01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"31" січня 2013 р. Справа № 911/9/18/13-г
Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», м.Вишгород
про стягнення 4816,80 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
За участю представників сторін:
Позивача - Грабовський О.О.
Відповідача - Науменко А.В.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (відповідач) про стягнення 4816,80 грн.
Провадження у справі № 911/9/18/13-г порушено ухвалою від 04.01.2013 року та призначено справу до розгляду на 31.01.2013 року
В судовому засіданні 31.01.2013 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач позов визнав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, судом встановлено.
28.12.2008 між Акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА» та гр.Клішиним А.В. (надалі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0047910/0506/08 (надані - Договір страхування), за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «ДЕУ», державний реєстраційний номер АН8126СО (надалі - Застрахований автомобіль).
Як вбачається з наявних у справі доказів, 30.10.2009 року у м. Горлівка Донецької області відбулось ДТП за участю гр.Саженіна В.С., який керував Застрахованим автомобілем та гр.Полякова В.І., який керував транспортним засобом «ЗАЗ», д.н. АН 3653 ВМ. Під час зазначеного ДТП Застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження.
На виконання умов Договору страхування позивачем було виплачено власнику Застрахованого автомобіля страхове відшкодування у сумі 4816,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0002519 від 21.01.2010 року.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
У відповідності до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особою, винною в скоєнні ДТП було визнано Полякова В.І., який порушив правила дорожнього руху, які призвели до ДТП, що підтверджується постановою Центрально-міського районного суду м. Горліква Донецької області від 23.11.2009 року у справі № 0501/06/1985.
Цивільно-правова відповідальність особи, яка на законних підставах керує транспортним засобом «ЗАЗ» д.н. АН 3653 ВМ на ім'я Полякова В.І. згідно полісу серії ВВ № 5829492.
Під час оформлення місця події порушень прав керування транспортним засобом «ЗАЗ» д.н. АН 3653 ВМ не виявлено.
01.03.2012 року позивач звертався до відповідача з регресною вимогою № 39-ПР на суму 4816,80 грн., яка залишена без відповіді та задоволення.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено обов'язковий ліміт відповідальності страховика, в межах якого страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Таким чином, відповідно до ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються оцінена шкода, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, зокрема, витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від гр.. Полякова В.І. відшкодування майнової шкоди, заподіяної власнику Застрахованого автомобіля. Оскільки, цивільно-правова відповідальність громадянина Полякова В.І. під час керування автомобілем «ЗАЗ» д.н. АН3653ВМ застрахована у відповідача, позивач має до останнього право вимоги щодо відшкодування спірної майнової шкоди.
Відповідач в судовому засіданні 31.01.2013 року позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем визнані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування витрат на оплату судового збору покладається на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальності «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПРОВІДНА» (01032, м. Київ, б-р Шевченко, 37/122, код 23510137) 4 816,80 грн. шкоди в порядку регресу та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя А.Ю. Кошик