10.1
Іменем України
06 лютого 2013 року Справа № 812/616/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Колесніковій Я.А.,
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» про стягнення суми витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 у сумі 18 997,54 грн., -
14 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» про стягнення суми витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 у сумі 18 997,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач з коштів, призначених на оплату праці, зобов'язаний внести до пенсійного фонду плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, які мають стаж, який дає право на призначення цих пенсій.
Відповідач у порушення ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не відшкодовує УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1.
Згідно розрахунків сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.11.2012 по 31.12.2012 складає 18 997,54 грн. У встановлені законодавством строки відповідач суму витрат не сплатив.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 15 січня 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання у якому просив адміністративну справу розглядати за його відсутності (а.с.25).
Відповідач у судове засідання явку свого повноважного представника повторно не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом подати заперечення на адміністративний позов не скористався (а.с.18, 24).
З огляду на положення ст.122, 128 КАС України, суд ухвалив розгляд адміністративної справи здійснити за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (далі - ТОВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання») перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.
За період з 01.11.2012 по 31.12.2012 заборгованість ТОВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій перед УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської складає 18 997,54 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.11, 14), призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.8).
Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Частиною 2 «Прикінцевих положень» вказаного Закону передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового црозміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах, у даному випадку за Списком №1, покриваються підприємствами та організаціями.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у даному випадку, за Списком №1, передбачена діючим законодавством.
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правлінням Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Згідно із п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
- 100 від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2012 році.
Відповідно до п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п.6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
Згідно з п.6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Таким чином, платіж підприємства за виплачену та доставлену пенсію є помісячним платежем.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 виникає у позивача з 25-го числа кожного місяця, за який позивач просить стягнути заборгованість.
Судом встановлено, що позивачем на адресу ТОВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.
Суду не надано доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 18997,54 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» на користь УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 18 997,54 грн.
З огляду на те, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 06 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» про стягнення суми витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 у сумі 18 997,54 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, ідентифікаційний код 04643841) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 за період з 01.11.2012 по 31.12.2012 у сумі 18997,54 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім гривень п'ятдесят чотири копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 08 лютого 2013 року.
Суддя К.О. Пляшкова