01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
12.02.13 № 910/2577/13.
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ВКФ "АМПЛІТУДА"
до відповідача-1: Державної служби інтелектуальної власності України, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕНЕРГІЯ"
про визнання недійсним патенту України на корисну модель
Приватне акціонерне товариство "ВКФ "АМПЛІТУДА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 33 від 18.01.2013 р. до Державної служби інтелектуальної власності України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕНЕРГІЯ" про визнання недійсним патенту України на корисну модель.
Позовна заява № 33 від 18.01.2013 р. і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
У частині 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо змісту позовної заяви, з урахуванням яких позовна заява повинна містити, зокрема, найменування та місцезнаходження (для юридичних осіб) сторін.
Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
Повне найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру (ч. 3 ст. 90 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.
Позивачем до позовної заяви додані копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 434744, Статут позивача та довідки АА № 549574 з ЄДРПОУ, відповідно до яких його повним найменуванням позивача є Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна фірма "АМПЛІТУДА".
Фактично у позовній заяві не вказано повного найменування позивача (Приватне акціонерне товариство "ВКФ "АМПЛІТУДА"), оскільки при його вказанні застосовані скорочення: ("ВКФ").
Крім того, у позовній заяві в якості відповідача-2 визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕНЕРГІЯ", місцезнаходженням якого вказано 83038, м. Донецьк, вул. Прогресивна, 13.
В той же час, позивачем не вказано на жодне з джерел (відповідні довідки з ЄДРПОУ, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців тощо), з яких він отримав дані про належність відповідачу-2 саме вказаних у позовній заяві повного найменування та місцезнаходження відповідача-2.
За таких обставин, у позовній заяві не вказано повного найменування позивача, а також суду не доведено підставність зазначення у позовній заяві повного найменування та місцезнаходження відповідача-2, що свідчить про недодержання вимог статті 54 ГПК України та, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачеві згідно п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою слід також звернути увагу на наступне:
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Додані позивачем до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, оскільки не містять зазначення назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка засвідчувала копії, а також не містять дати засвідчення копій, крім того, копії наступних документів - вимоги № 358 від 03.12.2012 р., формули до патенту України № 58196 на корисну модель, опису до патенту України № 58196 на корисну модель, витягу з Галузевого стандарту ОСТ 26-2005-83 від 23.05.1983 р., витягу з "Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском", взагалі подані у вигляді ксерокопій та жодним чином не засвідчені.
Слід також врахувати, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПУ України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги. Зокрема, в абз. 2 стор. 2 позовної заяви позивач вказує на отримання ним від відповідача-2 листа № 358 від 03.12.2012 р. з вимогою негайно припинити виготовлення, пропонування для продажу, імпорт (ввезення) та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях "Ящик акумуляторний батарейний вибухобезпечний АБВ" з тих підстав, що відповідач-2 отримав дозвіл (ліцензію) на використання корисної моделі, патент № 58196 "Вибухонебезпечний ящик для акумуляторної батареї", та здійснює виробництво та продаж цих ящиків. В той же час, відповідний дозвіл (ліцензія), виданий відповідачу-2, до позовної заяви не доданий, його ідендивідуалізуючі ознаки не вказані, а з доданої до позовної заяви копії опису до патенту на корисну модель № 58196 вбачається, що власниками даного патенту є фізичні особи - Калус Костянтин Якович та Гураль Василь Володимирович.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Суддя О.В.Гумега