Єдиний унікальний номер 2-825/11
06 лютого 2013 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Залімської Н.В.,
при секретарі Кравцову С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
ОСОБА_1 21 червня 2005 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним проходом та зобов'язання вчинити певні дії.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
05 вересня 2012 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що її дід ОСОБА_4 побудував домоволодіння АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_4 зазначене домоволодіння за заповітом успадкувала ОСОБА_1 ОСОБА_2 в 2005 році почав чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою спільного користування. Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд зобов'язати ОСОБА_2 усунути порушення її прав володіння та користування землею спільного користування між домоволодіннями АДРЕСА_1 шляхом поновлення стану земельної ділянки, який існував до 2005 року - до порушення її прав володіння та користування зазначеною земельною ділянкою, а саме: зняти замок з хвіртки воріт загального користування, а з внутрішньої сторони відкрити доступ до хвіртки та воріт, знявши сітку - рабиця; повністю відновити колодязь з водою, який було викопано для загального користування двох сімей домоволодінь АДРЕСА_1 та знаходився на території спільного користування, очистивши його від забруднення стічними водами, а також зняти замок та металевий обруч; очистити територію спільної земельної ділянки між їхніми домоволодіннями, зобов'язавши ОСОБА_2 прибрати звалище непотрібних речей: металеві діжки, металеві конструкції, використані колеса автомобілів, мішки зі сміттям і т.д., розміщені під її домоволодінням, на території земельної ділянки спільного користування, не чинити ОСОБА_1 перешкоди у володінні та користуванні спільною земельною ділянкою.
12 квітня 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у праві користування земельною ділянкою та знесення самовільних забудов. 06 лютого 2012 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов'язання знести самовільні забудови. В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_2 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 Після його смерті усе належне йому майно, в т.ч. домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, успадкував ОСОБА_2 Раніше цей будинок значився за адресою: АДРЕСА_2 і був розташований на земельній ділянці площею 900 кв.м. розміром 18 на 50 м. На цій земельній ділянці ОСОБА_4 побудував будинок, який зараз належить ОСОБА_1 Рішенням виконкому Таромської селищної Ради від 09 грудня 1959 року земельна ділянка по АДРЕСА_2 була розподілена навпіл. ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_2, всупереч нормативним вимогам діючого законодавства, побудувала прибудову до свого будинку, яка знаходиться на межі між домоволодіннями. Також ОСОБА_1 без відповідних дозволів, не дотримуючись будівельних норм та правил побудувала на межі з домоволодінням ОСОБА_2 туалет та зливну яму. ОСОБА_2, уточнивши позовні вимоги, просив суд усунути загрози його життю, здоров'ю, майну та перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести своїми силами та за свій рахунок самовільно збудовану прибудову а-1, а1-1 до житлового будинку А-1 та самовільно збудований туалет і зливну яму за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, зустрічний позов ОСОБА_2 не визнали.
ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали в повному обсязі, свій позов підтримали та просили його задовольнити.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належало ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 06 грудня 1972 року, виданого виконкомом Таромської селищної Ради депутатів трудящих на підставі рішення виконкому Таромської селищної Ради депутатів трудящих № 23 від 09 грудня 1971 року замість ухвали нарсуду від 29 квітня 1958 року (а.с. 39 том І).
Вищезазначене домоволодіння було розташоване на земельній ділянці площею 900 кв.м. розміром 18х50 м, про що свідчить схематичний план від 20 березня 1958 року (а.с. 37 том І).
На зазначеній земельній ділянці ОСОБА_4 (дід ОСОБА_1) побудував домоволодіння АДРЕСА_1, яке на теперішній час належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 березня 2002 року, виданого Другою ДДНК за реєстром № 2-1131 (а.с. 242 том І).
На підставі рішення товариського суду при Таромській селищній Раді депутатів трудящих від 24 березня 1962 року межа між земельною ділянкою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повинна проходити на відстані 2,3 м від стіни будинку ОСОБА_2 і 2,25 м від стіни будинку ОСОБА_1 (а.с. 119 том І).
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (а.с. 160 том І).
ОСОБА_2 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 грудня 2012 року, виданого державним нотаріусом Другої ДДНК ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1737 (а.с. 57 том ІІ).
Встановлено, що на території земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, знаходяться металеві діжки та мішки зі сміттям (а.с. 21-22 том ІІ),що не заперечував в судовому засіданні ОСОБА_2, тому суд вважає за можливе зобов'язати ОСОБА_2 їх прибрати.
ОСОБА_1 самовільно побудувала прибудову а-1 та а1-1 до житлового будинку А-1 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 145-149 том І), без дозволу на початок будівельних робіт, без затвердженого належним чином проекту та акту прийняття в експлуатацію.
Розпорядженням комітету міської ради по управлінню майном колишнього селища міського типу Таромське від 24 травня 2005 року № 87р узаконено будівництво сіней а-1, гаражу Е, переобладнання приміщення 1-3 будинку А-1 в нежитлове зі зменшенням житлової площі на 6,3 кв.м. в домоволодінні по АДРЕСА_3 за ОСОБА_1; надано ОСОБА_1 дозвіл на прибудову веранди до будинку в домоволодінні по АДРЕСА_3 (а.с. 82 том І).
Розпорядженням голови комітету міської ради по управлінню майном колишнього селища міського типу Таромське від 02 жовтня 2007 року № 280-р скасовано розпорядження комітету міської ради по управлінню майном колишнього селища міського типу Таромське від 24 травня 2005 року № 87р про узаконення будівництва сіней, гаражу, зменшення житлової площі на надання дозволу на прибудову веранди до будинку в домоволодінні по АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 (а.с. 111 том І).
На підставі ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
З урахуванням викладеного,суд вважає за можливе зобов'язати ОСОБА_1 за свій рахунок та своїми силами знести самовільно збудовану прибудову а-1, а1-1 до житлового будинку А-1 за адресою: АДРЕСА_3.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
На думку суду, в порушення вимог ст. ст. 10, 59-60 ЦПК України позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належними доказами не підтверджені.
Таким чином, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв'язку у сукупності, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 391, 376 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10-11, 59-60, 212, 213-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 прибрати на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, та земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_3, металеві діжки, мішки зі сміттям.
В іншій частині позову - відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 за свій рахунок та своїми силами знести самовільно збудовану прибудову а-1, а1-1 до житлового будинку А-1 за адресою: АДРЕСА_3.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя Н.В. Залімська