Справа №: 117/6873/2012Головуючий суду першої інстанції:Ісламгулова О.В.
№ провадження: 22-ц/190/1050/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Даніла Н. М.
"05" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Даніла Н.М.
Суддів:Куриленка О.С., Онищенко Т.С.
При секретарі:Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2012 року,
У жовтні 2012 року ПАТ Банк «Морський» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 25 лютого 2011 року сторони уклали кредитний договір №110211-КФ у розмірі 3000 000 грн. строком до 25 лютого 2016 року зі сплатою 18% річних. Того ж дня сторони уклали іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку передано нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі (очищувальні споруди) по АДРЕСА_1. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилася заборгованість в сумі 4 307 865,65 грн., у погашення якої просили звернути стягнення на іпотечне майно.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 05 грудня 2012 року позов задоволено: у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №110211-КФ від 25 лютого 2011 року у розмірі 4 307 865,65 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 3 000 000 грн.; заборгованість за відсотками 449 184,37 грн.; пеня - 64 418,98 грн.; штраф 750 000 грн., звернено стягнення на предмет іпотеки: нежитлові будівлі (очищувальні споруди), розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: літера А,А1 загальна частина, літера Б - майстерня, літера В- вичисна, літера Г - склад, літера Д - склад, літера В - навіс, літера Ж - прохідна, літера Уб - уборна; ворота №1, паркан №2, оглядова яма №3, очисні споруди №4, резервуар очищених стоків №5, мулова площадка №6,7, паркан №8, РБВ №9, замощення 1,11, загальною площею 960,5 кв.м, з усіма обладнаннями та інженерними комунікаціями, а саме: РБУ РІССІNІ МF 400 СТР.А.2006 р. в.инв.зав. №МF00240; комплекс витратомірний «Ирка» 2005 р. в.инв.зав. №0291; погружний фекальний насос (Італія) инв.№22, №23; песколовка двоконтурна (споруда металоконструкції) інв. №24; резервуари (споруда металоконструкції) інв. №25, 26, 27; насос СД 16/10С-04 зав. №40, 41, 42, 46; насос К20/30 УЗ.1 зав. №2 Д104, Д123; котли З/Д цистерн 60 м.кб.инв. №34, 35; котли З/Д цистерн 40 м.кб.инв.№36, 37,38; котли З/Д цистерн 30 м.кб.инв.№39; полімерні пластини з дисковими аераторами инв.№40,41,42,43,44; фекальні насоси инв.№44, 45, 46, 47, 48, 50; пластикові ємності для прісної води инв.№51, 52, 53, 54,55,56,57,58; бойлер для підігріву води инв.№59,60; калорифер для обігріву будівлі НІТАСНІ L300Р-075YFЕ2 зав. №8216237714000491; ультрофіалетова лампа АТLАNТІС VІОLЕТ СОRРОRАТІОN МОD S50В зав.№46477NY001; електрощитові инв.№63; повітрянодувне обладнання у складі: двох ресиверів марки 22ВФ-М-50-6, 3-3-7,5, економзапуск повітрянодувок зав. №06052427, №06052452; бензогенератор НОNDA EU2бі2.5КVA зав. №EZGE-1004969; дизельна електростанція К-461М2 зав.№710278; наждачний станок инв.№67; станок розпивочний инв. №68; електрозварювальний апарат инв. №69; САК 1995 р. инв.№70, шляхом їх продажу Публічним акціонерним товариством Банк «Морський» з укладанням договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, інших документів, необхідних для продажу та оформлення об'єктів нерухомості, у тому числі отримання усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу нерухомого майна, по ціні, яка встановлюється за згодою між іпотекодателем та іпотекодержателем, а у випадку недосягнення такої згоди - на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижче звичайних цін на ці види майна; стягнено з ОСОБА_6 на користь ПАТ Банк «Морський» судовий збір в сумі 3 219 грн.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_6 надіслав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування усіх обставин справи. Зазначає, що порушені норми процесуального права, оскільки судом було відмовлено у клопотанні про відкладення справи, не були притягнуті до участі у справі СЕС Сакського району, Штормовська сільська рада, Сакська райдержадміністрація, його жінка ОСОБА_7, права якої порушені рішенням про звернення стягнення на іпотечне майно. Крім того, звертає увагу на те, що заборгованість по кредитному договору виникла не з його вини, а з вини КП «Золотий берег» Штормовської сільської ради.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.
Згідно частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позов ПАТ Банк «Морський» суд першої інстанції виходив з того, що у порушення умов кредитного договору та вимог чинного законодавства України, ОСОБА_6 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 10 жовтня 2012 року утворилася заборгованість в сумі 4 307 865,65 грн. А оскільки кредитне зобов'язання забезпечено договором іпотеки, заборгованість слід погасити шляхом звернення стягнення на іпотечне майно.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Судом встановлено, що 25 лютого 2011 року між ПАТ «Банк «Морський» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір в розмірі 3 000 000 грн. строком до 25 лютого 2016 року зі сплатою 18% річних.
Того ж дня між Банком та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір №353, відповідно до якого в іпотеку передано нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі (очищувальні споруди) по АДРЕСА_1.
Згідно з вимогами статтями 525, 526, 530 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно з вимогами закону або договору.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань станом на 10 жовтня 2012 року утворилася заборгованість по кредитному договору в сумі 4 307 865,65 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 3 000 000 грн.; заборгованості по відсоткам - 449 184,37 грн.; пені - 64 418,98 грн.; штрафу 750 000 грн.
Відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.
Як визначено частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п. п. 4.1.1, 4.1.2 договору іпотеки, при порушенні позичальником основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості за кредитним договором, іпотекодержатель з метою задоволення своїх вимог має право задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 2 статті 589 ЦК України передбачено задоволення вимоги заставодержателя за рахунок предмета застави, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Тобто, враховуючи неналежне виконання відповідачем обов'язків по кредитному договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог щодо погашення заборгованості за кредитним договором.
Разом з тим, суд не врахував деяких положень матеріального закону, що встановлює судовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 589 ЦК України та статтею 20 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно статті 39 Закону у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки суд повинен зазначити у рішенні загальний розмір вимог та складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, опис майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосуванню процедури продажу, встановленого статтею 38 Закону, початкову ціну предмету для подальшої реалізації.
Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені положення закону, не визначив початкову вартість предмету іпотеки.
Однак, колегія суддів вважає, що зазначені порушення матеріального закону судом першої інстанції є підставою для зміни рішення суду, а не для його скасування.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності нарахування штрафу та пені ретельно досліджувались судом першої інстанції та не заслуговують уваги як не засновані на законі.
Нормами статей 610-611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають передбачені законом наслідки.
Статтею 1050 ЦК України визначено обов'язок позичальника сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якщо ним своєчасно не повернуто суму позики. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних за договором.
Зі змісту статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно до умов п.3.3 кредитного договору, у разі невиконання позичальником умов кредитного договору та здійснення любих дій по відношенню заставного майна, не погоджених з банком, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми кредиту. ОСОБА_6, без згоди з Банком, продав частину заставного майна: обладнання РБУ PICCINI MF 400 CTP.A 2006 рік інв. зав. № MF 00240, яке знаходиться в іпотеці банку в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором. Крім того, позичальник порушив ст. 2.3.8 кредитного договору, п.1.9, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.7 іпотечного договору.
За вказані порушення Банк нарахував штраф, передбачений умовами договору, у сумі 750 000 грн., що не суперечить вимогам закону та умовам договору.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності коштів на погашення кредитних зобов'язань внаслідок невиконання КП «Золотий берег» Штормовської сільської ради договору по наданню послуг по прийому стокових вод та здійсненню їх переробки, правового значення для вирішення спору не має.
Що стосується доводу апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права, який розглянув справу у його відсутність при наявності його клопотання про відкладення справи слід зазначити наступне.
Статтею 169 ЦПК України передбачено конкретний перелік випадків, коли суд зобов'язаний відкласти розгляд справи внаслідок неявки в судове засіданні особи, яка бере участь у справі.
Зазначена справа призначалась до розгляду на 19 листопада 2012 року та на 05 грудня 2012 року.
19 грудня 2012 року розгляд справи було відкладено за неявкою сторін, при цьому в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи.
Про час та місце розгляду справи 05 грудня 2012 року відповідач належним чином повідомлений, однак він вдруге не з'явився до суду.
З урахуванням наведеного та виходячи з вимог статті 27 частини 3 ЦПК України щодо обов'язку сторін добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, та статті 169 частини 4 ЦПК України, суд вірно вирішив справу на підставі наявних у ній даних і доказів.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2012 року змінити, доповнивши рішення зазначенням початкової ціни вартості предмета іпотеки - нежитлові будівлі (очищувальні споруди) по АДРЕСА_1 в с.Штормове Сакського району АР Крим - 4 684 000 грн. (чотири мільйона шістсот вісімдесят чотири тисячі гривень).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді
Даніла Н.М., Куриленко О.С., Онищенко Т.С.