"15" листопада 2012 р. справа № 0417/2а-2470/2011
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Мельника В.В. Проценко О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська і ОСОБА_1
на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2011 р.
по справі № 0417/2а-2470/2011
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська
про перерахунок пенсії учасникам Чорнобильської АЕС, -
У травні 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування пенсії позивачу відповідно до ст. норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі II категорії, та зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії за період починаючи з 01.01.2007 року та в подальшому, відповідно до ст. 49, 51, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також просив поновити строк звернення до суду.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2011 р. зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплачувати позивачу недоплачену суму пенсії з 16.05.2010 року, з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосуванням судом норм матеріального права.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти законне та обгрунтоване рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Як зазначив відповідач, судом невірно застосовано норми ст. ст.49,50,54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та безпідставно застосовано ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідач також вказує, що суд безпідставно дійшов висновку стосовно неможливості застосування норм ст. ст. 99, 100 КАС до спірних правовідносин.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно посвідчень, позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким законом стосовно реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на охорону життя, здоров'я і соціального захисту є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отже, виходячи, саме, з цього закону слід визначати розмір пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Застосування Управлінням Пенсійного фонду Постанов Кабінету Міністрів України при наявності спеціального закону є протиправним.
Виходячи з положень частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідач помилково вважає неможливим застосування мінімального розміру пенсії, визначеного відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії, встановленого законом, не є приводом для відмови в реалізації позивачем конституційних гарантій права на отримання пенсії в розмірі, встановленому законом.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
В мотивувальній частині частині постанови суд зробив висновок, що позов підлягає частковому задоволенню у зв'язку з тим, що суд не приймає до уваги ту обставину, що застосування норм ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснюється виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Заоном; суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсій застосуванню підлягають норми ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", № 654 від 16.07.2008 р. "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".
Виходячи з загальних засад пріорітетності законів над підзаконними актами, суд при вирішенні справи вважає, що правильно керуватися положеннями статей 50, 54 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 06.06.1996 р. Управління Пенсійного фонду України помилково посилається на Постанови Кабінету Міністрів України при наявності спеціального закону. Отже, судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права. В той же час, слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 99, 100 КАС України, в редакції за станом на 13.12.2011 року - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як свідчать матеріали справи, клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем надано, однак судом першої інстанції не розглянуто.
Клопотання позивача, у якому йдеться про застосування ст. 268 ЦК України та ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не підлягає задоволенню, оскільки у позові не йдеться що відшкодування шкоди, позови стосовно якої підлягають розгляду згідно ЦПК України, та не заявлено вимог стосовно нарахованих пенсій.
Таким чином, позивач з 16.11.2010 року по 14.06.2011 року має право на перерахунок пенсії за ст.ст. 49,51,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Щодо решти позовних вимог, то їх слід залишити без розгляду.
Отже рішення суду є необгрунтованим. Суд першої інстанції невірно визначив період здійснення перерахунку.
При таких обставинах колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати.
Позов задовольнити частково за період з 16.11.2010 року по 14.06.2011 року. Позовні вимоги, заявлені до 16.11.2010 року - залишити без розгляду. У задоволенні позовних вимог, заявлених на майбутнє - відмовити.
Керуючись , п.1 ч.2. ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України колегія суддів,-
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська і ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2011 р. - скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо відмови у здійсненні перерахування ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 16.11.2010 по 14.06.2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного до 2 категорії, додаткову пенсію згідно вимог статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 16.11.2010 по 14.06.2011 року.
Позовні вимоги, заявлені за період, що передує 16.11.2010 року - залишити без розгляду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.А. Проценко