83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.11.06 р. Справа № 44/373
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Остапенко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Орловське» (представник Писаченко Л.П., довіреність 195 від 14.11.06 року), до відкритого акціонерного товариства «Племптахозавод імені Чкалова» (представник Попович О.С., довіреність від 27.11.06 року), про стягнення заборгованості у розмірі 7'119,08 грн.,
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Орловське» (далі - Продавець) звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості пені 2'763,77 грн. та заборгованості 7'119,08 грн. за поставлену відкритому акціонерному товариству «Племптахозавод імені Чкалова» (далі - Покупець) сільськогосподарську продукцію. Позовні вимоги Продавця ґрунтуються на неналежному виконанні та простроченні відповідачем грошового зобов'язання, яке виникло з поставки тритікале Р-6 та АД-52 (далі - Товар) на загальну суму 13'119,08 грн. за договором купівлі-продажу № 65 від 01.09.04 року.
Представник Продавця в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та на підставі статті 22 ГПК України зменшив позовні вимоги до суми основного боргу 7'119,08 грн.
Представник Покупця визнав позов у обсязі основного боргу та просив суд про розстрочку виконання рішення до 01.09.07 року через важке фінансове становище відповідача та неврожай.
Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у обсязі зменшених позовних вимог виходячи з наступного.
Дослідивши Договір, з якого виникли права та обов'язки сторін у справі № 44/373, суд дійшов висновку, що фактично укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 ЦК України.
Таким чином, в силу статей 655 ЦК України та розділів 1-3 Договору, Продавець зобов'язався передати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти майно і сплатити за нього суму коштів до 30.09.04 року.
Факт поставки Товару підтверджено накладною внутрішньогосподарського призначення № 1044 від 03.09.04 року, підписаною представником сторін, а також довіреністю ЯЗБ № 205599 від 03.09.06 року на ім'я Горбуненко В.О., якому надано право отримати від імені Покупця Товар. Згідно пункту 2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку № КО-1 і № М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98 року № 263, накладна (типова форма № М-20) є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку, тому виходячи з системного аналізу наведених вище норм, суд вважає, що надані позивачем накладна та довіреність - є належним доказом здійснення передачі відповідачу Товару, а також прийняття цього Товару останнім.
Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з належністю виконання Продавцем своїх зобов'язань за Договором - суду не надавалися.
За змістом позовної заяви відповідач частково, на суму 6'000 грн., здійснив виконання грошового зобов'язання шляхом зустрічної поставки соняшника в порядку статті 600 ЦК України. Наявність кредиторської заборгованості відповідача перед позивачем на суму 7'119,08 грн. додатково підтверджено змістом відзиву.
Згідно пункту 3.1 Договору, право грошової вимоги позивача до відповідача у спірних правовідносинах виникло 01.10.04 року.
Наразі, зобов'язання Покупця перед Продавцем оплатити Товар у розмірі 7'119,08 грн. на момент порушення судом провадження у справі - не виконане, на порушення норм статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки означене не суперечить закону та не порушує прав третіх осіб.
Таким чином, причиною виникнення спору є протиправне порушення Покупцем умов Договору, а також норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів купівлі-продажу.
Клопотання відповідача щодо надання відстрочки виконання рішення до 01.09.04 року не може бути задоволене судом, оскільки відстрочка виконання судового рішення згідно статті 121 ГПК України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Водночас, Покупцем не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду (відсутність коштів, неврожай) та жодним чином не обґрунтовано термін, на який слід відстрочити виконання судового рішення. Навпаки, суд при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення має враховувати поряд з іншими обставинами наявність інфляційних процесів у економіці держави. Аналогічні висновки містяться і в пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 року № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України». За даними листа Національного банку України № 15-211/46 від 16.01.04 року, листа Державного комітету статистики України № 11/1-1-8а/1б від 11.01.05 року та листа Державного комітету статистики України № 11/1-8/1 від 13.01.06 року, індекс інфляції в Україні протягом 2003-2005 років становив 108,2%, 109% та 113,5% на рік відповідно. Таким чином, в економіці України спостерігається стале формування інфляційних процесів.
З моменту виникнення права вимоги до моменту прийняття судового рішення сума інфляційних втрат Продавця вже склала 2'021,93 грн., а до 01.09.07 року, до якого відповідач просить надати відстрочку виконання рішення, означена сума становитиме ще більшу суму. Тому прийняття судом рішення про відстрочку виконання рішення суду порушить законні права позивача у справі № 44/373.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки з вини цього суб'єкта виник спір.
На підставі ст.ст.11, 525, 526, 530, 625, 655-697 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 78, ст.ст.82-85, 112 ГПК України, суд -
Задовольнити позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Орловське» до відкритого акціонерного товариства «Племптахозавод імені Чкалова» про стягнення заборгованості у розмірі 7'119,08 грн.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Племптахозавод імені Чкалова» на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Орловське» суму боргу 7'119,08 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 102 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 3 примірниках:
1 - позивачу
2 - відповідачу
3 - господарському суду Донецької області