"05" лютого 2013 р.Справа № 16/73/5022-1031/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
Розглянув справу
За позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, 1,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль, вул. Чернівецька, 54А
За участю представників сторін:
Позивача: Ткаченко Р.Ю. -головний юрисконсульт, довіреність №258/10 від 14.12.2012 року
Відповідача: Панчук С.М. - юрисконсульт, довіреність №3 від 04.01.2013 року.
Суть справи.
Ухвалами суду від 17.12.2012 року, від 21.01.2013 року розгляд справи було відкладено відповідно на 21 січня 2013 року на 10 год. 30 хв., на 05.02.2013 року на 09 год 45 хв.
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, 1, звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль, про спонукання до виконання мирової угоди від 30.11.2004 року, затвердженої ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.12.2004 року у справі № 1/14-1601, шляхом стягнення з відповідача 1122750 грн. 66 коп., стягнення 22456 грн. судового збору.
Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є невиконання відповідачем умов мирової угоди, укладеної між сторонами у справі № 1/14-1601, щодо погашення суми заборгованості шляхом щомісячного перерахування коштів у сумі 29546,07 грн з 01.01.06. до 01.12.15, а останній платіж до 01.01.16 в сумі 29546,43 грн.
В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повній мірі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, просив суд в позові відмовити.
Від відповідача до матеріалів справи поступив відзив на позов № б/н без дати (вх.№4549 від 21.01.2013 року по журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суді Тернопільської області), в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.
Представникам сторін в ході розгляду справи роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представника позивача та представника відповідача.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03 грудня 2004 року у справі №1/14-1601 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "тернопільміськгаз" про стягнення 4613156 грн 12 коп заборгованості, з яких 3454515,11 грн основний борг, 75999,33 грн-сума, на яку збільшилася заборгованість внаслідок інфляційних процесів, 15013,32 грн - 3% річних затверджено мирову угоду, укладену між сторонами 30 листопада 2004 року.
У відповідності до пункту 1 даної мирової угоди сторони визнали та підтвердили, що станом на 30 листопада 2004 року сума основного боргу ВАТ "Тернопільміськгаз" перед ДК "Газ України" за договором №10/16-58 від 18.01.2000 року природний газ, несплата за який стала предметом господарського спору та судового розгляду господарським судом Тернопільської області по справі №1/14-1601, становить 3454515,11 грн, сума на яку збільшилась заборгованість вніслідок інфляційних процесів-75999,33 грн, 3% річних-15013,32 грн. Разом 3545527,76 грн.
У відповідності до пункту 2 вказаної мирової угоди Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" підтвердив належну до сплати ДК "Газ України" суму в розмірі 3545527,76 грн.
У відповідності до пункту 3 зазначеної вище мирової угоди відповідач зобов'язався погасити вказану в п.2 цієї мирової угоди суму заборгованості у повному обсязі, шляхом щомісячного, до кожного першого числа місяця, перерахування коштів у сумі 29546,07 грн 07 коп з 01 січня 2006 року до 01 грудня 2015 року, а останній платіж до 01 січня 2016 року в сумі 29546,43 грн 43 коп.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03 грудня 2004 року провадження у справі № 1/14-1601 припинено по п.7 ч.1 ст.80 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як, зокрема, визначається в ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; дво- чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків.
Тобто, правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації правовідносин, так і водночас підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.
Відтак, сторонами було досягнуто згоди щодо вирішення спору іншим шляхом, застосовуючи ті заходи, які були зазначені у тексті мирової угоди. Таким чином, з моменту затвердження судом мирової угоди припиняються зобов'язання за одними правовідносинами та виникають зобов'язання, що випливають за мировою угодою.
Отже, укладена між сторонами 30 листопада 2004 року та затверджена ухвалою від 03 грудня 2004 року господарського суду Тернопільської області у справі №1/14-1601 мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому є правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, господарський суд вважає за необхідне зауважити, що мирова угода, хоча і є правочином, проте після її затвердження ухвалою господарського суду направлена не на зміну або припинення цивільно-правових відносин, а на обов'язок виконання судового рішення на умовах затвердженої мирової угоди.
Як слідує із змісту затвердженої судом мирової угоди від 30 листопада 2004 року відповідач взяв на себе зобов'язання до 01 січня 2016 року погасити заборгованість перед позивачем в сумі 3545527 грн 76 коп.
Як стверджує позивач, відповідач не виконав умови мирової угоди і станом на 01.11.12 року розмір заборгованості відповідача становить 1122750 грн 66 коп., а тому просить суд стягнути з відповідача дану суму боргу.
В судовому засіданні 21.01.2013 року представником позивача подано пояснення № б/н від 21.01.2013 року, в якому зазначає що: сума боргу, яка стягується по даній справі це сума заборгованості відповідача за період з 01.01.2009 року по 01.11.2012 року, тобто: за 38 місяців. Сума боргу: 38*29546 грн. 07 коп. = 1122750 грн. 66 коп.
Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 05.02.2013 року заявив усне клопотання взяти до уваги період виникнення заборгованості, який вказаний в поясненні позивача "Щодо суми позовних вимог" №31/10-2П від 18.01.13 року, а саме: з 01.09.09 року по 31.10.12 року (про що зазначено в протоколі судового засідання від 05.02.2013 року).
Як стверджує позивач, та як встановлено судом, до 01.09.2009 року судом було прийнято:
-рішення від 23 квітня 2007 року по справі №5/79-1055 про стягнення,зокрема, 295 460 грн 70 коп. основного боргу (з врахуванням часткової оплати в сумі 88638 грн 21 коп), за станом на 01.02.2007 року;
-рішення від 23 грудня 2009 року по справі 8/73-1839 про стягнення, зокрема, 558 107 грн. 16 коп. основного боргу (з в рахуванням часткової оплати в сумі 357821 грн 01 коп), за станом на 01.09.2009 року.
Як зазначено в "Розрахунку боргу ВАТ "Тернопільміськгаз" по договору №10/16-58 від 18.01.00, розрахунки по якому проводяться на підставі мирової угоди від 30.11.04 по справі №1/14-160, який підписаний головним бухгалтером ДК "Газ України", та який наданий позивачем до матеріалів справи, заборгованість ВАТ "Тернопільміськгаз" перед ДК "Газ України" термін погашення якої настав згідно п.3 мирової угоди від 30.11.04 по справі №1/14-1601, що укладена на виконання зобов'язань за договором №10/16-58, станом на 01.11.12 складає 1122750 грн 66 коп; згідно даних бухгалтерського обліку загальна заборгованість ВАТ "Тернопільміськгаз" перед ДК "Газ України" згідно мирової угоди від 30.11.04 по справі №1/14-1601, що укладена на виконання зобов'язань за договором №10/16-58, станом на 01.11.12 складає 2873672 грн 60 коп.
Закон України "Про виконавче провадження" N 606-XIV 21 квітня 1999 року в редакції закону України №v1399665-10 від 04.11.2010 року з наступними змінами визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно пункту 3.19.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено; у разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:
-якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконаня мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;
-якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ; відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду Тернопільської області від 03 грудня 2004 року по справі №1/14-1601 не містить усіх даних, зазначених у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (нова редакція), зокрема, не містить строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, не скріплений гербовою печаткою господарського суду Тернопільської області, тому така ухвала суду не має статусу виконавчого документа і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ч.1 та ч.2 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України відповідно кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно п.п.1.1.2.п.1 р.1 Статуту відповідача, затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (протокол №1 від 14 квітня 2011 року), Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (ідентифікаційний код 21155959) є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (ідентифікаційний код 21155959) відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".
Як вбачається із матеріалів справи, Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) були видані:
- Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" - ліцензія Серія АА №867412 від 17.03.2005 року із строком дії з 27.03.2005 по 26.03.2010 на постачання природного газу за регульованим тарифом;
- Відкритому акціонерному товариству "Тернопільміськгаз"- ліцензія Серія АА №224492 від 02.04.2002 року із строком дії з 27.03.02 по 26.03.05 на постачання природного газу за регульованим тарифом;
- Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз"- ліцензія Серія АГ №507444 від 07.06.2011 року із строком дії з 27.03.2010 по 26.03.2015 на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.
Відповідач в своєму відзиві на позов № б/н без дати просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити за їх безпідставністю, з огляду на відсутність заборгованості ПАТ "Тернопільміськгаз" перед позивачем. При цьому зазначаючи, зокрема,що:
-пунктом 3 мирової угоди від 30.11.2004 року у справі №1/14-1601 сторони реструктуризували борг в сумі 3545527,76 грн шляхом сплати ВАТ "Тернопільміськгаз" (правонаступником якого є ПАТ "Тернопільміськгаз") щомісячними рівними частками у сумі 29546,07 грн, починаючи з 01.01.2006 р. по 01.12.2015 р.;
- в той же час, 12.05.2011 р. набрав чинності ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", та прийнятий на його виконання Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", які визначили процедуру та механізм списання заборгованості за природний газ;
-відповідно до ст.1 даного Закону, дія останнього поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Навціональну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок";
-на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню, зокрема, заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом- п.п.2.1.1. п.2.1. ст.2 ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію";
-заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом - п.2.2. ст.2 ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію";
-ПАТ "Тернопільміськгаз" було проведено списання сум заборгованості за договором №10/16-58 від 18.01.2000 р. (яка була реструктуризована згідно мирової угоди від 30.11.2004 р., укладеної між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Тернопільміськгаз" у справі № 1/14-1601 і затвердженої господарським судом Тернопільської області 03.12.2004 р.) в порядку, визначеному п.п.6,7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію з наступним повідомленням позивача про таке списання; жодних заперечень з боку ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на адресу ПАТ "Тернопільміськгаз" з приводу списання вказаної суми боргу не надходило, як і не було оскаржено таке списання в інший спосіб, визначений законодавством.
Як вбачається із:
- Акту звіряння розрахунків, який складний між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Тернопільміськгаз" за результатами звіряння рахунків і документів, сальдо на 31.12.2008 року на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"становить: 49227509,19 грн. В даному Акті за договором №10/16-58 відображено суму 2803607,84 грн. -"дебет" за даними ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та суму 2803607,84 грн.- "кредит" за даними ВАТ "Тернопільміськгаз";
- Акту звіряння розрахунків від 31.12.2009 року, який складний між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Тернопільміськгаз" за результатами звіряння рахунків і документів, сальдо на 31.12.2009 року на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"становить: 65900754,28 грн. В даному Акті за договором №10/16-58 відображено суму 2803607,84 грн. -"дебет" за даними ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та суму 2803607,84 грн.- "-"кредит" за даними ВАТ "Тернопільміськгаз";
- Акту звіряння розрахунків, який складний між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Тернопільміськгаз" за результатами звіряння рахунків і документів, сальдо на 31.01.2011 року на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"становить: 77420616,77 грн. В даному Акті за договором №10/16-58 відображено суму 2873672,60 грн. -"дебет" за даними ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та суму 2873672,60 грн.- "кредит" за даними ВАТ "Тернопільміськгаз".
Вказані вище Акти звіряння розрахунків підписані повноважними представниками сторін і засвідчені відбитками печаток сторін та знаходяться в матеріалах справи.
Акт звірки є бухгалтерських документом, по якому бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості).
Як вбачається із матеріалів справи та із вищевказаних Актів звіряння розрахунків, зі сторони ВАТ "Тернопільміськгаз" такі акти підписані Губиш С.І., яка є бухгалтером товариства.
Таким чином, в бухгалтерському обліку позивача та відповідача обліковувалась на певну дату загальна сума заборгованості ВАТ "Тернопільміськгаз" перед ДК "Газ України" згідно мирової угоди від 30.11.04 по справі №1/14-1601, що укладена на виконання зобов'язань за договором №10/16-58, що становить 2873672 грн 60 коп.
Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість в сумі 2873672 грн 60 коп. включає в себе заборгованість в сумі 1122750 грн 66 коп, яка нарахована позивачем за період з 01.09.09 року по 31.10.12 року і, як вважає позивач, не погашена відповідачем на виконання умов мирової угоди від 30.11.04 по справі №1/14-1601, що укладена на виконання зобов'язань за договором №10/16-58.
Згідно п.п.2.1.1.п.2.1. ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № N v1363323-11 від 12 травня 2011 року з наступними змінами (набрав чинність з 04.06.2011 року, втратив чинність з 01.07.2012 року), на умовах, визначених цим Законом підлягає списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована), зокрема, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Також згідно п.2.2. ст.2 вказаного Закону списується заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Згідно п. 4 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 року обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується, зокрема, учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - компанія "Газ України") - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників.
У відповідності до п. 5 вказаного Порядку учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належить 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками.
Як визначається в п. 6 даного Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів; списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою; датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
19.09.2011 року комісією зі списання заборгованості за спожитий природний газ ПАТ "Тернопільміськгаз" в складі: головуючий -голова комісії Голова правління ПАТ "Тернопільміськгаз" Бобрівець В.Л., присутні члени комісії-Губиш С.І. -головний бухгалтер ПАТ "Тернопільміськгаз", Барабан М.І. - начальник відділу реалізації газу ПАТ "Тернопільміськгаз", Голоюха Г.Б. -заступник головного бухгалтера ПАТ "Тернопільміськгаз", Юрків С.О. -юрисконсульт ПАТ "Тернопільміськгаз" було складено Протокол № 1, в якому, зокрема, зазначено, що:
-станом на 04.06.2011 року - дату набрання чинності Закону №3319, в бухгалтерському обліку ПАТ "Тернопільміськгаз" обліковувалась кредиторська заборгованість перед ДК "Газ України" в розмірі 39073226 грн 48 коп, в тому числі кредиторська заборгованість по договору №10/16-58 в розмірі 2873672 грн 60 коп; в серпні 2011 року в бухгалтерському обліку ПАТ "тернопільміськгаз" були допроведені нарахування пені, штрафних та фінансових санкцій згідно рішень господарського суду Тернопільської області на суми заборгованості, яка рахувалась станом на 01.01.2010 року на загальну суму 140521 грн 62 коп; сума заборгованості за спожитий природний газ перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", що виникла в період 1999-2009 р.р. у сумі 39213748 грн 10 коп може бути списаною відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та згідно Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію;
-комісія вирішила доручити головному бухгалтеру: провести списання кредиторської заборгованості у сумі 39213748 грн 10 коп згідно до Порядку, в розрізі договорів на постачання природного газу, зокрема, по договору № 10/16-58 в розмірі 2873672 грн 60 коп; протягом п'яти календарних днів підготовку та направлення повідомлення ДК "Газ України" про суми списання зазначеної заборгованості; списати з балансу заборгованість у сумі 39213748 грн 10 коп та відобразити в бухгалтерськом у обліку (копія протоколу №1 від 19.09.2011 року, який затверджений 19.09.2011 року головою правління ПАТ "Тернопільміськгаз" В.Л.Бобрівець, знаходиться в матеріалах справи).
На виконання п.8 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію відповідач проінформував про суми списаної заборгованості в розрізі договорів щодо постачання природного газу (в тому числі і по договору № 10/16-58).
Так, відповідачем до матеріалів справи подано повідомлення №1199 від 19.09.2011 року, в якому зазначається про списання заборгованості за природний газ ПАТ "Тернопільміськгаз" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", яка рахувалась в бухгалтерському обліку ПАТ "Тернопільміськгаз" станом на 01.01.2010 року та не погашена на дату списання в розмірі 39213748 грн. 10 коп.
В матеріалах справи знаходиться Чек №15 датований 19.09.2011 року - Нефіскальний документ "Тарифікація та розписка про прийняті відправлення по реєстру №100", який свідчить про відправлення ПАТ "Тернопільміськгаз" поштової кореспонденції НКРЕ України, м.Київ, вул.Смоленська,19 та ДК "Газ України", м.Київ вул.Шолуденка,1.
Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 року, визначає лише механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, тощо (п.1 Порядку).
Згідно положень ч.1 ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
В ході розгляду справи №1/14-1601 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" про стягнення 4 613156 грн. 12 коп. заборгованості, судом було встановлено, зокрема,що:
-18.01.2000р. між Відкритим акціонерним товариством „Тернопільгаз" (Покупець) та ДК „Торговий дім „Газ України"( Продавець) був укладений договір №10/16-58 на постачання природного газу , у відповідності до п.п. 1.1,2.1 якого Продавець зобов'язується передати Покупцю в 2001 році імпортований природний газ в обсязі 517000000 куб.м., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Розрахунки за отриманий природний газ здійснюються покупцем виключно грошовими коштами (п. 5.1 договору). Загальна сума договору з урахуванням ПДВ на момент його підписання становить 73 920 660 грн.
-згідно пунктів 3.5, 3.6 договору, приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві, оформляється актами приймання-передачі, які складаються уповноваженими представниками сторін до 5 числа, наступного за звітним місяця;
-на виконання умов договору Продавцем було поставлено ВАТ „Тернопільгаз" природній газ на суму 3 454 515,11 грн., про що свідчать відповідні Акти, підписані уповноваженими представниками сторін;
-як вбачається з матеріалів справи Покупець за прийнятий та реалізований згідно договору природній газ розрахунків не провів;
-разом з тим, 29 травня 2002 року між ВАТ „Тернопільгаз" в особі голови правління Караванського О.І., який діє на підставі статуту з однієї сторони, ВАТ „Тернопільміськгаз" в особі голови правління Бобрівця В.Л., який діє на підставі статуту з другої сторони та ДК „Газ України" в особі генерального директора Кисельова О.В., що діє на підставі статуту з третьої сторони був укладений договір № 03/02-755, згідно умов якого ВАТ „Тернопільгаз" передає, а ВАТ „Тернопільміськгаз" приймає кредиторську та дебіторську заборгованість за спожитий природний газ станом на 01.04.2002 р. в сумі 19 073 001,33 грн;
-таким чином, утворилась заборгованість Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Тернопільміськгаз", м. Тернопіль перед позивачем в сумі 3 454 515,11 грн. (дебіторська заборгованість ВАТ „Тернопільгаз", що виникла згідно договору № 10/16-58).
Сторони договору №10/16-58 від 18.01.2000 року уклавши мирову угоду визначили по даному договору інший порядок розрахунків за поставлений природний газ шляхом розстрочки сплати виниклої заборгованості в сумі 3545527 грн 76 коп, яка включає в себе 3454515 грн 11 коп -основного боргу, 75999 грн 33 коп- сума на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, 15013 грн 32 коп.-3% річних. Заборгованість в сумі 1122750 грн 66 коп повинна була бути погашена відповідачем в період з 01.09.09 року по 31.10.12 року.
Таким чином, зобов'язання про сплату заборгованості в сумі 1122750 грн 66 коп (списана заборгованість в сумі 39213748 грн. 10 коп включає в себе загальну заборгованість по мировій угоді в сумі 2873672 грн 60 коп. за станом на 1.11.12 року, яка відповідно включає в себе нараховану позивачем за період з 01.09.09 року по 31.10.12 року заборгованість в сумі 1122750 грн 66 коп) , яке виникло на підставі мирової угоди від 30.11.04 по справі №1/14-1601, що укладена на виконання зобов'язань за договором №10/16-58, припинилось 19.09.11 року в силу прямої вказівки Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № N v1363323-11 від 12 травня 2011 року з наступними змінами.
Таким чином, слід вважати, що відповідач сплатив позивачу 1122750 грн 66 коп заборгованості, списавши її шляхом здійснення процедури списання в бухгалтерському обліку товариства у відповідному порядку.
За таких обставин справи, суд вважає, що в позові слід відмовити, як необґрунтовано заявлений.
Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України покладається на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити.
2. Рішення надіслати сторонам по справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.
Дата підписання: 11 лютого 2013 року
Суддя С.О. Хома