Кіровоградської області
"05" грудня 2006 р.
Справа № 4/348
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 4/ 348
за позовом Приватного підприємства “Таккі» м.Кіровоград
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Гаївське» с.Гаївка Кіровоградського району та області
про стягнення 137635 грн.
Представники сторін :
від позивача: Зайко Ю.М. - директор;
від позивача: Лимар О.А., довіреність № 1 від 04.11.2006 року;
від відповідача: участі не брали.
Заявлено позов про стягнення заборгованості в розмірі 137635 грн., з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Гаївське» за поставлений товар, з яких 125844 грн. сума основної заборгованості та 11791 грн. сума штрафних санкцій за прострочення оплати отриманого товару. В судовому засіданні 05.12.2006 року позивач змінив предмет позову , надав заяву про прийняття рішення про стягнення з відповідача на виконання умов договору 209740 кг. ячменю в заліковій вазі. Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом на участь в судовому засіданні, заперечення на позов або будь-які пояснення до суду не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлявся у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Вручення відповідачу поштового відправлення підтверджується повідомленням №917653 від 22.11.2006 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши встановлені факти та відповідні до них правовідносини, господарський суд,-
25.05.2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір міни товару № 25/5, за умовами якого продавець зобов'язувався не пізніше 5 робочих днів з моменту підписання Договору передати покупцю товар (дизельне пальне в кількості 17470 літрів), а покупець зобов'язувався провести повний розрахунок з продавцем до 31 липня 2005 року, передавши йому 209 тонн 740 кг ячменю в заліковій вазі.
На виконання умов вказаного договору, з гідно доручення ЯКЗ № 242163 від 25 червня 2005 року через представника відповідача Жосан Ф.І. відповідач отримав від позивача 17470 л дизельного пального на суму 52410 грн. по накладній №145 від 01.062005 року. Про проведену господарську операцію купівлі-продажу було видано податкову накладну №145 01.06.2005 року.
Всупереч викладеному у визначені договором строки Покупець не розрахувався за товар отриманий від Продавця.
Проаналізувавши правовідносини, що виникли між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення виходячи зі слідуючого.
Правовідносини між учасниками спору підпадають під дію та регулюються положеннями параграфа 6 глави 54 Цивільного кодексу України.
За приписом ст. 715 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
Згідно ст. 716 Цивільного кодексу України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За вимогами ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським Кодексом України, іншими законами або Договорами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняв поставлений позивачем товар та не вжив заходів для повернення товару позивачу та не виконав свої зобов'язання по передачі позивачу ячменю.
Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,715, 716 ЦК України підтверджують що це саме договір міни як різновид договору купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в податковій та товарно-транспортній накладних (а.с. 14-15).
На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання товару про ціну з ПДВ.
Позивач передав майно повністю в кількості, передбаченій умовами договору, а відповідач прийняв товар, але не розрахувався за нього, тим самим не виконавши свої зобов'язання.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права. В судовому засіданні 05.12.2006 року позивач змінив предмет позову, просить стягнути з відповідача 209740 кг. в заліковій вазі.
Відповідач вимоги позивача в частині заборгованості в розмірі 209740 кг ячменю фактично визнав, але доказів належного виконання зобов'язання суду не надав. Відповідачем не оспорюється факт отримання дизельного пального на викладених в договорі умовах. Від проведення взаємозвірки по розрахунках за господарські операції відповідач ухилився, направлений позивачем на вимогу суду акт звірки взаєморозрахунків відповідач до суду не надав та не оспорив.
Спір фактично виник через небажання відповідача провести оплату отриманого від позивача та використаного на власний розсуд товару. Укладений між сторонами договір та норми діючого законодавства не містять підстав для звільнення відповідача від обов'язку оплатити отриманий товар шляхом передачі ячменю.
Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив. Позивач правомірно просить стягнути з відповідача на користь позивача 209740 кг. ячменю в заліковій вазі, на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі. На день розгляду заяви борг на користь позивача складає 209740 кг. ячменю в заліковій вазі. Розрахунок боргу зроблений вірно, а вимоги обґрунтовані, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
При винесенні рішення господарським судом враховано, що умови договору позивач виконав повністю, передавши відповідачу передбачену кількість товару.
Виходячи з викладеного суд прийшов до висновку, що сторонами визнано умови договору та вони повністю прийняли їх до виконання.
Господарським судом враховується, що зміну предмету позову позивачем проведено у відповідності до положень ст. 16 Цивільного кодексу України щодо способу захисту цивільного права та інтересу шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю.
При цьому господарський суд вважає за необхідне використати своє право та покласти на відповідача державне мито та відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача. Господарським судом приймається до уваги, що спір виник через невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, що привело до необхідності позивачу звернутися до суду за захистом свого законного права і він поніс додаткові витрат, пов'язані зі сплатою державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Такий висновок суду ґрунтується на п.7 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України №02-5/20 від 17.01.1995 року “Про деякі питання практики вирішення арбітражними судами спорів за позовами прокурорів» та п.1 Роз'яснення від 04.03.1998 року №02-05/78 “Про деякі питання практики застосування розділу V1 Арбітражного процесуального кодексу України».
Керуючись ст.ст. 34,49, 82, 84 ГПК України, господарський суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Гаївське» с.Гаївка Кіровоградського району та області ідент. номер 60798268 на користь приватного підприємства “Таккі» м.Кіровоград вул. Червонозорівська 15 кор.3 кв.120 (м.Кіровоград вул. Ордженікідзе 5 оф.122) 209740 кг. ячменю в заліковій вазі.
Наказ видати.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Гаївське» с.Гаївка Кіровоградського району та області ідент. номер 60798268 на користь приватного підприємства “Таккі» м.Кіровоград вул. Червонозорівська 15 кор.3 кв.120 (м.Кіровоград вул. Ордженікідзе 5 оф.122) суму сплаченого державного мита в розмірі 1376 грн.35 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя
Ю. І. Хилько