"05" липня 2011 р. справа № 2а-1569/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2010 р. у справі № 2а-1569/2010 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги особі, яка має статус «дитина війни»,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області, в якому просив визнати бездіяльність відповідача неправомірною. Зобов'язати відповідача вчинити дії по нарахуванню щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Зобов'язати відповідача вчинити дії по нарахуванню щомісячної соціальної допомоги до пенсії за період 2006-2010 роки в сумі 7021,41грн.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.10.10 позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо невиплати щомісячної соціальної допомоги згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 2006-2010 роки та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як особі, яка має статус «дитина війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 2006-2010 роки - залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.11.10 (суддя Олефіренко Н.А.), прийнятою за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, позов задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача неправомірною. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та сплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 14 квітня 2010 року та у подальшому в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (а.с.20-21), в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовної заяви.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як особі, що має статус «Дитина війни», позивачу у 2007 році не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки на 2010 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не обмежена, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, з урахуванням вимог ст. 99 КАС України, зроблено правильний висновок, що в період з 14 квітня 2010 року позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та сплатити позивачеві передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії за період з 14 квітня 2010 року та у подальшому, оскільки в цій частині постанова фактично спрямована на майбутнє, а не на захист порушеного права позивача, що суперечить визначеному ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданню адміністративного судочинства.
Захист прав, свобод та інтересів передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, внаслідок чого зобов'язання відповідача здійснити будь-які дії на майбутнє без встановлення факту порушення з боку відповідача є безпідставним.
Також колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що не можуть бути вирішені позовні вимоги на майбутнє, оскільки правовідносини між сторонами врегульовані певними правовими нормами, які в подальшому можуть бути змінені в установленому порядку, що в свою чергу призведе до зміни у правовідносинах між сторонами.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги визначені позивачем межі пред'явлених вимог, колегія суддів вважає, що підлягають задоволенню вимоги, пред'явлені за період з 14.04.2010 по 05.11.2010 (дата винесення судом першої інстанції рішення).
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відсутність грошових коштів на виплату підвищення до пенсії в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та сплатити підвищення до пенсії позивачу як дитині війни, прийняв правильне по суті рішення, але не вірно визначив період такого перерахунку і виплати, що, виходячи з положень ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2010 р. у справі № 2а-1569/2010 -змінити, виклавши абзац третій її резолютивної частини в редакції:
«Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області здійснити перерахунок та сплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 14.04.2010 по 05.11.2010 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум».
В іншій частині постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2010 р. у справі № 2а-1569/2010 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко