30 листопада 2006 р.
№ 33/84-05 (15/277-03)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
Кочерової Н.О.
Рибака В.В.
Перепічая В.С.
розглянув
касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе»
на постанову
від 29.08.2006 Харківського апеляційного господарського суду
у справі
№ 33/84-05 господарського суду Харківської області
за позовом
комунального підприємства “Територіальне виробниче об'єднання “Харківкомунпромвод»
до
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе»
Харківське обласне виробниче об'єднання теплових мереж “Харківтеплоенерго»
про
стягнення 947 032,26 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Монтян С.С. дов. № 19/3 від 05.01.2006
від відповідача Купчанко М.Л. № 85С/616-Д/1 дов. від 16.06.2006
від третьої особи не з'явилися
В травні 2003 року територіально-виробниче об'єднання “Харківкомунпромвод» пред'явило в суді позов до відкритого акціонерного товариства “Харківський транспортний завод ім. Орджонікідзе про стягнення заборгованості за водоспоживання за період з 30.04.2000 по 21.04.2003 в сумі 947 032,26 грн. на підставі договору № 1156 від 08.06.1999 укладеного між сторонами.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що сума боргу склалась з поточних платежів за водоспоживання та суми 210 870,70 грн. за водокористування безобліково та нераціонально системами водопостачання.
Справа судами розглядалась неодноразово.
В квітні 2006 року позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути 1 160 233,17 грн., з яких заборгованість за водоспоживання в сумі 773 800,60 грн., індексація боргу в розмірі 371 314,06 грн., 3% річних в сумі 11 191,67 грн., пеня в розмірі 3 926,84 грн.
В червні 2006 року позивач надав до суду лист, в якому повідомив про перереєстрацію територіально виробничого об'єднання комунально-промислового водопостачання “Харківкомунпромвод» в комунальне підприємство “Територіальне виробниче об'єднання “Харківкомунпромвод», яка відбулась на підставі розпорядження Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради від 29.10.2004 № 1094, згідно з довідкою Головного управління статистики в Харківській області від 11.05.2006 № 5185/12-06 та статутом.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.06.2006 (суддя Савченко А.А.) позов задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ “Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе» 581 635,04 грн. боргу, 240 315,50 грн. інфляційних, 8605,01 грн. 3% річних, та судові витрати.
Задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості за спожиту воду за період з 30.04.2000р. по 21.04.2003р. в сумі 581 635,04 грн., господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог в цій частині.
При цьому зазначив, що позов заявлено в межах строку, визначеного ст. 71 ЦК УРСР, який діяв до 01.01.2004р..
Задовольняючи позов в частині стягнення встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних з простроченої суми боргу, господарський суд керувався ст. 214 ЦК УРСР та ст. 625 ЦК України.
Відмовляючи в позові в частині стягнення пені, господарський суд виходив з того, що сторонами не досягнуто згоди щодо розміру пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Відмовляючи в позові в частині стягнення заборгованості в розмірі 192 165,56 грн. господарський суд виходив з необґрунтованості позовних вимог в ці частині.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 (судді: Демченко В.О. -головуючий, Такмаков Ю.В., Пушай В.І.) рішення залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» просить скасувати постанову апеляційного господарського суду і рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судовими інстанціями і вбачається з матеріалів справи, 08.06.1999р. між Харківським територіально-виробничим об'єднанням “Харківкомунпромвод» та відкритим акціонерним товариством “Харківський тракторний завод» було укладено договір № 1156 про відпуск та споживання води з комунального водопроводу, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався забезпечувати відповідача водою, а останній в свою чергу використовувати в межах встановленого ліміту та оплачувати у відповідності до умов договору. Всі розрахунки за воду мали здійснюватись щомісячно платіжними документами на підставі діючих тарифів, обсягів водоспоживання визначених за приладами обліку чи нормами водоспоживання, затвердженими місцевими органами державної виконавчої влади.
Пунктом 6 розділу 4 договору сторони передбачили, що у разі непогашення заборгованості за відпущену холодну воду у двотижневий термін після отримання “Абонентом» рахунку для оплати, позивач має право стягнути суму заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Судовими інстанціями досліджено та матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором № 1156 від 08.06.1999р. виконав в повному обсязі, а саме за період з 30.04.2000р. по 21.04.2003р. надав відповідачеві послуги щодо відпуску води з комунального водопроводу. Факт отримання відповідачем рахунків на оплату наданих послуг підтверджений матеріалами справи, зокрема реєстрами рахунків. Проте, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання і не сплатив у визначений договором строк, порядку та розмірі вартість спожитої води, внаслідок чого за вищевказаний
період утворилась заборгованість в сумі 581 635,04 грн.
Доводи відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе», викладені в касаційній скарзі, про не з'ясування обставин справи стосовно відсутності боргу, не заслуговують на увагу, бо як в господарських судах першої і апеляційної інстанцій, так і в касаційній скарзі не зазначено доказів, які б свідчили про спростування висновків суду про відсутність у відповідача боргу в розмірі 581 635,04 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.
Враховуючи наведене, та межі перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для скасування судових рішень, прийнятих судовими інстанціями, які дійшли правильного висновку про наявність боргу відповідача перед позивачем і підставно застосували норми матеріального права, стягуючи борг за водоспоживання.
Судові інстанції прийшли до правильного висновку що позов про стягнення боргу за період з 30.04.2000р. по 21.04.2003р. заявлено в межах строку позовної давності, враховуючи дату отримання представником відповідача рахунку за квітень 2000р. -18.05.2000р., та дату пред'явлення позову -07.05.2003р., оскільки п. 6 розділу №4 договору, сторони передбачили, що у разі непогашення заборгованості за відпущену холодну воду у двотижневий термін після отримання «Абонентом» рахунка для оплати, ТВО «Харківкомунпромвод» має право стягнути суму заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Враховуючи наведене, та керуючись ст. 214 ЦК УРСР та ст. 625 ЦК України господарські суди як першої, так і апеляційної інстанцій, враховуючи доведеність і обґрунтованість суми основного боргу правомірно стягнули 240315,50 грн. інфляційних та 8605,01 грн. 3% річних.
Матеріали справи свідчать про те, що судові інстанції враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, передбачені ст. 11112 ГПК України, та вимоги ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності і підставно застосували норми права.
Постановлені судові рішення є законними і обґрунтованими.
Доводи касаційної скарги про відсутність заборгованості не спростовують правильних висновків суду і не заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» залишити без задоволення, а постанову від 29.08.2006 Харківського апеляційного господарського суду та рішення від 27.06.2006 господарського суду Харківської області у справі № 33/84-05 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
В.Перепічай