"29" червня 2011 р. справа № 2а-2877/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-2877/2010 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області, в якому просив поновити пропущений строк для звернення до суду з адміністративною позовною заявою. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по теперішній час.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.10 відмовлено ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2006 року по 14 травня 2010 року.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.12.10 (суддя Круговий О.О.), прийнятою за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, позов задоволено повністю. Визнано неправомірною бездіяльність відповідача. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 15 травня 2010 року, і в подальшому, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (а.с.26-27), в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовної заяви.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як особі, що має статус «Дитина війни», позивачу у 2007 році не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки на 2010 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не обмежена, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, з урахуванням вимог ст. 99 КАС України, зроблено правильний висновок, що в період з 15 травня 2010 року позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та сплатити позивачеві передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії за період з 15 травня 2010 року та у подальшому, оскільки в цій частині постанова фактично спрямована на майбутнє, а не на захист порушеного права позивача, що суперечить визначеному ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданню адміністративного судочинства.
Захист прав, свобод та інтересів передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, внаслідок чого зобов'язання відповідача здійснити будь-які дії на майбутнє без встановлення факту порушення з боку відповідача є безпідставним.
Також колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що не можуть бути вирішені позовні вимоги на майбутнє, оскільки правовідносини між сторонами врегульовані певними правовими нормами, які в подальшому можуть бути змінені в установленому порядку, що в свою чергу призведе до зміни у правовідносинах між сторонами.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги визначені позивачем межі пред'явлених вимог, колегія суддів вважає, що підлягають задоволенню вимоги, пред'явлені за період з 15.05.2010 по 08.12.2010 (день прийняття рішення судом першої інстанції).
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відсутність грошових коштів на виплату підвищення до пенсії в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та сплатити підвищення до пенсії позивачу як дитині війни, прийняв правильне по суті рішення, але не вірно визначив період такого перерахунку і виплати, що, виходячи з положень ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.197, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-2877/2010 -змінити, виклавши абзац третій її резолютивної частини в редакції:
«Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та сплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 15.05.2010 по 08.12.2010 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум».
В іншій частині постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2010 р. у справі № 2а-2877/2010 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко