12.12.2012 12.12.2012 103/4515/12
12 грудня 2012 р. м. Бахчисарай
Бахчисарайській районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді Нікіщенко М.І.
при секретарі Ротаєнко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Бахчисарайського районного нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Бахчисарайського районного нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.
Вимоги мотивовані тим, що приватним нотаріусом Бахчисарайського районного нотаріального округу ОСОБА_3 31.05.2012 посвідчено договір за №1072 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 Позивач посилається на той факт, що зазначений договір був укладений з порушенням норм чинного законодавства, а саме при підписані договору купівлі-продажу у нотаріуса позивачем були зроблені зауваження в той частині, що квартира нікому другому не продана, що в спорі не знаходиться, і о том, що судового спору відносно квартирі не має, крім того що позивач не знаходиться у зареєстрованому шлюбі. Також, позивач посилається на той факт, що, що сума у розмірі 92000 грн. до підписання договору їй не сплачена, вважає, що підставі ч. 1 ст. 203 , ч. 1 ст. 215, 230, 233 ГК України, у зв'язку з тим, що не було проведено розрахунку договір повинен бути визнаний недійсним.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 що діє на підставі угоди про надання юридичних послуг позов підтримав у повному обсязі та пояснив, що відповідач ввела в оману ОСОБА_1 запевнив її тим, що розрахується з нею продовж тижня з моменту підписання договору, однак до теперішнього часу не розрахувалась.
Представник відповідача ОСОБА_7 що діє на підставі договору про надання юридичних послуг, позов не визнала в повному обсязі, пояснивши, що відповідач познайомилась з позивачем 31.05.2012 року в день укладення договору. Гроші були передані у приміщенні нотаріальної контори у присутності свідків, про що зазначено у тексті договору. Про існування перешкод для укладення правочину ОСОБА_1 у нотаріуса не заявляла. Просить звернути увагу на той фак., що позивач вернулась з позовом лише тоді коли третя особа - ОСОБА_4 звернулась до прокуратури та з позовом про стягнення суми з позивача.
Третя особа ОСОБА_5 позов підтримала в повному обсязі, просила визнати договір купівлі-продажу недійсним, пояснивши що у ОСОБА_4 були оригінали всіх правовстановлюючих документів, у зазначена квартира була обіцяна для продажу саме ОСОБА_4
Представник третьої особи ОСОБА_4, ОСОБА_8, який діє на підставі угоди про надання юридичних послуг, позов підтримав в повному обсязі, пояснивши, що нотаріус в травні 2012 року дала консультацію ОСОБА_4 з приводу необхідних документів для оформлення договору купівлі-продажу квартири, також у травні видала доручення на ім'я ОСОБА_9, для підготовки документів необхідних для оформлення договору купівлі-продажу квартири, тому знала про існування спору відносно квартири.
Представник третьої особи нотаріуса ОСОБА_3, ОСОБА_10 який діє на підставі доручення, проти задоволення позову заперечував з мотивів того, що, по-перше, дана угода не підлягає в судовому порядку визнанню недійсною відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України; по-друге, перед посвідченням договору нотаріусом були зроблені витяги про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, про реєстрацію в державному реєстрі правочинів, витяг з Державного реєстру правочинів, про державну реєстрацію прав, крім того, від ОСОБА_1 отримані заяви, про те що квартира не є об'єктом спальної сумісної власності, особи, які могли б поставити питання про визнання за ними права власності на відчужувану квартиру або її частку, у тому числі і відповідно до статей 65, 74 та 97 Сімейного кодексу України, відсутні.
Допитаний свідок ОСОБА_11 пояснила, що є донькою відповідача, була присутня під час укладення спірного договору купівлі-продажу та підтверджує факт передачі грошових коштів відповідачем позивачу у прийомній кімнаті офісу нотаріуса перед підписом спірного договору, будь-яких зауважень від відповідача під час підпису зазначеного договору від позивача також не надходило.; якщо б мали місце повідомлення позивача про наявність прав третіх осіб на спірну квартиру - договір би не укладався.
Допитаний свідок ОСОБА_12 пояснила, що є подругою позивача, проживає у м. Керч, у травні місяці почали разом працювати у Бахчисарайському районі, АРК, на момент укладення правочину була у прийомній кімнаті нотаріуса ОСОБА_3, передачі грошових коштів від відповідача позивачеві при укладені спірного договору не було.
Свідок ОСОБА_13, пояснив, що змінював замок на квартирі ОСОБА_1 за телефонною заявкою ОСОБА_11 у середині травня місяця 2012 року у першій половині дня, зустріли його позивач та ОСОБА_11, номер квартири не пам'ятає, розрахунок здійснила з ним ОСОБА_11, правовстановлюючі документи на квартиру не читав та не перевіряв.
Свідок ОСОБА_14 пояснив, що є сусідом сестри відповідача, проживає у м. Севастополі, він займав частину грошових коштів для сплати договору купівлі-продажу квартири, 30.05.2012 року ріелтор запропонувала доньці відповідача купити терміново спірну квартиру, 31.05.2012 разом з відповідачем та її донькою оглядав спірну квартиру, квартира йому не сподобалась, перевірили заборгованість з комунальних платежів, була відсутня, о 14 год. 31.05.2012 був укладений спірний договір, особисто передав всі гроші за договором позивачці у розмірі 14 500,00 доларів США 140 купюр номіналом 100 $, позивачка про права третіх осіб на квартиру не повідомила, грошові кошти передавав позивачці у сусідній кімнаті нотаріуса, свідоу ОСОБА_12 не була присутня під час укладення договору у нотаріуса, бачить ОСОБА_12 вперше у судовому засіданні.
Заслухавши представників сторін, третю особу, представників третіх осіб, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 31 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений і посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Вказана квартира належала позивачеві на підставі договору купівлі продажу від 15 травня 2002 року, посвідченому приватним нотаріусом Бахчисарайського районного нотаріального округа АРК ОСОБА_17, що підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 342289235 від 28.05.2012, витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 11336031 від 18.05.2012; витягом з Державного реєстру правочинів № 11336095 від 18.05.2012, інформаційною довідкою з Єдиного раєстру спеціальних бланків нотаріальних документів № 54251934 від 31.05.2012, свідоцтвом про шлюб ОСОБА_18 та ОСОБА_15, укладеного 24.12.2010 року; даними технічного паспорту квартири АДРЕСА_1
Пунктом 4 договору купівлі-продажу передбачено, що продавець заявляє та гарантує, що квартира, яка є предметом договору, до його укладання нікому іншому не відчужена, в спорі та під заставою в тому числі податковою, не перебуває, судового спору щодо неї немає, під забороною (арештом) вона не перебуває, правами третіх осіб як в Україні, так і за її межами не обтяжена, не внесена до статутного капіталу юридичних осіб; як місце знаходження юридичної особи (юридична адреса) вона не використовується; прав щодо відчужуваної квартири у третіх осіб немає; будь-які інші обтяження стосовно цієї нерухомості відсутні.
Пунктом 5 договору передбачено, що продавець, підтверджує факт повного розрахунку за продану кватиру і відсутність щодо Покупця будь-яких претензій фінансового характеру.
Пунктом 7 договору передбачено, продавець підтверджує що: обставини, які б перешкоджали вчиненню правочину та які б замовчувались єю, не існують, договір укладається на вигідних для неї умовах і не є результатом пливу тяжких для неї обставин.
Пунктом 10 договору передбачено, що сторонам, відомо, що надання неправдивої інформації, а також не конання взятих на себе за договором зобов'язань, тягне правові наслідки, передбачені чинним законодавством, та підтверджено що при укладанні договору відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані ними.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справи про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.
В п. 20 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснюється, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.
Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Згідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Позивачем ОСОБА_1 та її представником, не надано доказів наявності умислу в діях відповідачки і істотність значення обставин, щодо яких позивача введено в оману, не надано доказів суду щодо недотримання сторонами вимог ст. 203 ЦК України під час укладення спірного договору.
В позовній заяві позивачка також посилається на ст. 233 ЦК України, але в судовому засіданні її представник не довів, що під час укладання договору купівлі-продажу вона знаходилась під впливом тяжкої для неї обставини чи вчинила його на вкрай невигідних умовах. Доводи про те, що вартість квартири, яка вказана в договорі купівлі-продажу не відповідає дійсній ринковий вартості на час продажу, також не доведені, зокрема спростовується звітом оцінювача про вартість об'єкту оцінки від 28.05.2012 року, зробленого на підставі договору № 95 від.28.05.2012 року, укладеного між позивачем та оцінювачем ОСОБА_19 Зазначений звіт не був позивачем оскаржений у судовому порядку, рецензований в порядку, передбаченому ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Доводи позивача про порушення при укладенні спірного договору купівлі-продажу вимог ст.. 203, 215, 230 ЦК спростовуються матеріалами справи, зокрема витягом з Державного реєстру правочинів ; 11392114 від 31.05.2012, витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави № 36289028 від 31.05.2012; витягом з Державного реєстру іпотек № 36289098 від 31.05.2012, витягом з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна № 36289057 від 31.05.2012 щодо відсутності прав третіх осіб на спірну квартиру; нотаріально посвідченою заявою позивача, що спірна квартира набута єю самостійно за рахунок власних коштів, особи, які б могли поставити питання про визнання ними права власності на кошти, потрачені на покупку квартири відсутні; нотаріально посвідченою заявою позивача про відсутність права користування на спірну квартиру з боку малолітніх, неповнолітніх осіб; нотаріально посвідченою заявою позивача про те, що під час набуття нею права власності на спірну квартиру у шлюбі вона не перебувала; нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 від 31.05.2012, якою підтверджує той факт, що договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 прочитаний, зміст зрозумілий.
Суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_12, оскільки під час відповіді на питання представника відповідача та представника третьої особи - нотаріуса ОСОБА_3 не змогла описати інтер'єр офісу нотаріуса, який посвідчив спірний договір купівлі-продажу квартири, описала двір, що поділяє прийомну кімнату та кімнату нотаріуса як дерев'яну, хоча насправді, як зазначив представник нотаріуса, зазначена двір є пластиковою білого коліру та напівскляною, тобто напівпрозорою. Зазначене викликає сумнів у суду щодо факту перебування свідка ОСОБА_12 під час укладення спірного договору купівлі-продажу від 31.05.2012.
Крім того, відповідно до приписів 1 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідчення свідків.
Посилання позивача та її представника на той факт, що ОСОБА_2 не сплачувала суму оговорену в договорі жодним належним та допустимим доказом не доведені.
Посилання представника третьої особи - ОСОБА_4 - на передачу відповідачем позивачу грошової суми за договором купівлі-продажу спірної квартири у розмірі 14 500,00 доларів США, а не 92 000,00 гривень, як на підставу визнання договору недійсним судом до уваги не приймаються, оскільки зазначений факт не порушує прав позивача виконанням даного договору та не суперечить приписам ст.203 ЦК України.
Отже, вимог позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові
витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Повний текст рішення відповідно до приписів ст. 209 ЦПК України складений 14.12.2012 року.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 203, 215, 224, 655, 557, 319, 383, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 10,11, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Бахчисарайського районного нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним правочину купівлі-продажу квартири відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: