06 лютого 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.
при секретарі - Корсун Я.О.
за участю прокурора - Коваленко О.В.
обвинуваченого - ОСОБА_1
потерпілого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 1-кп/201/36/2013 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, не одруженого, освіта середня, раніше судимого: 14 березня 2002 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 187 КК України до трьох років позбавлення волі з дворічним іспитовим строком, 03 вересня 2003 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 286, ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України до п'яти років та трьох місяців позбавлення волі, звільнений від покарання 04 липня 2007 року за постановою Желтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2007 року умовно-достроково на не відбуту частину покарання один рік два місяці та вісім днів, 07 квітня 2010 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до п'яти років позбавлення волі з трирічним іспитовим строком, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_1 07 січня 2013 року близько 04.00 години, знаходився біля магазину «Молоко» в районі буд. 40, 46 по пр. Героїв в м. Дніпропетровську, де побачив потерпілого ОСОБА_2, якого визначив як об'єкт свого злочинного посягання. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1, діючи повторно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до потерпілого ОСОБА_2 та спробував відкрито викрасти належне йому майно шляхом проникнення в кишеню куртки останнього, на що потерпілий перехватив ліву руку обвинуваченого, однак ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, наніс останньому декілька ударів в область голови та обох рук, чим подавив волю ОСОБА_2 до опору. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_2, а саме: мобільним телефоном «Samsung duos» IMEY: НОМЕР_1, вартістю 1 000,00 гривень, в якому знаходилась карта пам'яті, вартістю 30,00 гривень, гарнітуру, вартістю 200 гривень, а також гаманець, який не має матеріальної цінності, з грошовими коштами у розмірі 1 000,00 гривень, а всього на загальну суму 2 230,00 гривень. Заволодівши чужим майном, обвинувачений місце вчинення кримінального правопорушення залишив, розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на вищевказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.
Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв'язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який позитивно характеризується, визнав вину в повному обсязі та щиро покаявся, сприяв розкриттю злочину, що суд відносить до пом'якшуючих його покарання обставин. До обтяжуючої покарання обвинуваченого обставини, суд відносить рецидив злочинів.
Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 07 квітня 2010 року був засуджений вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області до п'яти років позбавлення волі зі звільненням його від відбуття призначеного покарання на підставі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком три роки, при цьому в період останнього вчинив нове кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим суд вважає за потрібне визначити остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України, застосувавши в даному випадку принцип часткового приєднання покарання за попереднім вироком.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, однак не в максимальному розмірі строку покарання, оскільки на думку суду, саме таке покарання буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідкам, особи обвинуваченого, а також вимогам ст. 65 КК України.
Вирішуючи позовні вимоги потерпілого щодо стягнення з обвинуваченого майнової шкоди на суму 1 230,00 гривень, а також моральної шкоди на суму 1 000,00 гривень, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини призначеного вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2010 року покарання у виді одного року та одного місяця позбавлення волі, остаточно визначивши покарання у виді п'яти років та одного місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 11 січня 2013 року, залишивши міру запобіжного заходу без змін - тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди 1 230 гривень (одна тисяча двісті тридцять) 00 коп., а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000,00 гривень (одна тисяча) 00 коп.
Речовий доказ по справі - мобільний телефон «Samsung duos» - залишити за належністю ОСОБА_1.
Речовий доказ - договір фінансового кредиту № 49120 від 07 січня 2013 року - залишити у матеріалах кримінального провадження для зберігання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: К.О. Шелестов