Ухвала від 31.01.2013 по справі 216/931/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 216/931/12

Головуючий у 1-й інстанції: Тучинська Н.В.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Сушка О.О. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі на постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Мурованокуриловецькому районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.10.2012 року адміністративний позов задоволено частково. Відмову Управління Пенсійного Фонду України у Мурованокуриловецькому районі в призначенні позивачу пенсії з 01 лютого 2011 року визнано протиправною, зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 лютого 2011 року та зобов'язано УПФ України у Мурованокуриловецькому районі нарахувати і виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 01 лютого 2011 року по 12 червня 2012 року включно.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на не повне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.10.2012 року та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник позивача у справі повноваженого представника в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги УПФ України у Мурованокуриловецькому районі та необхідності залишення в силі постанови Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.10.2012 року, враховуючи наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 16 жовтня 2010 року ОСОБА_2 досяг 55 років та отримав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

28 січня 2011 року позивач подав до УПФ України у Мурованокуриловецькому районі заяву та документи, які передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальноообов"язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.

10 лютого 2011 року відповідач направив ОСОБА_2 листа з пропозицією в строк протягом трьох місяців з 01 лютого 2011 року подати необхідні для призначення пенсії документи, в тому числі, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

02 липня позивач звернувся до ТОВ «МТС-Агромаш» із заявою про видачу довідки про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії, однак 26.07.2010 року отримав відповідь про неможливість видачі такої довідки, оскільки атестація робочого місця акумуляторника не проводилася.

Важаючи таку відповідь протиправною, в листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Мурованокуриловецького ТОВ «МТС-Агромаш» про визнання неправомірною відмови у надані довідки про пільговий стаж та зобов'язання видати довідку про пільговий стаж. Позов ОСОБА_2 було задоволено і рішення суду набрало чинності 10 квітня 2012 року.

В подальшому, на виконання вищезазначеного рішення суду, ТОВ «МТС-Агромаш» видало довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

13 червня 2012 року - ОСОБА_2 повторно подав заяву до УПФ України у Мурованокуриловецькому районі про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, і з цього числа -13.06.2012 року - позивачу призначено пільгову пенсію відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В серпні 2012 року позивач звернувся до відповідача за роз'ясненням про причини нарахування йому пенсії з 13 червня 2012 року, а не з 16 жовтня 2010 року відповідно до ст.. 45 Закону України «Про загальноообов"язкове державне пенсійне страхування».

Однак, 16 серпня 2012 року листом за № 1802/06-27/02 ОСОБА_2 повідомлено, що призначення пенсії відбулося з 13 червня 2012 року після подачі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та наявних документів.

Не погоджуючись з рішенням УПФ в Мурованокуриловецькому районі позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись відносно правомірності відмови відповідачем у призначенні пенсії, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем вимог Конституції України та Закону України «Про загальноообовязкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (п. 4 Порядку).

Згідно абз. 1 п. 5 Порядку, днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2, досягши 15.10.2010 року пенсійного віку, до управління Пенсійного Фонду України у Мурованокуриловецькому районі з відповідною заявою звернуся 28 січня 2011 року, тобто в строк понад три місяці після досягнення пенсійного віку, що підтверджується матеріали пенсійної справи.

У разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (абзац 3 п. 5 Порядку).

Згідно абз. 4 п. 5 Порядку, якщо документи, які необхідно подати додатково, протягом трьох місяців не подані, пенсія призначається за наявними документами. У подальшому при надходженні додаткових документів пенсія перераховується зі строків, передбачених п. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що призначення, нарахування і виплата пенсії ОСОБА_2 має проводитися з 01 лютого 2011 року.

Жодних доказів правомірності свого рішення відповідач не надав.

Надавши правову оцінку діям відповідача щодо відмови у призначенні пенсії, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими та повноцінно вмотивованими судом в рішенні від 08.10.2012 року.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишення в силі постанови Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.10.2012 року.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі, - залишити без задоволення, а постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Сушко О.О.

/підпис/ Сторчак В. Ю.

З оригіналом згідно:

секретар

Попередній документ
29155539
Наступний документ
29155541
Інформація про рішення:
№ рішення: 29155540
№ справи: 216/931/12
Дата рішення: 31.01.2013
Дата публікації: 08.02.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: