Справа № 1570/4822/2012
04 лютого 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрухіва В.В.
при секретарі Белан М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення штрафу, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування постанови про накладення штрафу.
В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправними дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, які полягають у призначенні та проведенні 19.07.2012 року позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, складанні протоколу від 19.07.2012 року на підставі постанови КМ України № 533 від 23.05.2011 року, скасувати направлення на перевірку № 710-К від 13.07.2012 року, виданного Інспекцією ДАБК в Одеській області, скасувати постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 27.07.2012 року (без номеру) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.
Ухвалою суду від 04.02.2013 року за заявою позивача адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області в частині вимоги про скасування направлення на перевірку № 710-К від 13.07.2012 року, виданного Інспекцією ДАБК в Одеській області, залишений без розгляду.
Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що 27.07.2012 року відповідач виніс постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнав позивача виним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.4 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та наклав штраф у сумі 99180 грн. Позивач вважав дану постанову незаконною, оскільки відповідач провів перевірку за відсутності позивача або його представника та безпідставно вніс в акт інформацію про присутність при перевірці ОСОБА_1 Вказаний факт підтверджується тим, що акт був складений 19.07.2012 р., а позивач отримав його копію та поставив в ньому підпис лише 27.07.2012 р., тобто в день розгляду справи та прийняття рішення про притягнення до його відповідальності. Позивач стверджував, що уповноважений представник відповідача, який склав акт перевірки, взагалі 19.07.2012 р. не проводив перевірку з виїздом на об'єкт, тобто він не приходив у кафе «Любов», що розташоване на пляжі «Ланжерон», не входив у приміщення кафе, не оглядав його. Крім того, відповідач вказав в акті, в протоколі та в оскаржуваній постанові про те, що порушення полягає у тому, що позивач виконує будівельні роботи без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Однак вказані дані не відповідають дійсним обставинам, оскільки будівельні роботи в кафе з встановлення перегородок, влаштування каналізації та туалету здійснювалися позивачем ще влітку 2009 року. 19.07.2012 року в кафе не проводились будь-які роботи, ані в кафе, ані біля кафе не було будь-яких осіб - будівельників, будівельних матеріалів, будівельної техніки, або чогось іншого, що свідчило би про виконання будівельних робіт. Таким чином, позивач вважав, що перевірка відповідачем була проведена з грубими порушеннями законодавства, що є підставою для визнання дій відповідача, які полягають у призначенні позапланової перевірки, її проведенні, складанні акту та протоколу незаконними.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з наведених підстав, додатково пояснивши, що відповідачем не надано до суду на підтвердження законності проведення позапланової перевірки ані документу, що свідчить про наявність підстав для її проведення, ані наказу на проведення перевірки, ані направлення на перевірку № 710-К від 13.07.2012 року, на яке міститься посилання в акті перевірки від 19.07.2012 року.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, вважаючи дії Інспекції ДАБК в Одеській області з призначення та проведення перевірки, а також постанову від 27.07.2012 року законними та обгрунтованими.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, допитавши в якості свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Одеської міської ради 23.04.2003 року за № 2 556 017 0000 028756.
01.01.2005 року між позивачем та Комунальним підприємством «Ланжерон» Одеської міської ради був укладений договір № 28/1/05/Д, за яким позивач орендував нежиле приміщення кафе «Любов» (інвентарний № 100-ЛА), розташоване на земельній ділянці на території пляжу «Ланжерон» в м. Одесі. Строк дії договору з 01.01.2005 року по 31.12.2029 року.
27.07.2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області прийнята постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивач визнаний виним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.2 ч.3 п.4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та на нього накладений штраф у сумі 99180 грн.
Як зазначено у вищевказаній постанові, вона прийнята на підставі протоколу від 26.07.2012 року, вимоги від 19.07.2012 року, акту перевірки від 19.07.2012 року.
Як вбачається з акту перевірки від 19.07.2012 року, на підставі якого складено протокол про правовопорушення, перевірка була позаплановою.
Повноваження Держархбудінспекції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 N 439/2011, та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 N 553 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2012 N 148) (далі - Порядок).
Відповідно до п. 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
З неведеної норми права випливає, що позапланова перевірка може бути проведена за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції, у якому зазначаються підстави та строки її проведення.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
В порушення даного Порядку позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена без вищевказаних правових підстав, а також за відсутності письмового рішення начальника Інспекції ДАБК в Одеській області з вказівкою підстав та строків її проведення, та направлення для проведення позапланової перевірки. Факт відсутності рішення керівника інспекції про проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 та направлення на перевірку підтверджується наданими суду матеріалами перевірки та поясненнями представника відповідача, який повідомив про відсутність у відповідача будь-яких інших матеріалів, що стосуються перевірки позивача, окрім тих, що надані суду 30.01.2013 року в копіях.
Суд не бере до уваги лист відповідача від 06.08.2012 року, надісланий на адресу позивача № 01/11-4736, в якому зазначено, що вищевказана перевірка проведена відповідно до заяви позивача, оскільки, як стверджував позивач в судовому засіданні, ніякої заяви відповідачу про проведення перевірки він не надавав, і відповідач також не представив суду такої заяви ФОП ОСОБА_1 Відсутня така заява і в наданих відповідачем на вимогу суду копіях матеріалів перевірки.
Крім того, відповідно до п.9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб"єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об"єкт будівництва.
Однак, відповідач провів перевірку за відсутності позивача або його представника та безпідставно вніс в акт інформацію про присутність при перевірці ОСОБА_1 Вказаний факт підтверджується тим, що акт був складений 19.07.2012 р., а позивач отримав його копію та поставив в ньому підпис лише 27.07.2012 р., тобто в день розгляду справи та прийняття рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. До того ж, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2, головний державний інспектор Інспекції ДАБК в Одеській області, яким складено акт перевірки від 19.07.2012 року, підтвердив суду факт відсутності ФОП ОСОБА_1 на об'єкті під час перевірки та складання акту.
Крім того, як встановлено в ході розгляду справи та підтвердив свідок ОСОБА_4, яка з 2009 року здійснює охорону цього кафе цілодобово, має від нього ключі - представник Інспекції ДАБК взагалі ані 13.07.2012 р., ані 19.07.2012 року не приходив у кафе "Любов", не входив у приміщення кафе, не оглядав його. Оскільки влітку 2012 року кафе не працювало та було зачинене, без її відома перевіряючі всередину приміщення потрапити не могли.
Крім того, відповідач вказав в акті, в протоколі та в оскаржуваній постанові про те, що порушення полягає у тому, що позивач виконує будівельні роботи без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Однак, як встановлено в ході розгляду справи, будівельні роботи в кафе "Любов" на пляжі "Ланжерон" з встановлення перегородок, влаштування каналізації та туалету здійснювалися позивачем ще влітку 2009 року, що підтвердили суду свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3, який особисто виконував ці роботи, а також оздоблювальні роботи після встановлення вікон.
19.07.2012 року в кафе не проводились будь-які роботи, ані в кафе, ані біля кафе не було будь-яких осіб - будівельників, будівельних матеріалів, будівельної техніки, або чогось іншого, що свідчило би про виконання будівельних робіт, що також підтвердила свідок ОСОБА_4
Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_2, який стверджував, що особисто в день складання акту був присутнім на об"єкті - кафе «Любов», оскільки ці показання спростовуються показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3 та наявними у справі письмовими доказами у їх сукупності. Твердження свідка ОСОБА_2 про те, що перевірка проведена комісією, до складу якої він входив, суд також не бере до уваги, оскільки жодного прізвища чи посади осіб, присутніх разом з ним на об"єкті 19.07.2012 року, свідок суду не назвав.
Окрім того, на момент вчинення реконструкції (літо 2009 року) діяв Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», який встановлював відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції, і не передбачав відповідальність фізичних осіб-підприємців, а тому відповідачем незаконно визнано винним позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого п.4 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування», який викладено у новій редакції Законом України від 22.12.2011 року № 4220-VI, та накладено штраф у розмірі 99180 грн. за діяння, вчинене до набрання чинності цим Законом, оскільки закон не має зворотньої сили.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
З огляду на викладене, відповідачем не доведено правомірність своїх дій та рішення, при тому, що позивач довів суду протиправність дій відповідача з призначення та проведення перевірки 19.07.2012 року та протиправність накладення на нього штрафу постановою від 27.07.2012 року.
За таких обставин, суд вважає позов обґрунтованим та задовольняє його в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо, іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Так, судові витрати, понесені позивачем та підтвердженні належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України у розмірі 991,80 грн.
Керуючись ст. ст. 2-7, 9-11, 69, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, які полягають у призначенні та проведенні 19.07.2012 року позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, складанні протоколу від 19.07.2012 року на підставі постанови КМ України № 533 від 23.05.2011 року.
Постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 27.07.2012 року (без номеру) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 - скасувати.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області стягнути судові витрати у сумі 991,80 грн. (дев'ятсот дев'яносто одна гривня 80 копійок) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови виготовлено 08 лютого 2013 року.
Суддя: В.В.Андрухів