ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про відмову у видачі виконавчого документа
Справа № 910/20 07.02.13
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи
за заявоюПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"
провидачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 701/11
за позовом: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Промстан"
про звернення стягнення на майно
за участю представників:
від заявника : Дідух К.О. - представник за довіреністю № 708/11.5.2 від 16.08.2010 р.
від боржника :не з'явився
21.01.2013 року до господарського суду міста Києва надійшла заява від Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 701/11, яким звернуто стягнення на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Промстан" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 231 700,04 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2013 року заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" прийнято до розгляду.
У судовому засіданні представник заявника підтримав та обґрунтував подану ним заяву про видачу судового наказу, просив її задовольнити.
Представник боржника в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи суду не подав.
Відповідно до ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово в судовому засіданні з викликом сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
За таких обставин суд розглядає подану заяву без участі представника боржника.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, прийшов до висновку, що заява про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 701/11 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Частиною 1 ст. 122-7 ГПК України передбачено, що питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом (ч. 2).
При розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.
Згідно ст. 122-10 ГПК України господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Як вбачається з рішення третейського суду у справі № 701/11, стягнення заборгованості за договором про відкриття непокритого акредитива № 04КБ/2008/АК від 07.02.2008 р. вирішено здійснити шляхом звернення банком стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором, посвідченого 07.02.2008 р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Марченко О.М., а саме на:
1) нежитловий об'єкт, що розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13-Б, договірною вартістю 3 184 500,00 грн.;
2) комплекс, що розташований за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, Бериславське шосе, 38-В, договірною вартістю 3 217 200,00 грн.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України.
Так, пунктом 7 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.
Отже, за результатами розгляду справи № 701/11 третейський суд вирішив питання щодо нерухомого майна, переданого в іпотеку за іпотечним договором від 07.02.2008 року, що є порушенням Закону України "Про третейські суди".
При цьому суд не приймає до уваги твердження заявника в судовому засіданні про те, що предметом розгляду третейської справи було не визнання права власності на нерухоме майно, а лише стягнення заборгованості, і порядок стягнення цієї заборгованості не є вирішенням спору щодо нерухомого майна. Такі доводи господарський суд оцінює критично з огляду на наступне.
Як вже встановлено, третейський суд розглянув спір за зобов'язаннями, що витікали з договору іпотеки від 07.02.2008 р., за яким у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття непокритого акредитиву № 04КБ/2008/АК від 07.02.2008 р. іпотекодержателю була передана нерухомість, а саме - нежитловий об'єкт, що розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13-Б та комплекс, що розташований за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, Бериславське шосе, 38-В.
Згідно з п. 9.1 цього договору іпотекодержатель (заявник в даній справі) у разі невиконання (неналежного виконання) зобов'язань за договором акредитива має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Тобто за вказаними умовами договору банк отримує право розпоряджатись нерухомістю, що знаходиться в іпотеці і за рішенням третейського суду позивач отримав таке право щодо нерухомого майна.
Таким чином, господарський суд вважає, що розглянутий третейським судом спір безпосередньо стосувався нерухомого майна і він є спором щодо нерухомого майна, як передбачено в п. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди".
До того ж, як вбачається з матеріалів третейської справи, відповідач - ТОВ "Завод "Промстан" вже вказував про зазначені вище обставини та подав третейському суду заяву від 22.07.2011 р. про те, що спір не належить до компетенції третейських судів, а підлягає вирішенню виключно судом загальної юрисдикції. Також 07.09.2012 р. відповідач клопотав перед третейським судом про припинення провадження у справі з вищенаведених підстав.
Разом з тим, третейський суд розглянув вказану справу, пославшись на редакцію Закону України "Про третейські суди", що не містила такої заборони, оскільки іпотечний договір був укладений ще 07.02.2008 р. Також зазначив, що безпосередньо правову долю майна, що є предметом іпотеки, буде вирішувати не третейський суд, а орган державної виконавчої служби України.
З приводу вказаного господарський суд зазначає, що на час розгляду справи про звернення стягнення на нерухоме майно вже діяла нова редакція Закону України "Про третейські суди", згідно якої з компетенції третейських судів виключено розгляд справ щодо нерухомого майна. Окрім того, суд звертає увагу на те, що дії державної виконавчої служби мають бути спрямовані на виконання саме рішення суду, оскільки остання, як орган Міністерства юстиції України, зобов'язана примусово виконувати рішення судів, зокрема, третейських. При цьому виконавча служба зобов'язана діяти в межах повноважень, на підставі та в порядку, передбаченими Законом України «Про державну виконавчу службу», та позбавлена компетенції щодо вирішення питань кому та на якому праві належить майно.
Верховний Суд України в узагальненні щодо практики застосування судами Закону України "Про третейські суди" від 11.02.2009 р. зазначив, що згідно з п. 7 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди не можуть розглядати справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 122-10 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на день розгляду заяви про видачу виконавчого документу в господарського суду є підстави для відмови у видачі Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" виконавчого документу у третейській справі № 701/11.
Також суд зазначає, що після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого документа спір між сторонами може бути вирішений господарським судом у загальному порядку відповідно до ч. 4 ст. 122-11 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 86, 122-9, 122-10, 122-11 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.11.2012 р. у справі № 701/11.
Ухвала господарського суду про відмову у видачі виконавчого документа може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення господарським судом.
Суддя К.І. Головіна