10.2.4
Іменем України
06 лютого 2013 року Справа № 812/51/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Коршикова С.К.
при секретарі: Якимчук В.В.
за участю:
представника позивача : Бавика Н.С.
представника відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донбаського Державного технічного університету до Управління Пенсійного фонду України у м. Алчевську Луганської області про скасування рішення від 12.12.2012 за № 2289,-
04 січня 2013 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Донбаського Державного технічного університету до Управління Пенсійного фонду України у м. Алчевську Луганської області про скасування рішення від 12.12.2012 за № 2289.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що під час складання рішення №2289 начальником Управління ПФУ в м. Алчевську Данейко Л.І. зроблені висновки щодо застосування штрафних санкцій та застосування пені, вважаю такими, що суперечать чинному законодавству та не відповідають дійсності, а дії посадової особи Відповідача істотно порушують права ДонДТУ.
В судовому засіданні позивач надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та додатково вказав, що суми єдиного внеску були помилково ним сплачені не на належний рахунок, але в межах строку, визначеного Законом. Позивач вказує, що орган Пенсійного фонду не повідомив про зміни рахунків, на які належить сплачувати суми єдиного внеску, що й призвело до сплати коштів на інший рахунок.
Позивач також вказує, що в січні та лютому 2011 року ДонДТУ, здійснило перерахування єдиного внеску на рахунки УПФУ в м. Алчевськ. У зв'язку з тим, що 2011 році єдиний внесок по різним ставкам в різних пропорціях розподіляється між ПФУ та іншим фондами , було відкриті додаткові рахунки, про що ДонДТУ не повідомили, це і призвело до перерахування єдиного внеску на один рахунок УПФУ в м. Алчевськ.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач - Донбаський Державний технічний університет, ідентифікаційний номер 02070708, зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Алчевської міської ради, є платником єдиного податку, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області як платник страхових внесків з 29.08.2000 року.
У січні 2011 року позивачем було надано до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області розрахунок суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік, яким визначив до сплати суму єдиного внеску за 2011 рік в розмірі 261653,60 грн.
Станом на 21.02.2011 року за січень 2011 року сплачено єдиного внеску по 2% - 551,25 грн. на розрахунковий рахунок № 37114250031251, що підтверджується відповідною квитанцією відділення Ощадбанку (а.с. 9).
На підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», до платника була застосована штрафна санкція. Згідно рішення №2289 від 12.12.2012 за період з 21.02.2011 по 28.02.2011 нарахована фінансова санкція в сумі 6,48 грн. та пеня в сумі 0,39 грн., а саме: заборгованість по єдиному внеску 2% в сумі 64,81 грн. в повному обсязі була сплачена 28.02.2011, що призвело до нарахування фінансової санкції в розмірі 6,48 грн. та пені - 0,39 грн.
Безпосередньо розмір нарахованих санкцій позивачем не оскаржується.
Зазначені обставини сторонами не заперечуються.
01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку (надалі - Закон 2464).
Відповідно до п.п. 2, 3 Прикінцевих положень Закону 2464 З дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 77), нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.
З дня набрання чинності цим Законом платники, зокрема, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вважаються платниками єдиного внеску.
Виходячи з норм ст. 4 Закону 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю; фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
П.1 ч.2 ст. 6, ч.8 ст. 9 Закону 2464, до обов'язків платників єдиного внеску віднесено
своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом до Пенсійного фонду України.
Строк сплати позивачем єдиного внеску за 2011 рік - до 20.01.2012, що сторонами не заперечувалось.
Частинами 5 - 8, 10 - 12 ст. 9 Закону 2464 передбачено, що днем сплати єдиного внеску вважається:
у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунка платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;
у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
Ч.5 ст. 9 Закону 2464 встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.
Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунка платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.
Отже, наведені норми Закону встановлюють, що обов'язковою умовою є перерахування сум єдиного внеску на відповідні рахунки органу Пенсійного фонду. Тобто, обов'язком позивача є своєчасна сплата сум єдиного внеску на відповідні рахунки Управління пенсійного фонду. Помилки в рахунках тягнуть за собою не зарахування органом Пенсійного фонду України відповідної суми єдиного соціального внеску на відповідний окремий розрахунковий рахунок, а тому така сума в розумінні Закону буде вважатись несвоєчасно сплаченою.
Механізм перерахування на належний рахунок коштів визначений Порядком зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. N 21-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 р. за N 955/18250 (далі - Порядок).
Згідно пункту 9 Порядку помилково сплачені суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, перераховуються шляхом оформлення органом Пенсійного фонду розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такої заяви.
Позивачем до управління Пенсійного фонду не надавалась заява про перерахування сум єдиного внеску, сплачених позивачем на неналежний рахунок.
Положення п.1 ст. 10 Закону 2464, яка визначає днем сплати єдиного внеску день списання банком суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду застосовуються за умови, якщо платник перерахував суму на відповідний рахунок пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону 2464 на суму недоїмки з єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
П.2 ч. 11 ст. 25 Закону 2464 встановлено обов'язок територіального органу Пенсійного фонду щодо застосування до платника єдиного внеску штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За таких обставин, з урахуванням наведених норм. суд вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача оскаржуваним рішенням штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Посилання позивача на те, що орган Пенсійного фонду не повідомив його про зміну рахунків для сплати внеску також не заслуговують на увагу, оскільки таке повідомлення не закріплено законом як обов'язок Управління Пенсійного фонду.
Суд враховує, що позивач зареєстрований як юридична особа. Підприємництвом відповідно до Господарського кодексу України є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Необізнаність позивача як платника єдиного внеску щодо певних норм та обставин не звільняє його від обов'язку дотримання порядку сплати єдиного внеску.
Крім того, нормами п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону 2464 закріплено право платника єдиного внеску безоплатно отримувати від Пенсійного фонду консультації та роз'яснення щодо прав та обов'язків платника єдиного внеску, порядку сплати єдиного внеску. Таким своїм правом позивач не скористався.
За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову Донбаського Державного технічного університету до Управління Пенсійного фонду України у м. Алчевську Луганської області про скасування рішення від 12.12.2012 за № 2289.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративний позову Донбаського Державного технічного університету до Управління Пенсійного фонду України у м. Алчевську Луганської області про скасування рішення від 12.12.2012 за № 2289 - відмовити у повному обсягу.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови буде складено та підписано 08.02.2013 року.
Суддя С.К. Коршиков