21.11.06р.
Справа № А11/355-06
За позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства з іноземними інвестиціями "Укртрубоізол", м. Дніпропетровськ
про стягнення 90 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники сторін:
Від позивача: Іващенко С.Г., довіреність № 03-06\22 від 11.01.06р., провідний спеціаліст
Від відповідача: не з'явився
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 90 грн., що складають суму штрафних санкцій несплачених відповідачем за нестворені в 2005 році робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, документи витребувані судом не надав.
В судовому засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови (ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -
Відповідно до звіту відповідача про працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ за 2005 рік, що залучено позивачем до матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становила 83 працівника, у зв'язку з чим норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у відповідності до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №875-ХІІ (далі - Закон) становить 3 робочих місця, тоді як фактично було зайнято 2 робочі місця.
Згідно з ч.1 ст.19 Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено Законом.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце незайняте інвалідом.
Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі-Положення), затвердженим постановою КМ України від 03.05.1995 року №314, визнано, що робоче місце інваліда -це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда (п.1); робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п.3); підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів (п.5).
П.14 Положенням встановлено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
При цьому частиною першою ст.18 Закону і п.10 Положення, передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів з врахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Отже, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, а створення робочих місць має відбуватися з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, направлених на підприємство органами з їх працевлаштування, визначеними ст.18 Закону.
Позивач не надав суду доказів того, що на підприємство відповідача направлялись пропозиції про працевлаштування інвалідів, або інваліди самі звертались з метою працевлаштування, а їм було в цьому відмовлено.
Сума штрафних санкції за звітом складає 7 981, 93 грн., несплачена відповідачем сума штрафних санкцій за нестворені в 2005 році робочі місця для інвалідів становить 90 грн.
З огляду на викладене у господарського суду відсутні підстави для примусового стягнення несплаченої суми штрафних санкцій.
Керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, ст.ст. 94, 160-163, 167, 186, 254, п.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу Адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.Ф. Мельниченко