29 листопада 2006 р.
№ 20/38-19/68
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий ),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Української універсальної біржі на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Тепловозоремонтний завод» до ВДВС Октябрського районного управління юстиції, Української універсальної біржі, третя особа - ВДВС Ленінського районного управління юстиції про стягнення сум
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У квітні 2003р. АТ “Тепловозоремонтний завод» пред'явило в господарському суді позов до відділу Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції м. Полтави про стягнення 95323,51 грн., як помилково перерахованих платіжним дорученням №1353 від 27.05.02р., з підстав ст.469 ЦК.
У подальшому як відповідача було залучено Українську універсальну біржу, а також в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, - ВДВС Ленінського районного управління юстиції.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Полтавської області від 17.05.2005р. (суддя Безрук Т.М.) позов було задоволено частково, з ВДВС Октябрського районного управління юстиції на користь ВАТ “Тепловозоремонтний завод» стягнуто 5028,48 грн. боргу, в іншій частині у позові до ВДВС Октябрського районного управління юстиції відмовлено, у позові до Української універсальної біржі відмовлено.
Позивач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2005р. (судді Федоров М.О. -головуючий, Міщенко П.К., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу було задоволено, рішення господарського суду Полтавської області від 17.05.2005р. скасовано частково, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, з Української універсальної біржі на користь ВАТ “Тепловозоремонтний завод» стягнуто 90295,02 грн. помилково перерахованих коштів, в іншій частині рішення залишено без змін.
Українська універсальна біржа оскаржила дану постанову в касаційному порядку.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2006р. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2005р. в частині розподілу судових витрат було скасовано і справу направлено в цій частині на новий розгляд до цього ж суду, в іншому складі суду. В решті постанову апеляційного суду залишено без змін.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. (судді Рибченко А.О. -головуючий, Лобань О.І., Ткаченко Б.О.) з ВДВС Октябрського районного управління юстиції на користь позивача було стягнуто 50,28 грн. державного мита та 6,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з Української універсальної біржі на користь позивача стягнуто 902,95 грн. державного мита та 111,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з Української універсальної біржі на користь позивача стягнуто 451,48 грн. державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.
У касаційній скарзі Української універсальної біржі просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. і передати справу в цій частині на новий розгляд до цього ж суду, в іншому складі суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За приписом ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову -на відповідача.
Предметом вирішення по даній справі є розподіл судових витрат: державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як встановлено судом, позов було заявлено про стягнення 95323,51 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.05.2005р. позов було задоволено частково: стягнуто 5028,48 грн. з ВДВС Октябрського районного управління юстиції.
Стосовно решти суми в розмірі 90295,02 грн., то в її стягненні до Української універсальної біржі було відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2005р. апеляційну скаргу позивача щодо відмови господарським судом у стягненні 90295,02 грн. з другого відповідача у справі - Української універсальної біржі було задоволено: рішення господарського суду в цій частині скасовано і стягнуто з Української універсальної біржі вказану суму.
Отже, в кінцевому результаті позов було задоволено у повному обсязі, а тому, виходячи із сум задоволених вимог до кожного з наведених відповідачів, суд другої інстанції обґрунтовано пропорційно розподілив на вказаних відповідачів судові витрати, понесені позивачем при подачі позову.
Водночас, з огляду доведення позивачем на стадії апеляційного розгляду стягнення 90295,02 грн. саме з Української універсальної біржі, суд другої інстанції правильно поклав на останнього у повному обсязі держмито в сумі 451,48 грн., сплачене позивачем за подачу апеляційної скарги.
Посилання ж у касаційній скарзі на те, що при розподілі судових витрат за подачу позову, судом було допущено арифметичну помилку, то це саме по собі не є безумовною підставою для скасування оскарженої постанови, так як це питання може бути вирішено у порядку ст. 89 ГПК України.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Української універсальної біржі залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
І.Вовк
П.Гончарук