Справа № 412/11095/2012
4-с/201/4/2013
30 січня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Демидової С.О.
при секретарі Пєронкові М.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на незаконні дії та бездіяльність державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Квашенко Д.В.,-
ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на дії державного виконавця. В обґрунтування скарги посилається на те, що 06 січня 2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з нього 1 000 грн. на користь ВД Фонду НВВ у м. Дніпропетровську, а 19 березня 2012 року постанову про накладення арешту на належне йому майно. При цьому встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази надіслання копії вказаної постанови на його адресу, внаслідок чого він був позбавлений права на своєчасне оскарження, а у разі згоди з нею - можливості виконання її у добровільному порядку. Тому просить суд визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Квашенко Д.В. Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ у зв'язку із не направленням копій постанови від 06 січня 2012 року про відкриття виконавчого провадження та постанови від 19 березня 2012 року про накладення арешту на рухоме майно; визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Квашенко Д.В. Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ у зв'язку із не направленням запитів до податкових органів та банківських установ для з*ясування наявності грошових коштів 1 000 грн., що підлягали стягненню; визнати не обґрунтованими і незаконними дії державного виконавця Квашенко Д.В. Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ у зв'язку із винесенням постанови від 19 березня 2012 року про накладення арешту на рухоме майно.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої вимоги на дії та бездіяльність державного виконавця та пояснив, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 06 січня 2012 року він не отримував, а про її існування дізнався лише 29 березня 2012 року при ознайомленні з виконавчим провадженням, також на його думку державним виконавцем було порушено порядок вчинення виконавчих дій при винесенні постанови про накладення арешту від 19 березня 2012 року, а саме державним виконавцем без направляння запитів стосовно наявності на рахунках боржника коштів було винесено постанову від 19 березня 2012 року про накладення арешту на майно боржника.
Державний виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та пояснив, що всі дії державного виконавця Квашенко Д.В. були вчиненні згідно діючого законодавства.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 384 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.
За приписами ст. 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Статтею 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 року № 202/98-ВР встановлено, що Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Статтею 2 вказаного Закону, передбачено правову основу діяльності державної виконавчої служби, відповідно до якої, правова основа діяльності державної виконавчої служби становить Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Вимогами ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, який діяв на час проведення спірних виконавчих дій) від 21.04.1999 року № 606-ХІУ, «Інструкцією про проведення виконавчих дій», затвердженої Наказом Мінюсту № 115/5 від 22.09.2003року в редакції наказу №40/5 від 21.04.2005 року та інші нормативно-правові акти.
Статтею 2 вказаного Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. (ст. 6 вказаного Закону).
Статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи якими серед іншого є - виконавчі листи.
Стаття 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі поданої заяви начальника відділення виконавчої дирекції ФССНВУ та виконавчого документа, а саме виконавчого листа № 2-43/10 від 22 червня 2010 року виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь відділення виконавчої дирекції ФССНВУ заборгованості у розмірі 1 000 грн., який був переданий до виконання 04 січня 2012 року, 06 січня 2012 року державним виконавцем ДВС Квашенко Д.В. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з підстав чого була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та супровідним листом № 013-14/115 від 06 січня 2012 року була направлена на адресу боржника та стягувача.
Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.
Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно п. 3.6.2 Інструкції № 115/5 копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається боржнику. Відповідно п. 4.1.1 Інструкції № 115/5 державний виконавець починаючи виконувати рішення повинен пересвідчитись, - чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк. Постанова вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток. У разі, якщо копія постанови одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати, - державний виконавець відкладає провадження у порядку ст.32 Закону та поновлює строк для добровільного виконання.
Відповідно п. 5.6.2 Інструкції № 115/5 копія постанови про накладення арешту не пізніше наступного дня надсилається боржнику.
Так згідно матеріалів виконавчого провадження постанова про відкриття виконавчого провадження від 06 січня 2012 року була направлена ОСОБА_1 - 06 січня 2012 року за вих.. № 03-14/115, постанова про накладення арешту від 19 березня 2012 року направлена ОСОБА_1 -19 березня 2012 року за вих. № 15-14/5392 на адресу м. Дніпропетровськ, вул. Радіо 10, однак згідно матеріалів виконавчого провадження ОСОБА_1 лише 29 березня 2012 року отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, про отримання постанови від 19 березня 2012 року про накладення арешту відомості взагалі відсутні.
Згідно п. 5.1.1 Інструкції № 115/5 стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в т.ч. кошти на рахунках та вкладах боржник в установах банків. Згідно п.5.1.3 Інструкції № 115/5 за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів і цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника. Так відповідно абзацу 3 п. 5.1.3 Інструкції № 115/5,- якщо в боржника - фізичної особи достатньо коштів та цінностей для задоволення вимог за виконавчими документами, то стягнення не може бути звернено на інше майно. Крім того, абз. 2 п. 5.1.5 Інструкції № 115/5 прямо передбачено, що державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача й не ускладнюють виконання рішення.
Так в матеріалах виконавчого провадження до винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на майно від 19 березня 2012 року відсутні запити про наявність у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, однак державним виконавцем в порушення вимог інструкції № 115/5 19 березня 2012 року було накладено арешт на майно, та тільки 10 липня 2012 року постановою державного виконавця накладено арешт на кошти боржника.
Згідно п. 3.6.3 Інструкції № 115/5 державний виконавець має право накласти арешт на майно та оголосити заборону про його відчуження лише за заявою стягувача, однак в матеріалах виконавчого провадження така заява відсутня.
Згідно п. 4.2.3 Інструкції № 115/5 для проведення виконавчих дій у неробочі та святкові дні державним виконавцем виноситься постанова, яка затверджується начальником органу ДВС, однак в матеріалах виконавчого провадження мається акт від 08 березня 2012 року , який складений у святковий день, однак постанова про проведення дій у святкові дня відсутня.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Враховуючи викладені обставини, оцінюючи всі письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги заявника є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Згідно ст. 388 ЦПК України судові витрати пов'язанні з розглядом скарги, покладаються судом на відділ державної виконавчої служби, якщо було поставлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Керуючись ст.ст. 7, 24, 27, 44. 77. 85 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 11, 60, 208-210, 387, 388 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії та бездіяльність державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Квашенко Д.В. - задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Квашенко Д.В. у зв'язку із не направленням копії постанови від 06 січня 2012 року про відкриття провадження та постанови від 19 березня 2012 року про накладення арешту на рухоме майно.
Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Квашенко Д.В. в зв'язку із не направленням запитів до податкових органів та банківських установ для з*ясування наявності грошових коштів 1 000 грн. що підлягали стягненню.
Визнати незаконними дії державного виконавця Квашенко Д.В. Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ у зв'язку із винесенням постанови від 19 березня 2012 року про накладення арешту на рухоме майно.
Судові витрати по справі в розмірі 114 грн. 70 коп. покласти на Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
Ухвала суду може бути оскаржена через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя С.О.Демидова