"21" листопада 2006 р.
Справа № 25/417-06-10644
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Ліпчанської Н.В.
Суддів Андрєєвої Е.І.
Мацюри П.Ф.
При секретарі Федорові В.А.
за участю представників сторін від:
позивача Мокрий Р.В., довіреність № б/н, дата видачі : 10.10.06; ТОВ "Охорона-комплекс-Іллічівськ";
відповідача - Мазуркевич Р.В., довіреність № 15/2-2817, дата видачі : 04.09.06; Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області;
розглянувши апеляційну скаргу Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області
на ухвалу господарського суду Одеської області від 16.10.2006 р.
по справі № 25/417-06-10644
за позовом ТОВ «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ІЛЛІЧІВСЬК»
до Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області
про зобов'язання укласти договір оренди майна та про припинення дії договору про надання послуг від 01.03.03р.
Встановив:
16.10.2006р. ТОВ «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ІЛЛІЧІВСЬК» ( далі Товариство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області ( далі Управління) про зобов'язання укласти договір оренди майна, що є предметом договору оренди від 01.10.2005р. № А-11, строком на 1 рік, та про припинення дії договору про надання послуг від 01.03.03р.
Водночас з цим, позивач заявив клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві на час розгляду справи вчиняти дії щодо повернення майна орендованого за договором оренди № А-11 від 01.10.2005р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2006р. клопотання Товариства про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Управлінню заборонено здійснювати будь-які дії щодо витребування у Товариства орендованого майна, що є предметом договору оренди № А-11 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 01.10.05р., укладеного між Управлінням та Товариством, до вирішення справи по суті.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, Управління звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, як таку, що є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права. Обґрунтовуючи свою позицію, апелянт вважає, що встановлена місцевим господарським судом заборона здійснювати відповідачу до вирішення справи по суті будь-які дії щодо витребування у позивача вже орендованого останнім майна жодним чином не пов'язана з предметом спору. Таким чином , суд порушив вимоги ст. 66 ГПК України, вживши заходи до забезпечення позову не маючи для цього підстав, визначених вказаною статтею.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень, позивач посилається на повернення орендованого майна відповідачу згідно акту передання основних засобів, датованим 04.10.2006р., яке було спричинене наполегливими вимогами останнього повернути йому майно.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, а також законність та обґрунтованість прийнятої судом ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з нормами ст.66 ГПК України господарський суд вправі вжити заходи до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Оскільки закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, господарський суд в кожному конкретному випадку повинен правильно оцінити обставини справи та прийняти відповідне рішення.
Нормами статті 67 ГПК України передбачені заходи до забезпечення позову, в тому числі і заборона відповідачеві вчиняти певні дії. Однак, зазначений захід забезпечення позову передбачає заборону певних дій відповідача у разі знаходження спірного майна в його користуванні, а не навпаки
Суд вправі на підставі зазначеної статті заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Однак, в цьому випадку мається на увазі застосування такого заходу у разі, коли спірне майно знаходиться у інших осіб на підставах, передбачених законом (оренда, найом, безоплатне користування тощо). Тобто, у даному разі такою іншою особою є позивач, у якого спірне майно знаходиться на правах оренди, а не відповідач, який є власником цього майна. Тому заборонити власникові майна витребування в установленому законом порядку майно, що є його власністю, суд не вправі.
Задовольняючи клопотання позивача про забезпечення позову, суд не зазначив, в чому саме невжиття таких засобів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Крім того, як встановлено у судовому засіданні апеляційного суду, на час прийняття ухвали майно, що є предметом договору оренди, добровільно повернуто орендарем орендодавцю на підставі акту від 04.10.2006р., який надав позивач в підтвердження цього факту.
При таких обставинах, коли суд прийняв ухвалу про забезпечення позову без встановлення всіх обставин, які є суттєвими для її прийняття, і всупереч вимогам процесуального законодавства, така ухвала підлягає скасуванню.
Скасовуючи ухвалу, судова колегія відмовляє позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову з підстав, викладених в даній постанові.
Керуючись ст.ст.101, 103-106 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 16.10.2006 р. по справі № 25/417-06-10644 скасувати.
В задоволенні заяви ТОВ «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ІЛЛІЧІВСЬК» про забезпечення позову відмовити.
Справу передати до господарського суду Одеської області на розгляд по суті .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий суддя Н.В.Ліпчанська
Суддя Е.І.Андрєєва
Суддя П.Ф.Мацюра