№ справи: 2-0107/2142/2012 Головуючий суду першої інстанції:Корогодіна О.Е.
№ провадження: 22-ц/190/1153/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Даніла Н. М.
"05" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Даніла Н.М.
Суддів:Куриленка О.С., Онищенко Т.С.
При секретарі:Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори про усунення особи від права на спадкування за законом,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11 грудня 2012 року,
У серпні 2012 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_9, Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори про усунення особи від права на спадкування за законом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_10, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 АР Крим та грошових коштів на рахунках АТ «Державний Ощадний банк України» в сумі 16 949,24 грн. Вони звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, оскільки є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_10, однак з'ясувалося, що до нотаріальної контори про прийняття спадщини звернулась також донька померлого від першого шлюбу - ОСОБА_9 Позивачі просять усунути відповідачку від права на спадкування після смерті свого батька, посилаючись на те, що ОСОБА_10 з 2000 року тяжко хворів, потребував стороннього догляду та матеріальної допомоги на лікування, яких відповідачка не надавала, а після його смерті не приймала матеріальної участі у похованні.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 надіслали до суду апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування усіх обставин справи. Зокрема, зазначають, що тривалий час з причин тяжкої хвороби ОСОБА_10 знаходився у безпорадному стані та потребував стороннього догляду, але ОСОБА_11 ухилялася від допомоги, навпаки тільки вимагала від нього грошей.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 зазначено, що правило другого абзацу частини 3 статті 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України. Факт ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому, слід врахувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування. Правила частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_10 був чоловіком ОСОБА_12 та батьком ОСОБА_7, ОСОБА_8 (діти від другого шлюбу) і ОСОБА_9 (донька від першого шлюбу).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_10 помер.
Після його смерті залишилась спадщина по закону у складі: 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 АР Крим, належній йому на праві власності на підставі договору купівлі - продажу укладеного 19 квітня 2002 року та грошові вклади.
Всі спадкоємці першої черги прийняли спадщину, звернувшись до нотаріальної контори з заявами у строк, встановлений статтею 1270 ЦК України.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог щодо наявності правових підстав для усунення права на спадкування спадкоємиці за законом та їх необґрунтованості.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Суд при вирішенні вимог про усунення від права спадкування повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
Судом першої інстанції дана вірна оцінка наданим доказам.
Наявні у справі довідки, епікризи, виписки з історії хвороби свідчать про те, що ОСОБА_10 з 2000 року страждав міастенією, неодноразово проходив курс лікування з цього приводу, у тому числі у 2003 році, 2008 році, 2009 році. З 05 вересня 2011 року він знаходився на лікуванні у 7-мій міській лікарні: проходив курс інтенсивної терапії.
ОСОБА_10 працював до грудня 2010 року, отримував пенсію.
З довідки від 05 листопада 2012 року ТОВ «Комплексні машинні системи» вбачається, що ОСОБА_10 з квітня 2007 року по грудень 2010 року працював на підприємстві, його заробітна плата за цей час склала 34 489,61 грн., у 2010 року зарплата складала 7 395,16 грн.
Допитані судом першої інстанції свідки підтвердили, що ОСОБА_10 хворів, два рази на рік знаходився у лікарні, працював до грудня 2010 року, позивачі здійснювали догляд за ним, сім'я мала невеликий достаток, знаходилась у скрутному становищі, у 2011 році дві потрапляла у лікарню ОСОБА_6.
Сторони не заперечували наявність між ними неприязнених відносин.
Не погоджуючись з позовом, ОСОБА_9 посилалася на те, що з батьком у неї були нормальні взаємовідносини, вона турбувалася про нього, телефонувала, підтримувала його, надавати матеріальну допомогу у неї не було можливості, оскільки знаходилась у скрутному матеріальному положенні, заперечувала проти того, що батько знаходився у безпорадному стані, посилаючись на те, що у серпні 2011 року батько знаходився на відпочинку у м. Ялта АР Крим.
Таким чином, із пояснень сторін, показань свідків і письмових матеріалів справи не випливає факт знаходження ОСОБА_10 у безпорадному стані на протязі тривалого часу; матеріалами справи підтверджено, що з 05 вересня 2011 року ОСОБА_10 проходив у лікарні планове лікування; належних доказів тому, що ОСОБА_10 звертався за допомогою до відповідачки, а вона відмовляла в наданні допомоги, хоч і мала на це можливість суду не надано.
Враховуючи, що позивачами у відповідності до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України не надано доказів на підтвердження того, що відповідачка ухилялася від надання допомоги хворому батькові, який потребував допомоги і стороннього догляду за ним і суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за таких обставин правові підстави для задоволення позову про усунення відповідачів від права на спадкування відсутні.
Зроблені судом висновки достатньо мотивовані, обставини справи встановлені повно, наданим сторонами доказам в рішенні дана належна оцінка згідно положень ст. 212 ЦПК України.
Доводи скарги про те, що суд першої інстанції не повно, всебічно і об'єктивно перевірив обставини справи не відповідають дійсності.
Додаткових доказів, які б спростовували правильність зроблених судом висновків позивачем та його представником суду апеляційної інстанції не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не містять безумовних правових підстав для скасування рішення.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати з цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді:
Даніла Н.М., Куриленко О,С., Онищенко Т.С.