшкодовується.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10; ідентифікаційний код 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В; ідентифікаційний код 20033533) 28 351 (двадцять вісім тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 08 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 1661 (одна тисяча шістсот шістдесят одна) грн. 83 коп. судового збору.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 13.02.2013р.
Суддя І.О.Домнічева