"06" лютого 2013 р. Справа № 915/34/13
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Кондратова О.В.,
з участю представників сторін:
від позивача: Гриненко І.І., довіреність № 04/01 від 04.01.2013р.,
Бахарева Т.В., довіреність № 01/13 від 02.01.2013р.,
Червак М.П., директор
від відповідача: Горобченко О.В., довіреність № 2228/212/14/22 від 14.09.2012р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/34/13
За позовом: Приватного підприємства "Шанс-Н", 54034, м. Миколаїв, вул. Будівельників,14/2
до відповідача: Миколаївської міської ради, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська,20,
про: визнання недійсним та скасування рішення Миколаївської Міської Ради № 23/63 від 20.12.2012р. , -
Приватне підприємство "Шанс-Н" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Миколаївської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Миколаївської Міської Ради № 23/63 від 20.12.2012р. про розірвання договору оренди землі від 01.12.2008 року № 6092, укладеного Миколаївською міською радою та ПП «Шанс-Н» та визнати чинним договір оренди землі від 01.12.2008р. № 6092, укладений між Миколаївською міською радою та ПП «Шанс-Н».
Позовні вимоги мотивовані тим, що Миколаївська міська Рада не мала правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення від 20.12.2012р. за № 23/63 про розірвання договору оренди землі від 01.12.2008 року № 6092, укладеного Миколаївською міською радою та ПП «Шанс-Н», оскільки вказане рішення відповідача про розірвання договору оренди прийняте на підставах, які вже скасовані та визнані судом незаконними (акт Державної інспекції сільського господарства від 23.01.12, припис №3 від 23.01.2012 скасовані судом, акт від 31.08.2012 не містить суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені, в акті не зазначено норму права, яка була порушена).
Заявою № 13 від 01.02.2013р. позивач уточнив позовні вимоги, якою в частині позовних вимог стосовно визнання чинним договору оренди землі від 01.12.2008 р. № 6092, укладеного між Миколаївською міською радою та ПП «Шанс-Н» відмовився, а в решті позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Миколаївської міської ради № 23/63 від 20.12.2012р.
Відповідач позов заперечив з огляду на те, що рішення Міської ради від 20.12.2012р. за № 23/63 «Про розірвання договору оренди землі від 01.12.08 № 6092, укладеного між Миколаївською міською радою та ПП «Шанс-Н» є правомірним прийнятим відповідно до ст. 19 Конституції України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та у відзиві відповідно.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне:
Рішенням Миколаївської міської ради за №27/70 від 18.09.2008р. Приватному підприємству "Шанс-Н" надано в оренду, строком на 20 років, земельну ділянку площею 4649 кв.м., для обслуговування майнового комплексу - виробничих будівель та споруд по вул. Авангардній, 6/10.
На підставі вищезазначеного рішення 19.11.2008 року між Миколаївською міською Радою та ПП «Шанс-Н» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 4649 кв. метрів для обслуговування майнового комплексу - виробничих будівель та споруд по вул. Авангардній,6/10. Договір зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 01.12. 2008 р.
Згідно п.3.1, договір діє протягом 20 років з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору звернутись письмово до орендодавця з проханням щодо продовження строку дії договору.
Земельна ділянка, на якій розташовані об'єкти нерухомості позивача, відноситься до категорії, земель автомобільного транспорту (п. Ж, ч. 1 ст. 19 Земельного Кодексу України має цільове призначення: «землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення»).
Відповідач своїм рішенням № 23/63 від 20.12.2012 року "Про розірвання договору оренди землі від 01.12.2008 року № 6092, укладеного між Миколаївською міською радою та ПП «Шанс-Н» розірвав вищезазначений договір оренди землі від 01.12.2008 р. та зобов'язав ПП «Шанс-Н» повернути земельну ділянку площею 4649 кв.м. по вул. Авангардній, 6/10 до Миколаївської міської ради, в порядку визначеному умовами договору оренди землі від 01.12.2008р. № 6092.
З оскаржуваним рішенням позивач повністю незгоден, з наступних причин та підстав:
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, договір оренди землі було розірвано відповідно до умов договору, ст. 31, 36 ЗУ «Про оренду землі», ст. ст. 141, 152, 211 Земельного кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України у зв'язку з використанням позивачем земельної ділянки не за цільовим призначенням. Підставою для розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі послугували:
1) акт державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області від 23.01.2012, 31.08.2012;
2) акт перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного
контролю у Миколаївській області від 22.10.2012, приписи від 22.10.2012
№№42,43;
3) протокол №77 постійної комісії з питань архітектури, будівництва та
регулювання земельних відносин від 13.12.2012;
4) лист прокуратури Ленінського району м. Миколаєва від 13.12.2012
вих-12.
Відповідач, як вже вище вказано, проти позову заперечує з наступного.
Всупереч умовам договору оренди земельної ділянки від 19.11.2008 року ПП "Шанс-Н" використовує земельну ділянку по вул. Авангардній, 6/10 не за цільовим призначенням, а саме під торговельний майданчик для торгівлі з автотранспорту. Даний факт порушення вимог земельного законодавства зафіксовано актами Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області від 23.01.12, 31.08.12. В яких зазначено, що ПП «Шанс-Н» використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням.
Крім того, Державна інспекція сільського господарства в Миколаївській області листом від 09.11.2012 року № 1492 підтвердила той факт, що станом на 09.11.2012 року порушення земельного законодавства з боку ПП «Шанс-Н» не усунуто, акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.01.2012 року та 31.08.2012 є чинними.
З огляду на зазначене, складені акти Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області є прямими доказами порушення ПП «Шанс-Н» умов договору оренди землі від 01.12.08 №6092.
По-друге, прокуратурою м.Миколаєва від 11.09.2012р. № (15-01)5794 вих-12 на рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.05.2012 року № 579 «Про надання ПП «Шанс-Н» вихідних даних на проектування та будівництво оптового овочевого ринку по вул. Авангардній,6/10» було винесено протест. Рішення Миколаївської міської ради від 22.11.2012р. № 22/21 зазначений протест прокуратури м.Миколаєва було задоволено, а рішення від 25.05.2012р. № 579 було скасовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, згідно з положеннями ст. 31 Закону України «Про оренду землі» розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Договором оренди землі від 01.12.08 № 6092 (абз. 4 п. 12.3, п.п. 12.4,12.5) передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності згідно з Господарським кодексом України, у разі коли орендар використовує земельну ділянку, в тому числі, не за цільовим призначенням. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.
Таким чином, оскаржуване рішення було прийняте міською радою на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України, а також відповідно до Земельного кодексу України містить мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно- правових актів.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до висновку про задоволення позову на підставі нижченаведеного.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним, Цивільним і Господарським кодексами України та іншими законами Ук-раїни і договором оренди землі.
Згідно із статтею 12 ЗК України надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належить до повноважень міської ради.
Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом.
В силу ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Частиною 2 статті 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Як вже вище наведено, вказана земельна ділянка площею 4649 кв. метрів надана ПП «Шанс-Н» в оренду строком на 20 років, для обслуговування майнового комплексу-виробничих будівель та споруд згідно договору оренди землі від 19.11.2008 року, укладеного на підставі рішення Миколаївської міської ради № 27/70 від 18.09.2008 року.
Рішенням № 23/63 від 20.12.2012 року було розірвано договір оренди землі від 01.12.2008 року № 6092, укладеного між Миколаївською міською радою та ПП «Шанс-Н» у зв'язку із тим, що ПП "Шанс-Н" використовувало земельну ділянку по вул. Авангардній, 6/10 не за цільовим призначенням, а саме під торговельний майданчик для торгівлі з автотранспорту. Даний факт порушення вимог земельного законодавства зафіксовано актами Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області від 23.01.2012 року та від 31.08.2012 року.
На орендованій земельній ділянці по вул. Авангардній, 6/10 без будь-яких дозвільних документів виконуються будівельні роботи з будівництва нежитлових будівель невизначеного призначення, виконано будівельні роботи з будівництва вагової з навісом та літньої душової з вбиральнею. Дані факти порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил підтверджуються матеріалами перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області: акт від 22.10.12, приписи від 22.10.12 №№42,-43.
Вказані порушення земельного та містобудівного законодавства послугували підставою для прийняття Миколаївською міською радою рішення про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі,
За змістом ч. 1 ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стосовно зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки.
19.12.2008р. відповідач надав позивачу дозвіл на розміщення на цій земельній ділянці торгівельного майданчика, для реалізації продовольчих товарів.
Статтею 71 Земельним Кодексом України визначено поняття земель автомобільного транспорту. Разом з тим будь-яких обмежень щодо видів користування земель автомобільного транспорту Земельний кодекс України не містить.
Згідно до приписів статті 20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2012р. було зобов'язано відповідача в межах своїх повноважень розглянути заяву позивача про зміну цільового призначення земельної ділянки розташованої по вул. Авангардній, 6/10, м. Миколаєва, площею 4 649 кв.м., яка знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди та прийняти рішення відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до ст. 74 ЗУ «Про місцеве самоврядування», - органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Отже відповідач своїми незаконними діями, бездіяльністю чинить перепони в реалізації прав землекористувача гарантованих ст. 95 ЗК України, ст. 25 ЗУ «Про оренду землі» та умовами договору, що є прямим порушенням ч.З п.2 ст.24 ЗУ «Про оренду землі», згідно якого орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.
Стосовно права позивача на зведення будівель та споруд.
Відповідно до ст. 95 Земельного Кодексу України землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Позивач, з метою розвитку підприємства та виконання соціальних заходів щодо створення робочих місць, мав на меті здійснити будівництво нежитлових приміщень які було заплановано використовувати як складські приміщення для овочів та фруктів.
З цією метою позивач звернувся до відповідача про надання рішення про погодження одержання вихідних даних на проектування та будівництво оптового овочевого ринку, що не суперечить ст. 9 договору оренди землі, а саме: орендар має право зводити в установленому законодавством порядку,будівлі і споруди.
25.05.2012р. відповідачем було задоволено заяву позивача та прийнято рішення №579 «Про погодження вихідних даних на проектування та будівництво оптового овочевого ринку по вул. Авангардна, 6/10 у місті Миколаєві».
Позивачем виготовлено та погоджено ескізний проект на вказане будівництво, замовлено та виготовлено робочий проект оптового овочевого ринку.
Листом від 20.08.2012 №12 проектна організація ТОВ «Елітпроектбуд» повідомила позивача про неможливість погодження розробленого робочого проекту будівництва в зв'язку з тим, що відповідач зволікає з прийняттям рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, міська архітектура не погоджує вказаний проект.
Стаття 143 Земельного Кодексу України містить вичерпний перелік підстав примусового припинення прав на земельну ділянку.
Стаття 144 Земельного Кодексу України визначено порядок припинення права користування земельними ділянками.
Так, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-дений строк.
У разу невиконання вказівки накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30 денний строк.
У разі не усунення порушення звертається до органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення право користування земельною ділянкою.
Отже, оскаржуване рішення прийнято відповідачем з порушенням порядку встановленого ст.144 Земельного Кодексу України та ст. 188 Господарського Кодексу України.
Також, суд дійшов висновку, що вказані акти державної інспекції сільського господарства в Миколаївській від 23.01.2012 року та від 31.08.2012 року не можуть бути доказом та підставою порушення земельного законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963-ІУ (надалі - Закон №963-ГУ), державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право складати акти перевірок.
Оскільки складені акти перевірки від 30.03.2009 року та від 31.08.2012 року не містить будь-яких вимог до позивача, він не є нормативно-правовим або правовим актом індивідуальної дії, оскільки не має ознак здійснення владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень щодо позивача з боку відповідача, оскільки не породжує права та обов'язки у позивача.
Акти від 23.01.2012 року та від 31.08.2012 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є письмовою фіксацією дій державного інспектора. Викладені в акті обставини можуть бути лише підставою для вжиття відповідачем відповідних заходів, а саме вимог про усунення порушень, що і було вчинено шляхом винесення припису №3 від 23.01.2012.
В судовому порядку було спростовано факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, припис визнано протиправним та скасовано, про що свідчить постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 по справі №2а-544/12/1470.
Крім того, суд дійшов висновку, що протокол № 77 постійної комісії з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 13.12.2012р. порушенням Земельного законодавства України.
Всупереч приписам статті 159 ЗК України, земельні спори розглядаються за участі зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору.
Стаття 160 ЗК України вказує на те що сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, брати участь у розгляді земельного спору, давати усні і письмові пояснення.
Позивача не було повідомлено про місто, час розгляду заяви на підставі якої комісія визначала наявність порушень. Таким чином, позивач не знав та не міг знати які питання розглядає комісія, та які рішення приймає відносно Позивача.
В зв'язку із вказаним Позивач не мав можливості реалізувати своє законне право на оскарження рішень, дій (бездіяльності) цього органу, що гарантовано Конституцією України.
Відповідачем не подано належних доказів стосовно того, що позивач використовує орендовану земельну ділянку не за її цільовим призначенням. Позивач, маючи намір змінити цільове призначення земельної ділянки по вул. Авангардна, 6/10, неодноразово звертався з заявами до Миколаївської міської ради.
Натомість міська рада 20.12.20128 року винесла рішення № 23/63, яким розірвало договір оренди землі від 01.12.2008р. № 6092.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, реалізуючи ці повноваження в сфері земельних відносин, відповідач повинен дотримувати вимог чинного законодавства, які, зокрема, передбачені пунктом ж) ч. І ст.12 Земельного кодексу України, згідно якому до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить обмеження, зупинення використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства.
Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій - чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до п. 2 ст. 95 Земельного Кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-ІУ кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.
Рішення відповідача про розірвання договору оренди прийняте на підставах, які вже скасовані та визнані судом незаконними (акт Державної інспекції сільського господарства від 23.01.12, припис №3 від 23.01.2012 скасовані судом, акт від 31.08.2012 не містить суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені, в акті не зазначено норму права, яка була порушена). При розірванні будь якого договору на вимогу однієї сторони у зв'язку з порушенням обов'язків іншою стороною, необхідно враховувати чи мало місце позбавлення значною мірою сторони, яка вимагає розірвання договору, того на що вона розраховувала при укладенні договору, чи заподіяна істотна шкода цим порушенням. Підставою для дострокового розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку є виключно рішення суду.
У даному випадку рішення Миколаївської міської ради від 20.12.2012 року № 23/63, яким було розірвано договір оренди землі від 01.12.2008 року № 6092 прийняте на підставах, які вже скасовані та визнані судом незаконними (акт Державної інспекції сільського господарства від 23.01.12, припис №3 від 23.01.2012 скасовані судом, акт від 31.08.2012 не містить суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені, в акті не зазначено норму права, яка була порушена). При розірванні будь якого договору на вимогу однієї сторони у зв'язку з порушенням обов'язків іншою стороною, необхідно враховувати чи мало місце позбавлення значною мірою сторони, яка вимагає розірвання договору, того на що вона розраховувала при укладенні договору, чи заподіяна істотна шкода цим порушенням.
Господарський суд, враховує інтереси відповідача як власника земельної ділянки, але з огляду на дещо нерівне положення орендаря та орендодавця земель, що належать до земель комунальної власності, з урахуванням принципу добросовісності, яким повинен керуватися відповідач при прийнятті рішень щодо оренди земельних ділянок вважає позовну вимогу про визнання недійсним рішення та скасування рішення Миколаївської міської Ради № 23/63 від 20.12.2012р. про розірвання договору оренди землі від 01.12.2008р. № 6092 обґрунтованою і, отже, підлягаючої задоволенню.
Керуючись ст.ст. 32,33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд ,-
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати недійсним та скасувати рішення Миколаївської міської Ради № 23/63 від 20.12.2012р. про розірвання договору оренди землі від 01.12.2008 року № 6092, укладеного між Миколаївською міською радою (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 04056612) та Приватним підприємством "Шанс-Н" (54034, м. Миколаїв, вул. Будівельників,14/2, ідентифікаційний код 33250665).
3. Стягнути з Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська,20, ідентифікаційний код 04056612 на користь Приватного підприємства "Шанс-Н" (54034, м. Миколаїв, вул. Будівельників,14/2, ідентифікаційний код 33250665), витрат по сплаті судового збору у розмірі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн.. 00 коп.)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Коваль
Рішення підписано 12.02.2013 року.