"29" червня 2011 р. справа № 2а-1994/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2010 р. у справі № 2а-1994/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області, в якому просила поновити пропущений строк для звернення до суду з адміністративною позовною заявою. Визнати неправомірною бездіяльність відповідача. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням суми, яка була виплачена у цей період.
В порядку, встановленому ст.ст.99, 102 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.11.10 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.11.10 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області в частині позовних вимог з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 28 квітня 2010 року -залишено без розгляду.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.11.10 (суддя Чередниченко В.Є.), прийнятою за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, позов задоволено повністю. Визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 29 квітня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та провести відповідні виплати з 29 квітня 2010 року з урахуванням виплачених сум.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (а.с.27-28), в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовної заяви.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як особі, що має статус «Дитина війни», позивачу у 2007 році не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, з урахуванням вимог ст. 99 КАС України, зроблено правильний висновок, що в період з 29 квітня 2010 року позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На 2010 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не обмежена.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відсутність грошових коштів на виплату підвищення до пенсії в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2010 р. у справі № 2а-1994/10 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає (ст.ст.183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко