21 листопада 2006 р.
№ 10/107-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Т.Б. Дроботової,
суддів :
Н.О. Волковицької,
Л. І. Рогач
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємства “Херсон-метал»
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 13.09.2006р.
у справі
№ 10/107-06
господарського суду
Херсонської області
за позовом
Відкритого акціонерного товарства “Теплоенергомонтаж» в особі Костянтинівського монтажного управління ВАТ “Теплоенергомонтаж»
до
Приватного підприємства “Херсон-метал»
про
стягнення заборгованості
за участю представників:
позивача
Грицай О.І.
відповідача
не з'явився (про дату та місце судового засідання повідомлений належним чином)
Відкрите акціонерне товариство «Теплоенергомонтаж" в особі Костянтинівського монтажного управління ВАТ «Теплоенергомонтаж" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства «Херсон-метал" про стягнення з останнього 71933,10грн., в тому числі 37.804,22 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 2-ПР-05, укладеному між сторонами 18.01.2005р., та 34.128,88 грн. пені за неналежне виконання умов договору.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 30.05.2006р. (суддя Александрова Л.І.) позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 37804,22 грн. основного боргу, 26.871,04 грн. пені, 646,75 грн. державного мита та 106,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Судове рішення обгрунтоване частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України та частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України, що визначає порядок виконання зобов'язання та наслідки його порушення; відмовляючи у стягненні пені, суд керувався частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.09.2006р.(судді -В.А. Кричмаржевський, М.В. Мірошниченко, В.М.Хуторной) рішення господарського суду Херсонської області від 30.05.2006р. залишено без змін.
Постанова вмотивована повнотою встановлення судом першої інстанції обставин справи та вірним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Приватного підприємства “Херсон-метал» звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить їх скасувати, мотивуючи касаційну скаргу доводами про прийняття постанови при неправильному застосуванні норм процесуального права, а саме, статей 42, 22, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, скаржник вважає, що внаслідок відмови в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи його було позбавлено можливості викласти заперечення проти позову, чим порушено принцип рівності сторін у судовому процесі.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав, усно доводи касаційної скарги відхилив. Відповідач не скористався правом на участь представника в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу від 18.01.2005р. № 2-ПР-05, згідно з умовами якого та специфікації №1 до нього відповідач зобов'язався продати, а позивач купити металопродукцію, а саме, 46 тонн листів - 20мм, 14 тонн листів - 30мм та 6,606 тонн балок - Б2 на умовах стовідсоткової передоплати.
Згідно з виставленими рахунками відповідача позивач повністю їх оплатив у сумі 333.644,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням №272 від 25.02.2005р.
Відповідно до п.2 Специфікації №1 до Договору строк поставки визначений - 20 днів з моменту надходження оплати на рахунок відповідача.
Попередніми інстанціями досліджено, що відповідач виконав договірні зобов'язання частково - передав позивачеві товар на загальну суму 295.840,54 грн., про що свідчать видаткові накладні №№РН-0000031, РН-55 та РН-70., отже недопоставка товару позивачу склала - 37.804,22 грн.
У зв'язку з несвоєчасними поставками товару, порушенням передбачених договором строків поставки, позивач надіслав відповідачеві вимоги про сплату коштів за недопоставлений товар та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань від 19.07.2005р., 18.10.2005р., після отримання яких відповідач допоставив товар, однак вимогу від 10.03.2006р. залишив без задоволення..
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та на підставі пункту 7.2 договору від 18.01.2005р. №2-ПР-05 за прострочку поставки товару позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, яка діяла на момент прострочки від загальної суми заборгованості за кожний день прострочки, що становить - 37.128,88 грн.
Відповідно до статей 230, 232 Господарського кодексу України пеня є штрафною санкцією за не виконання або неналежне виконання господарських зобов'язань. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, суди прийшли до правомірного висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу, що становить вартість недопоставленої продукції в сумі 37.804,22 грн., та пені в частині 26871,04 грн.
Також апеляційною інстанцією встановлено, що за клопотанням Приватного підприємства “Херсон-метал» про відкладення розгляду справи, представник якого не з'явився у судове засідання від 16.05.2006р., господарський суд Херсонської ухвалою від 16.05.2006р. задовольнив клопотання відповідача, відклавши справу, та призначив її розгляд на 30.05.2006р.
30.05.2006р. відповідач вдруге не забезпечив явки у судове засідання свого представника та вдруге подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд це клопотання не задовольнив, дійшовши висновку про намагання відповідача навмисно затягнути розгляд справи.
З'ясувавши вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд відхилив доводи апеляційної скарги щодо допущених судом першої інстанції порушень процесуальних прав відповідача, зазначивши, що суд діяв у відповідності до вимог статей 75, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статей 42, 43 цього Кодексу правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідач має право користуватися правами, наданими йому статтею 22 вказаного Кодексу, в тому числі шляхом викладення своєї позиції у відзиві на позовну заяву.
Водночас за частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Відповідно до вимог статей 75, 77 Господарського процесуального кодексу України в разі неподання сторонами відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами. Господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, наявність чи відсутність таких обставин визначається судом.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком апеляційного господарського щодо недоведеності відповідачем обставин порушення судом першої інстанції статті 22 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний суд в порядку статей 43, 99, 101 цього Кодексу всебічно, повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив докази, подані відповідачем в обгрунтування своїх вимог та заперечень.
З урахуванням наведеного, у касаційній скарзі обгрунтування підстав для зміни чи скасування прийнятої у даній справі постанови не вбачається.
Будь-яких інших доводів про порушення судом норм матеріального чи процесуального права у касаційній скарзі не наведено.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи; викладені в касаційній скарзі доводи спростовано проаналізованими нормами чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Херсон-метал» залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.09.2006р. у справі № 10/107-06 господарського суду Херсонської області залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач