ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-2/18770-2012 12.02.13
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
ДоПриватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»
Провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 29 647,40 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивача Сидорова А.О.
від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 29 647,40 грн.
Ухвалою від 25.12.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.
Представником позивача 22.01.2013р. в судовому засіданні було подано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представники відповідача в призначене судове засідання не з'явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Вимоги ухвали суду від 25.12.2012р. відповідачем не виконано.
Ухвалою від 22.01.2013р. судом було відкладено розгляд справи на 12.02.2013р.
Представники відповідача в призначене судове засідання не з'явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Вимоги ухвал суду від 25.12.2012р. та від 22.01.2013р. відповідачем не виконано.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 12.02.2013р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
14.10.2011р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (Позивач, Страховик) та Дмитрів Олегом Зіновійовичем (Страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті (Договір страхування), за яким було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля марки «Шкода», д.р.н. АТ 5556 АМ (Застрахований автомобіль).
Згідно розгорнутої довідки ДАІ, 05.03.2012 року в м. Івано-Франківську по вул. Коновальця, 228, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля «ВАЗ - 2107», д.р.н. 84968 ІВ, під керуванням Ракута Я.М. та Застрахованого автомобіля під керуванням водія Мельник А.Б.
Відповідно до Постанови Івано-Франківського міського суду від 02.04.2012 року по справі № 0907/4623/2012, Ракуту Я.М. було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
07.03.2012 року Страхувальником було подано до Позивача заяву на виплату страхового відшкодування.
Згідно Звіту № 32/12 від 13.03.2012р., вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, власнику Застрахованого автомобіля складає 30 677,40 грн.
На підставі вищезазначених та інших документів (копії залучені до матеріалів справи) Позивачем було складено Страховий акт № 00086200 від 12.04.2012р. та виплачено страхове відшкодування в розмірі 30 157,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 025710 від 25.07.2012р.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Цивільно-правова відповідальність водія Ракута Я.М., який є винним у ДТП, на момент ДТП була застрахована Відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» на підставі Полісу № АА/6401006, при цьому ліміт відповідальності за полісом по майну - 50 000 грн., франшиза - 510грн.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Як зазначалось вище, відповідно до Постанови Івано-Франківського міського суду від 02.04.2012 року по справі № 0907/4623/2012, Ракуту Я.М. було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.
При виплаті страхового відшкодування Позивачем вже було вирахувано франшизу, передбачену Договором страхування, і при зверненні до суду з даним позовом Позивачем також було вирахувано франшизу, встановлену Полісом № АА/6401006 в сумі 510 грн., та заявлено до стягнення суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 29 647,40 грн. (без франшиз).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню - в сумі 29 647,40 грн.
Сплачена Позивачем сума судового збору за звернення до суду з даним позовом відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літ. «А»; ідентифікаційний код 31093336) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В; ідентифікаційний код 20033533) 29 647 (двадцять дев'ять тисяч шістсот сорок сім) грн. 40 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 12.02.2013р.
Суддя І.О.Домнічева