Справа № 201/841/13-а
2а/201/52/2013
05 лютого 2013 року м. Дніпропетровськ
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Брага А.В. розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої у м. Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
03 жовтня 2011 року позивач звернулась до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, в якому просила суд, визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати її одноразової допомоги учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, стягнути з відповідача на користь позивача одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 27 210,00 гривень, стягнути з відповідача на користь позивача 500,00 гривень, в рахунок відшкодування оплати послуг з надання правової допомоги (а.с.3-6а).
03 жовтня 2011 року ухвалою Жовтневого районного суд м. Дніпропетровська було відкрито скорочене провадження у даній справі в межах строку звернення до адміністративного суду, в іншій частині позов було залишено без розгляду. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять (а.с.1).
09 листопада 2011 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська провадження по вищевказаній адміністративній справі було закрито, адміністративний позов залишено без розгляду (а.с.20).
13 грудня 2012 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду було скасовано ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2011 року та направлено справу для продовження розгляду (а.с.41)
04 лютого 2013 року представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради подав заперечення на позов, в яких зазначено, що позов не підлягає задоволенню, оскільки вимоги чинного законодавства при виплаті одноразової допомоги позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС дотримуються у повному обсязі, а також просив застосувати до спірних правовідносин строку позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії та є особою, на яку поширюється дія статті 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами внесеними згідно з Законом N 107-VI від 28 грудня 2007 року, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами внесеними згідно з Законом N 107-VI від 28 грудня 2007 року, конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Оскільки порядок застосування цього закону визначається Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання, 26 липня 1996 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до вищезазначеної постанови розмір одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам 3-ї групи становить 189,60 гривень.
Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 07 червня 2010 року, відповідачем було нараховано та виплачено у липні місяці 2010 року одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом 3 групи, в розмірі 189,60 гривень.
Відповідно до ст. ст. 113, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Статтею 52 ЗУ «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Згідно п. 3 прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2012 рік» положення статті 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( 796-12 ) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України вбачається, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року главу 6 розділу III КАС України доповнено статтею 183-2 - «Скорочене провадження».
Відповідно до п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
За результатами розгляду справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, перевіривши матеріали справи що надійшли до суду, суд вважає, що є достатньо підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в зв'язку з відсутністю порушення прав позивача з боку Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 94 КАС України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за можливе судові витрати у справі понесені позивачем при звернення до суду у сумі 500,00 гривень покласти на останню
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 19, 75, 95, 147, 150, 152 Конституції України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», ст.ст. 48, 62, 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012, Постановою КМУ від 12.07.2005р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої у м. Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду в сумі 500,00 гривень не відшкодовуються.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Суддя: А.В. Брага