про повернення позовної заяви
08 лютого 2013 року справа № 919/198/13-г
Суддя господарського суду міста Севастополя Єфременко О.О., розглянувши матеріали позовної заяви
Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство забудовників «Логос»
(вул. Рєпіна, 15, м. Севастополь, 99045)
до Публічного акціонерного товариства «Банк «ТАВРИКА»
(вул. Дмитрівська, 92-94, м. Київ, 01135)
в особі Севастопольського відділені № 41 - Регіонального управління Публічного акціонерного товариства «Банк «ТАВРИКА»
(вул. Рєпіна, 1, м. Севастополь, 99028)
про стягнення 160 245,73 грн,
Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельне товариство забудовників «Логос» звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Банк «ТАВРИКА» в особі Севастопольського відділені №41 - Регіонального управління Публічного акціонерного товариства «Банк «ТАВРИКА» про стягнення 160 245,73 грн, у тому числі: основний борг - 155 895,00 грн., пеня - 4 350,73 грн.
При вирішенні питання про порушення провадження у справі суддя перевіряє дотримання позивачем вимог статей 54-57 Господарського процесуального кодексу України при пред'явленні позову.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Положеннями абзацу 2 пункту 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 (далі - Постанова Пленуму) передбачено, що коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.
У позовній заяві Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельне товариство забудовників «Логос» визначив відповідачем Публічне акціонерне товариство «Банк «ТАВРИКА» в особі Севастопольського відділені №41 - Регіонального управління Публічного акціонерного товариства «Банк «ТАВРИКА».
При цьому, до позовної заяви у якості доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача додано фіскальний чек №8733 від 05.02.2013 з описом вкладення до цінного листа від 05.02.2013, з яких вбачається, що копія позовної заяви та додані до неї матеріали були надіслані лише на адресу Севастопольського відділення № 41 - Регіонального управління Публічного акціонерного товариства «Банк «ТАВРИКА».
Таким чином, належних доказів направлення на адресу відповідачеві - Публічного акціонерного товариства «Банк «ТАВРИКА» копії позовної заяви з доданими до неї документами, позивачем не надано.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Положеннями частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Пунктом 1 частини першої та частиною другою статті 55 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею. Ціну позову вказує позивач.
Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельне товариство забудовників «Логос», звернувшись до суду із цим позовом, просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «ТАВРИКА» на його користь 160 245,73 грн за невиконання відповідачем умов договору банківського рахунку №11413 від 18.12.2009, предметом якого є здійснення розрахунково-касового обслуговування рахунку №2600930111413.
Підставою позовних вимог позивачем визначено неналежне здійснення Публічним акціонерним товариством «Банк «ТАВРИКА» платежів за наданими Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельне товариство забудовників «Логос» платіжними дорученням на загальну суму 155 895,00 грн, а також стягнення пені за порушення строків виконання цих платежів у сумі 4 350,73 грн, нарахування якої є одним з засобів забезпечення виконання зобов'язань за договором банківського рахунку №11413 від 18.12.2009.
Проте, до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розміру Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельне товариство забудовників «Логос» не надано, зазначивши при цьому, що відповідно до пункту 17 статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору.
Але пунктом 17 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян.
Враховуючи викладене, суд вважає, що пред'явлені позивачем вимоги не є вимогами про стягнення збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян, за звернення з якими Законом України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору.
Таким чином, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У пункті 3.5 Постанови Пленуму зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, позовна заява Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство забудовників «Логос» з доданими до неї матеріалами, з вказаних вище підстав, підлягає поверненню без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи викладене, керуючись частиною першою статті 56, пунктами 2, 3 частини першої статті 57, пунктами 4, 6 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України,
Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство забудовників «Логос» до Публічного акціонерного товариства «Банк «ТАВРИКА» в особі Севастопольського відділені №41 - Регіонального управління Публічного акціонерного товариства «Банк «ТАВРИКА» про стягнення 160 245,73 грн, повернути без розгляду.
СуддяО.О.Єфременко